Визнання та виконання рiшень iноземних судiв
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
у клопотання, про що стягував i боржник повiдомляються письмово не пiзнiше нiж за десять днiв до його розгляду.
За заявою стягувача або боржника i за наявностi поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що повiдомляСФ сторони.
Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рiшення iноземного суду проводиться суддею одноособово у вiдкритому судовому засiданнi.
Неявка без поважних причин у судове засiдання стягувача або боржника або iх представникiв, стосовно яких суду вiдомо про своСФчасне вручення iм повiстки про виклик до суду, не СФ перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою з сторiн не було порушено питання про перенесення його розгляду.
Розглянувши поданi документи та вислухавши пояснення сторiн, суд постановляСФ ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рiшення iноземного суду або про вiдмову у задоволеннi клопотання з цього питання. Копiя ухвали надсилаСФться судом стягувачевi та боржниковi у триденний строк з дня постановлення ухвали.
На жаль ЦПК не вирiшив iснуючоi проблеми розгляду справ про визнання i приведення до виконання рiшень iноземних судiв, оскiльки спецiальна процедура розгляду таких справ у ЦПК не у достатнiй мiрi регламентована. Так, запозиченi iз Закону тАЬПро визнання та виконання в Украiнi рiшень iноземних судiвтАЭ положення, склали основу Роздiлу VIРЖРЖ нового ЦПК. Але порядок розгляду справ про визнання та виконання в Украiнi рiшень iноземних судiв маСФ бути конкретизований саме у ЦПК.
До того ж дискусiйним вважаСФться положення вiдносно повноважень Пленуму Верховного Суду Украiни регламентувати таку процедуру у своiх постановах. На нашу думку, саме аналiз та розяснення процесуальних аспектiв розгляду таких справ, якi розглядаються останнiм часом повинен знайти мiiе у Постановi Пленуму Верховного Суду Украiни тАЮПро практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рiшень iноземних судiв та арбiтражiв i про скасування рiшень, постановлених у порядку мiжнародного комерцiйного арбiтражу на територii УкраiнитАЭ №12 вiд 24.12.99 року., тобто у цю Постанову повиннi бути внесенi змiни та доповнення, оскiльки з моменту ii прийняття пройшло майже 6 рокiв.
Так, у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду Украiни тАЮПро практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рiшень iноземних судiв та арбiтражiв i про скасування рiшень, постановлених у порядку мiжнародного комерцiйного арбiтражу на територii УкраiнитАЭ говориться, пiд визначеним мiжнародними договорами Украiни судовим порядком розгляду клопотань про визнання й виконання рiшень iноземних судiв (арбiтражiв) розумiСФться порядок провадження в цивiльних справах, встановлений ЦПК. Тому при розглядi зазначених клопотань повиннi застосовуватися вiдповiднi iнститути ЦПК, якi згiдно iз засадами цивiльного судочинства забезпечили б права стягувача та боржника, на обСФктивне, правильне i своСФчасне вирiшення питання. Зокрема, у Постановi зазначенi ст. 143, 147 ЦПК ( в редакцii 1963 року), якi вiдносяться до стадii пiдготовки справи до судового розгляду, а не до стадii перегляду рiшення судом апеляцiйноi iнстанцii. Таким чином, апеляцiйнi суди, зазначенi як уповноваженi суди розглядати справи про визнання та виконання в Украiнi рiшень iноземних судiв, як суди першоi iнстанцii, тому й мають застосовувати процедуру розгляду справ судом першоi iнстанцii лише з деякими особливостями. Це положення вважаСФться деякою мiрою суперечним статусу апеляцiйного суду, а тому повинна iснувати чiтка вказiвка у чинному ЦПК з приводу процедури, яку маСФ застосовувати суд апеляцiйноi iнстанцii при розглядi справ про визнання та виконання в Украiнi рiшень iноземних судiв.
РЖз зазначеноi Постанови ПВСУ не маСФ можливостi встановити, в якому порядку мають розглядатися справи про визнання та виконання в Украiнi рiшень iноземних судiв. При розглядi й вирiшеннi зазначених заяв i клопотань суд маСФ керуватися вiдповiдними нормами ЦПК, Законом "Про мiжнародний комерцiйний арбiтраж", Положенням про Мiжнародний комерцiйний арбiтражний суд або Положенням про Морську арбiтражну комiсiю при Торгово-промисловiй палатi Украiни, положеннями мiжнародних договорiв про мiжнародний арбiтраж, Регламентом Мiжнародного комерцiйного арбiтражного суду при Торгово-промисловiй палатi Украiни, Законом "Про торгово-промисловi палати в Украiнi", арбiтражною угодою чи арбiтражним застереженням сторiн. До цього перелiку можна додати й Конституцiю Украiни, якою мiжнародним актам надано переваги у порiвняннi iз законодавством Украiни та iноземнi громадяни, якi прирiвнюються у правах до громадян Украiни, тобто мають право на безпосереднСФ звернення до суду, але не на безумовне задоволення iхнiх заяв. Зокрема, автор вважаСФ, що вiдсутнiсть мiжнародних договорiв мiж двома краiнами про взаСФмне визнання рiшень iноземних судiв та арбiтражiв позбавляСФ iноземних осiб права на задоволення iх заяв.
Автор незалежно вiд того, що новим ЦПК передбачена процедура визнання та приведення до виконання рiшень iноземних суддiв, пропонуСФ концепцiю такоi процедури, яка свого часу була обгрунтована РДвтушенко О.РЖ., оскiльки вважаСФ, що запропонована концепцiя може позитивно вплинути на вдосконалення запропонованоi в ЦПК процедури розгляду цiСФi категорii справ.
Перш за все, необхiдно визначитися з питанням, а у порядку якого провадження цивiльного судочинства буде здiйснюватися розгляд справ про визнання та приведення до виконання р?/p>