Формування в учнів умінь розв’язувати задачі на рух
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?чих дій.
Перевірні завдання відрізняються від навчальних лише метою їх застосування перевірити, як учні вміють розвязувати текстові задачі певних видів, як в них сформувалися часткові вміння виконувати окремі, дії. А тому перевірні завдання можуть бути повні і фрагментарні [19, 26].
За формою побудови завдання можуть бути стандартними і нестандартними. Стандартні завдання це задачі, в яких присутні всі складові елементи. Вони призначені для засвоєння і закріплення вмінь розвязувати задачі певних видів. Стандартні завдання містять достатню кількість даних для отримання однозначного розвязку і при цьому зайві дані відсутні; у їх змісті немає суперечності; завдання відповідають реальності Це означає, що питання тісно повязані із даними, умова достатньо точно висловлена і завдання піддається математизації.
Нестандартні завдання спрямовані на практичне застосування набутих раніше учнями знань і вмінь у змінених, незвичайних умовах, на розширення, поглиблення й удосконалення вмінь завдяки різноманітним варіантам постановки завдань. У завданнях даного типу присутні нешаблонні ситуації, що потребують застосування пошукового досвіду, здогадки, кмітливості, проведення складних порівняно зі стандартними задачами міркувань, певних напружень розумової діяльності і творчого підходу. Найчастіше в методичній літературі нестандартні завдання називають творчими [14, 4].
До нестандартних відносять завдання із зайвими даними; недостатніми даними; суперечливими даними; неправильним або незвично сформульованим текстом. Крім того, до нестандартних належать завдання на складання або переформулювання задач. Ці завдання відзначаються тим, що в першому випадку на їх основі необхідно скласти нову задачу, а в другому основою для складання нової задачі є вже розвязана або подана готова.
Отже, текстові задачі спрямовані на вдосконалення і поглиблення математичних знань, формування математичних умінь, розвиток творчого і логічного мислення. Вони передбачають поступове ускладнення і достатню кількість завдань для кожної групи учнів і, залежно від рівня навчальної діяльності, виконуються під керівництвом учителя, напівсамостійно чи самостійно.
1.2 Місце задач на рух у системі складених задач
У підручниках для початкових класів є такі задачі, які традиційно називають типовими. До типових належать задачі на знаходження четвертого пропорційного (на спосіб прямого і оберненого зведення до одиниці та спосіб відношень), пропорційне ділення, на знаходження числа за двома різницями, на знаходження середнього арифметичного. Методика розвязування типових задач принципово не відрізняється від розгляду будь-яких інших задач нового виду, тобто включає підготовку, ознайомлення і розвиток умінь. Проте деякі особливості роботи над типовими задачами необхідно враховувати.
Розвязування типових задач, повязаних з пропорційними величинами, ґрунтується на знанні відповідних звязків між величинами. Ознайомлення з величинами проводиться одночасно з розкриттям звязків між ними. Звязки формулюють у вигляді висновків. Наприклад, якщо відомо швидкість і час, то відстань можна знайти дією множення [20, 51]. Типові задачі мають деякі характерні ознаки, які враховуються на підготовчому етапі роботи. Слід також мати на увазі взаємозвязки між окремими типовими задачами.
У початкових класах виділяють ще задачі з певним конкретним сюжетом. Це задачі на зустрічний рух, на час, задачі з геометричним змістом. Розглянемо задачі на рух.
Розвязуванню задач на зустрічний рух передує тривала робота з розвязування простих та складених задач на знаходження швидкості, часу та відстані. Поняття швидкості вводять на основі життєвого досвіду дітей та безпосередніх практичних дій.
Підготовча робота до розвязування задач, повязаних з рухом, передбачає узагальнення уявлень дітей про рух; ознайомлення з новою величиною швидкістю, розкриття звязків між величинами: швидкість, час, відстань [46, 17].
Під час ознайомлення із швидкістю доцільно так організувати роботу, щоб учні визначили швидкість свого руху пішки. Для цього в дворі, в спортзалі або коридорі можна позначити замкнуту доріжку, поділивши її на відстані по 10м, щоб зручніше було визначати шлях, який проходить кожний учень. Учитель пропонує дітям іти доріжкою, наприклад, протягом 4 хв. Учні самостійно легко знайдуть, користуючись десятиметровими позначками, пройдену відстань. На уроці кожен учень може обчислити, яку відстань він проходить за 1 хв. Учитель повідомляє, що відстань, яку пройшов учень за хвилину, називають його швидкістю. Учні називають свої швидкості. Потім учитель називає швидкості деяких видів транспорту. Ці дані учні можуть записати в своїх довідниках і потім використати під час складання задач.
Для формування навичок корисно усно розвязувати задачі за таблицями. Наводимо зразки таблиць [45, 42].
- Знайти швидкість
НазваШвидкістьЧасВідстаньВелосипедист?2 год28кмАвтомобіль?3 год210км
2) Знайти відстань
НазваШвидкістьЧасВідстаньПішохід5км/год4 год?Електропоїзд120км/год3 год?
3) Знайти час
НазваШвидкістьЧасВідстаньЛижник13км/год?26кмПоїзд60км/год?240км
4) Знайти невідомі величини
НазваШвидкістьЧасВідстаньОлень10км/год3 год?Акула36км/год?72кмТеплохід?4 год280км
Для узагальнення уявлень дітей про рух корисно провести спеціальну екскурсію для спостереження за рухом транспо?/p>