Формування в учнів умінь розв’язувати задачі на рух
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
Зміст
Вступ
1. Теоретичні основи розвязування задач на рух
1.1 Роль задач у початковому курсі математики
1.2 Місце задач на рух у системі складених задач
2. Формування умінь учнів розвязувати задачі на рух
2.1 Аналіз системи задач на рух у підручниках з математики для 4 класу
2.2 Методика розвязування задач на рух
2.3 Організація і зміст експериментального дослідження, аналіз його ефективності
Висновки
Список літератури
Вступ
Актуальним завданням подальшого удосконалення роботи початкової школи є підвищення якості навчання молодших школярів, зокрема підготовка їх до подальшого життя і навчання, формування уміння вчитися. Учень уміє вчитися, якщо він сам визначає або приймає мету, поставлену вчителем, відповідно до неї планує і виконує необхідні дії, контролює та оцінює свої результати. Така розгорнутість характеризує сформовану навчальну діяльність, яка у молодшого школяра лише починає складатися [30, 6]. Щоб успішно просуватися вперед, учні початкових класів у співробітництві з учителем повинні оволодіти повним діапазоном загальнонавчальних умінь і навичок, серед яких розвязування задач займає провідне місце.
Обґрунтування шляхів і методів досягнення мети навчання і виховання гармонійно і всебічно розвиненої особистості у сучасній початковій школі є значною теоретичною і практичною проблемою [15, 17]. Суспільство, вимагаючи творчих, інтелектуальних, освічених працівників, орієнтує загальноосвітні заклади не лише на збагачення учня змістовними знаннями, а й на розвиток його особистості, формування прийомів розумової діяльності, соціокультурної компетентності, на виявлення людей з цінними задатками. Формування такої особистості значною мірою здійснюється у навчальному процесі. Розкриттю розумових особливостей кожного у початковій школі значною мірою сприяє розвязування задач.
Давно відомо, що вивчення математики є одним з найкращих способів розвитку й тренування розумових здібностей людини. Математика дисциплінує розум, спрямовує думки, розвиває память, фантазію, образне мислення, відчуття краси. Підручник з арифметики, написаний відомим математиком Л.П.Магницьким у 1703 p., починався такими словами: арифметика це мистецтво чесне, незаздрісне і всім легко зрозуміле, багатокорисне і багатопохвальне [2, 40].
Для занять математикою дітям не потрібно ніяких особливих обдарувань, таких, як музичний слух для музиканта чи вміння чітко розрізняти кольори для художника. Навпаки, математика сама формує вміння і покращує здібності дитини. Щоправда, розвязання задач, особливо складних, вимагає напруження розуму, наполегливості і терпіння, але саме цього вимагатиме від дитини її майбутнє життя [19, 21]. Тому, можливо, було б краще з перших шкільних років допомагати школярам розвивати вольові якості, які знадобляться їм у подальшому житті. Як це зробити? Підтримати у дитини впевненість у тому, що вона зможе розвязати будь-яку задачу треба тільки подумати, правильно поставити запитання, уявити собі ситуацію і проаналізувати її; намагатися викликати інтерес до роботи.
Навчання математики, зокрема формування вмінь розвязувати задачі, здійснюється шляхом виконання різних завдань. У процесі розвязування задач реалізуються цілі навчання за такими напрямками: здобуття і вдосконалення математичних знань; формування математичних вмінь; розвиток творчого і логічного мислення [38, 19].
У процесі вивчення математика виступає перед учнями не тільки як система логічних правил і дедуктивних доведень, а й як метод пізнання, засіб розвязування питань практичного характеру [9, 11]. При цьому істотне значення для виконання цих завдань мають зміст і методика навчання учнів початкової школи розвязувати задачі.
Задачі виникають під час реальних проблемних ситуацій. Останні постають тоді, коли людина (субєкт) в своїй діяльності, спрямованій на якийсь обєкт, натрапляє на певні труднощі. Якщо людина усвідомлює ці труднощі і хоче подолати їх, то в ній активізується розумова діяльність. Щоб проаналізувати і описати проблемну ситуацію, людина виходить за її межі і дивиться на неї збоку. Такий опис проблемної ситуації і є задачею [30, 26]. Задача це вже обєкт, який можна передавати іншій людині.
Розвязування математичної задачі це процес встановлення (знаходження) звязків між даними величинами, між даними та шуканою величиною, формулювання цих звязків мовою математики у вигляді арифметичних дій, виконання послідовності дій для знаходження числового значення шуканої величини [50, 37]. Основне завдання педагога вчити учнів знаходити звязки і добирати їх послідовність для визначення невідомого числа.
Вміння розвязувати задачі вимагає від школярів знання деяких життєвих ситуацій, залежностей між величинами, розуміння суті арифметичних дій, знання прийомів обчислень, загальних правил причинно-наслідкових звязків, суті та структури задачі тощо [63, 46].
У процесі навчання молодші школярі розвязують значну кількість задач під керівництвом учителя і самостійно. Проте нерідко під кінець навчання в початкових класах у деяких учнів знання про задачі залишаються поверховими і несистематизованими. Щоб поліпшити це становище, потрібна цілеспрямована праця вчителя, чітке розуміння ним основних вимог щодо навчання учнів розвязувати різноманітні задачі.
У навчанні математики задачам ві?/p>