Фiлософськi засади теорii нацii (Мiхновський, Донцов, iiборський, Липинський)
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
?ту - тАЬсвятоi святихтАЭ нацiональноi спiльноти. На жаль, iiборський не дiйшов до думки про солiдарнiсть як основу здорових мiжнародних вiдносин, створивши солiдаризм тАЬдля внутрiшнього вжиткутАЭ, не розповсюдивши його принципи назовнi. На нашу думку, це СФ однiСФю з основних вад проекту iiборського, але причиною ii СФ тодiшнiй стан СФвропейськоi суспiльноi думки, в контекстi якоi перебував украiнський мислитель, i iсторичноi ситуацii.
Нацiократичний проект iiборського грунтуСФться на тАЬтрьох китахтАЭ, якими СФ нацiоналiзм, економiчний солiдаризм i авторитаризм. Нацiоналiзм уособлюСФ в собi духовну СФднiсть iндивiдiв, згрунтовану на нацiональних почуттях.
Економiчний солiдаризм пiдводить пiд нацiональну солiдарнiсть вiдповiдний економiчний устрiй - державний синдикалiзм. Синдикалiзм - це обСФднання людей по принципу iхньоi професiйно-господарськоi спецiалiзацii для охорони своiх професiйних iнтересiв. Синдикалiзм перетворюСФ окремi соцiальнi групи, обСФднанi в синдикати, в функцiональнi частини нацiонально-державного органiзму - так, як розподiл працi, породжуючи диференцiацiю, водночас сприяСФ розвитку солiдарностi. Фактично, iiборський ретранслюСФ iдею Дюркгайма про звязок розподiлу працi i соцiальноi солiдарностi. Крiм того, украiнський мислитель збiгаСФться з Дюркгаймом у розумiннi необхiдностi створення професiйних груп (синдикатiв) задля впроваждення нових форм соцiальноi регуляцii. В основi синдикалiзму нацiократii лежить сприйняття членiв суспiльства в якостi виробникiв певних матерiальних та духовних цiнностей - соцiальна роль iндивiда або групи визначаСФться iхньою виробничою функцiСФю.
Гармонiзацiю приватних, синдикальних i нацiональних iнтересiв буде забезпечувати держава. Державний контроль, за iiборським, маСФ розповсюджуватися на провiднi галузi економiки: вiйського-промисловий комплекс, важка промисловiсть, транспорт тощо. Нижчий рiвень усупiльнення, мунiципалiзацiя, передбачатиме контроль над комунальним господарством: електростанцiями, системою водозабезпечення тощо. Державнiй регуляцii пiдлягатиме цiнова полiтика та певнi сфери торгiвлi. Всi iншi галузi економiки будуть сферою приватноi iнiцiативи [26].
тАЬНацiократiя СФ республiканськатАЭ - читаСФмо у iiборського [26]. При цьому, нацiократiя вiдкидаСФ партiйну систему, замiняючи партii синдикатами, обСФднаними у Всеукраiнськiй Господарськiй Радi - дорадчому органi при законодавчiй i виконавчiй владi. В той же час, нацiократiя не уподiбнюСФться тоталiтарнiй державi. Осередками демократii i тАЬгромадськоi творчостiтАЭ СФ тi ж синдикати i органи мiiевоi самоуправи.
За адмiнiстративним розподiлом, нацiократiя тяжiСФ до федералiзму. Украiна, на думку iiборського, маСФ бути розподiлена на краi, що матимуть власнi КраСФвi Ради i уряди. Цi органи будуть формуватися шляхом тАЬзасадах прямого, загального, рiвного й таСФмного голосуваннятАЭ. Представниками державного уряду у краях будуть будуть так званi тАЬкраСФвi начальникитАЭ, якi очолюватимуть мiiеву державну адмiнiстрацiю i обiматимуть посади Голiв КраСФвих Рад, повязуючи тим самим три елементи державного управлiння: уряд, тАЬгромадську самодiяльнiстьтАЭ i контроль над нею.
Загальнодержавна законодавча влада буде втiлюватися в дiяльностi Державноi Ради, члени якоi будуть обиратися шляхом голосування. Висувати кандидатiв будуть синдикати i Господарськi ради виборчих округiв, а у голосуваннi буде приймати участь населення вiдповiдного округу. Завданням голови держави буде координування дiй законодавчоi та виконавчоi гiлок влади, усуваючи можливi протирiчча мiж ними. Судова влада буде стояти на сторожi законностi i конституцiйностi. Таким чином, нацiократiя, зберiгаючи принцип виборностi влади i розподiл влади на законодавчу, виконавчу i судову, буде безпартiйною полiтичною системою. В нацiократii буде реалiзовуватися принцип органiчного сполучення повноважень загальнонацiональних та мiiевих органiв влади. Наявнiсть краСФвих урядiв та виборнiсть влади забезпечуватимуть достатнiй рiвень децентралiзацii влади, щоб запобiгти скочуванню до диктатури, а державне представництво i контроль на мiiях забезпечуватимуть координованiсть загальнонацiонаьних i регiональних iнтересiв. За словами Сiборського, тАЬУкраiна буде авторитарною й унiтарною, але в належнiй мiрi й децентралiзованою республiкою, що всiма елементами свого устрою вiдповiдатиме iстотi нацiократii, як режиму панування цiлоi нацii у власнiй державiтАЭ [26].
Практична цiннiсть нацiократичноi концепцii Миколи iiборського полягаСФ в тому, що автор намагався вiдвернути украiнську елiту (принаймнi ii нацiоналiстичну частину) вiд сприйняття майбутнього Украiни лише в координатах тАЬсоцiалiзм-капiталiзмтАЭ. Викриваючи iхню генетичну спорiдненiсть, iiборський доводив, що вибiр мiж соцiалiзмом та капiталiзмом - це, фактично, тАЬвибiр без виборутАЭ. РЖндустрiальна епоха завершуСФться, i нi ностальгiчне замилування соцiалiстичним минулим, нi довiрливе прагнення потрапити в тАЬСФвропейську сiмютАЭ лiберально-капiталiстичних режимiв не можуть дати вiдповiдi на виклики сьогодення. iiборський, проголошуючи у 1935 р. соцiальну солiдарнiсть основою побудови суспiльства i держави, був набагато далекогляднiшим i проникливiшим, нiж сучаснi апологети лiбералiстичних або соцiалiстичних iдей.
Щоб зрозумiти значення нацiократii, треба дати вiдповiдь на питання: чим СФ солiдарнiсть: самоцiллю чи технологiСФю досягнення якоiсь iншоi мети? В концепцii iiборського, сол?/p>