Формування в учнів умінь розв’язувати задачі на рух
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
ньою швидкістю. Тепер можна сформулювати означення середньої швидкості: Середньою швидкістю називають таку постійну швидкість, рухаючись з якою за той же час буде пройдена та ж відстань, що і за дійсних умов руху. Щоб знайти середню швидкість, треба усю відстань поділити на увесь час руху.
З метою формування у молодших школярів навичок розвязування задач на рух ми пропонували їм добірку задач та методично правильно опрацьовували їх.
2.3 Організація і зміст експериментального дослідження, аналіз його ефективності
На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за навчально-виховним процесом у початковій школі нами виявлено, що організація розвязування задач на рух має значні методичні недоліки, а формування в учнів навичок розвязування задач на рух перебуває на неналежному рівні. З метою забезпечення адекватності у цьому процесі нами розроблено і впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти удосконалену методику розвязування задач на рух у 4 класі, а також перевірено її ефективність.
Дипломне дослідження мало теоретико-експериментальний характер і проводилося у два етапи. На теоретичному етапі (20062007 навчальний рік) була визначена сфера і проблема дослідження; вивчалася педагогічна, методична література з даної теми; аналізувалася робота вчителів початкових класів у галузі методики розвязування задач на рух; формулювалася гіпотеза та завдання дослідження. В процесі експериментального етапу (20072008 навчальний рік) на основі напрацьованої теоретичної інформації здійснювався формуючий експеримент, повязаний із формуванням у молодших школярів умінь і навичок розвязування задач на рух, вивчалася його ефективність та практична значущість.
Експериментальне дослідження ми проводили у НВК ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 гімназія м. Копичинці Гусятинського району Тернопільської області. Формуючим експериментом було охоплено 26 учнів 4 класу. У процесі формуючого експерименту ми пропонували четвертокласникам добірку задач на рух різних видів. Ці задачі використовувалися як на уроках, так і на позакласних заняттях з математики для самостійної роботи учнів.
Покажемо методику опрацювання задачі на зустрічний рух, яка проводилася у процесі експериментального дослідження.
У ході підготовчої роботи ми ілюстрували зміст таких виразів, як виїхали одночасно, рухаються назустріч один одному. Практичні дії супроводжувалися зображенням відрізків (довжина шляху) і стрілками (напрям руху).
Задача. Два зайчики бігли назустріч один одному. Швидкість одного 12м/сек, а другого 10м/сек. На скільки метрів зайчики наблизяться один до одного за 5сек?
- Чи можна одразу відповісти на запитання задачі? (Ні). Чому?
Що потрібно знати, щоб відповісти на запитання задачі? (Відстані, які пробігли зайчики).
Чи можемо ми знайти, яку відстань пробіг перший зайчик за 5сек? Другий зайчик за 5сек? (Так.)
Як ми знайдемо відстані? Потім ми зможемо відповісти на запитання задачі? (Так).
Яку дію виконаємо? (Додавання).
Як записати розвязання задачі у вигляді виразу? (12 5 + 10 5 = 110 (м)). Скільки дій ми виконали? (3).
Чи можна розвязати задачу іншим способом? (Так).
На скільки метрів наближаються зайчики один до одного за 1сек?
Як ви знайшли? (12 + 10 = 22м/сек).
22м/сек можна назвати швидкістю зближення. А за 5сек зайчики наблизяться на більшу відстань, чи не так?
У скільки разів більшу? (У 5 разів).
Як записати розвязання у вигляді виразу? (12+10) 5 = 22 5 = 110 (м).
Відповідь така сама? Тому можна розвязувати задачу і таким способом.
- Скільки дій ви виконали?
- Який спосіб більш раціональний?
Проілюструємо методику роботи над розвязуванням задачі на зустрічний рух двома способами.
Задача. З двох міст одночасно назустріч один одному виїхали велосипедист і мотоцикліст, які зустрілися через 3 год. Швидкість велосипедиста 12км/год, а мотоцикліста 50км/год. Скільки кілометрів становить відстань між містами?
Повторюючи задачу, ми опиралися на таку ілюстрацію.
Аналіз проводили від числових даних.
Що відомо про рух велосипедиста? (Швидкість і час руху).
Про що звідси можна дізнатися? (Про відстань, яку проїхав велосипедист до зустрічі).
Що відомо про рух мотоцикліста і що можна знайти? (Відомі швидкість і час, можна знайти відстань).
Чи можна знайти відстань між містами? (Так).
Далі учні повідомляли план розвязування задач і записували розвязання.
Розвязання
1) 12 3 = 36 (км) проїхав велосипедист;
2) 50 3 = 150 (км) проїхав мотоцикліст;
3) 36 + 150 = 186 (км) відстань між містами.
Відповідь. 186км.
Після повторення розвязання ми повідомляли, що задачу можна розвязати іншим способом.
Спробуємо знайти другий спосіб розвязування задачі. Велосипедист і мотоцикліст рухалися 3 год. Чи можна знайти, на скільки кілометрів зближувалися велосипедист і мотоцикліст за одну годину? (Можна. Для цього треба додати відстані, які подолали за годину окремо велосипедист і мотоцикліст).
Велосипедист і мотоцикліст зближувалися 3 год. Як знайти відстань, яку вони подолали за цей час? (Треба помножити суму швидкостей велосипедиста і мотоцикліста на час їх руху).
Розвязання
1) 12 + 50 = 62 (км) зближувалися велосипедист і мотоцикліст за годину;
2) 62 3 = 186 (км) відстань між містами.
Відповідь. 186км.
Підсумовуючи розвязання задачі други?/p>