Формування в учнів умінь розв’язувати задачі на рух

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика

µвні уявлення про структуру задачі, володіють умінням розвязувати задачі, які можна використовувати як дидактичний засіб. Забезпечення цих умов і є завданням розділу Задачі програми з математики. Мета цього розділу сформувати в учнів уявлення про структуру простої і складеної арифметичної задачі; ознайомити з арифметичним і алгебраїчним підходами до розвязування задач; домогтися, щоб кожен учень умів розвязати будь-яку просту задачу; розвинути вміння застосовувати знання про арифметичні дії і залежності між величинами для складання плану розвязання задачі, тобто розвинути вміння розвязувати складені задачі [5, 1314].

Розподіл задач за роками навчання і визначення програмного мінімуму здійснено з урахуванням послідовності вивчення арифметичного матеріалу, обєктивного і субєктивного рівнів складності задач, методичного забезпечення їх у підручниках, а також значення їх для дальшого вивчення математики [65, 22].

Отже, задача це завдання, що містить певний зміст, сюжет, в якому подаються перелік кількох груп предметів, їх кількісна характеристика, що виражається числами, або перелік кількох (не менше двох) величин, їх числові значення, які знаходяться у певних відношеннях (менше більше, стільки ж) [31, 44]. Всі числа і числові значення величин повязані між собою математичними залежностями. Обовязково в тексті задачі є запитання чи пропозиції відшукати числове значення іншої, шуканої величини, яка знаходиться у звязку із даними величинами. Задача це завдання, яке здебільшого формулюється словесно (письмово чи усно), на відміну від прикладів.

Приклади складають із чисел і знаків арифметичних дій. Для запису деяких прикладів використовуються дужки, які визначають порядок виконання дій. Як у прикладі, так і в задачі треба за даними числами знайти ще одне число (невідоме). Це число знаходять шляхом виконання арифметичних дій (операцій). У прикладах дії вказано, а послідовність їх виконання визначається правилами. Під час розвязування задачі арифметичні дії, їх кількість та послідовність виконання треба визначати самостійно.

Дорослим людям, фахівцям багатьох професій доводиться розвязувати задачі під час виконання різних робіт. Наприклад, при обчисленні ціни, вартості товару, витрати матеріалів, числових характеристик багатьох явищ. Це задачі практичного змісту. Щоб уміти їх розвязувати, треба спочатку навчитися розвязувати задачі, що пропонуються підручником і вчителем. Це навчальні задачі [32, 31].

У школі задачі застосовуються при вивченні математики, фізики, хімії та деяких інших навчальних предметів, у процесі їх розвязування в учнів підвищується розумовий розвиток, формуються загальнонавчальні уміння, вони вчаться аналізувати, робити висновки, порівнювати, складати план, узагальнювати тощо.

Текстова задача складається з умови і запитання. В умові задачі є не менше двох числових даних (іноді одне з них подається неявно (приховано)), які характеризують або кількість предметів, або значення величини, або відношення між ними. В умові вказуються звязки між числами, а також між даними числами і шуканим числом, за допомогою яких відбувається добір арифметичних дій для розвязання. Числові дані подаються в умові, або в умові і запитанні. Але кожну задачу можна сформулювати так, щоб усі числа були представлені тільки в умові. Попарні звязки між величинами можна виразити за допомогою арифметичної дії. У запитанні задачі вказується, числове значення якої величини треба знайти. Запитання задачі формулюється у вигляді питального речення зі словами скільки, на скільки, коли, о котрій годині, або у вигляді вимоги: знайти (знайди), обчислити (обчисли), дізнатися (дізнайся) [26, 19].

Задачі складаються на основі матеріалів спостережень за явищами природи, практичної діяльності людей, математичних закономірностей, інколи за казковими, фантастичними сюжетами. Під час складання задачі необхідно дотримуватися таких вимог: умова не повинна містити неправильні твердження, числові дані мають бути правдоподібними, реальними (крім задач казкового, фантастичного змісту), умова і запитання мають бути повязані між собою.

Розвязати задачу означає встановити (розкрити, відшукати, побачити, пояснити) звязки між даними і шуканим числами, на основі чого дібрати потрібні арифметичні дії та їх порядок виконання, знайти результати дій, а потім відповісти на запитання задачі. Відповідь задачі не відгадується, а знаходиться при виконанні потрібних дій (операцій). У процесі розвязування задачі треба вміти пояснити (розказати), які дії і над якими числами варто виконати, в якому порядку і чому саме такі для знаходження шуканого числа (відповіді на запитання задачі) [35, 162].

Розвязування задачі це процес, робота, яка включає ознайомлення з текстом задачі, роздуми (міркування) над її розвязанням, запис чи формулювання дій та відповіді [17, 28]. Розвязання задачі це запис (формулювання) порядку арифметичних дій, за допомогою яких знаходиться відповідь до задачі. Розвязок відповідь на запитання задачі. А ще розвязком називають числове значення шуканої величини [22, 1112].

Задачу, для розвязання якої треба виконати лише одну арифметичну дію, називають простою. Якщо для розвязання задачі треба виконати дві або більше дій (різних чи однакових), то її називають складеною (складається з кількох простих задач, бо кожна дія це розвязання однієї просто?/p>