Фiлософськi засади теорii нацii (Мiхновський, Донцов, iiборський, Липинський)
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
? украiнських мислителiв;
3) Спроектувати фiлософськi засади теорii украiнськоi нацii на суспiльно-полiтичнi процеси, що вiдбуваються чи вiдбувалися в новiтнiй iсторii вже незалежноi Украiнськоi держави;
1. Микола Мiхновський як фундатор нацiонально-радикальноi полiтично-фiлософськоi течii
Мiхновський Микола РЖванович (1873 - 03/03 (за iншими вiдомостями - 03/05) 1924) [27] - громадський i полiтичний дiяч, публiцист. Народився в с. Турiвцi на Полтавщинi в родинi священика. 1890 р. розпочав навчання на правничому факультетi Унiверситету Святого Володимира. Один з iнiцiаторiв створення таСФмного "Братства тарасiвцiв" (1891), дiяльнiсть якого припинено репресивними заходами; активний учасник тАЬМолодоi УкраiнитАЭ. Пiсля закiнчення унiверситету працював адвокатом у Харковi, прославився захистом учасникiв селянських заворушень. У лютому 1900 р. виступив iнiцiатором створення Революцiйноi украiнськоi партii (РУП), програмовою полiтичною декларацiСФю якоi стала промова Мiхновського на Шевченкiвському святi [19]. Коли бiльшiсть членiв РУП соцiалiстичноi орiСФнтацii вiдiйшла iз самостiйницьких позицiй, виступив одним з iнiцiаторiв створення 1902 р. Украiнськоi народноi партii (УНП) й автором ii програмових документiв, у яких висувались полiтичнi завдання i обТСрунтовувалась iдея самостiйноi украiнськоi держави. 1905 р. уклав проект першоi у XX ст. укр. конституцii тАЬОсновний закон Самостiйноi Украiни - Спiлки народу украiнськоготАЭ. У передвоСФннi роки займався органiзацiСФю украiнських перiодичних видань. У час визвольних змагань захищав державну самостiйнiсть Украiни, iнiцiював створення украiнського вiйська, брав активну участь у полiтичному життi. Арештовувався бiльшовиками, згодом виiхав на Кубань. 1924 р. повернувся до КиСФва, де й загинув за не зовсiм зясованих обставин.
Саме вiн був першим, хто вiдкрито заявив про колонiальний статус Украiни у складi Росiйськоi iмперii та право ii народу на самовизначення. 1900 року вiн виголосив промову тАЬСамостiйна УкраiнатАЭ, яка того ж року була видана у Львовi окремою брошурою. Проблеми взаСФмовiдносин Украiни та Росii вперше в новiтнiй iсторii розглядалися в нiй з позицiй державностi. тАЬУкраiнська мрiятАЭ у виглядi питання про звiльнення нацii зявилася свiтовi. I хоча публiкацiя мiстила в собi бiльше запитань, нiж вiдповiдей щодо того, якими шляхами мусить iти Украiна до незалежностi, сама постановка проблеми висунула ii автора на одне з чiльних мiiь на украiнському полiтичному небосхилi.
У своiй промовi тАЬСамостiйна УкраiнатАЭ [19] Мiхновський в емоцiйнiй формi характеризуСФ утиски украiнського народу в царськiй Росii. тАЬЯким правом, - пише вiн, - росiйське царське правительство поводиться з нами на нашiй власнiй територii, наче з своiми рабами?.. На пiдставi якого права на всiх урядах нашоi краiни урядовцями призначено виключно росiян (москалiв) або змоскалiзованих ренеТСатiв? На ТСрунтi якого права з наших дiтей готують по школах заклятих ворогiв i ненависникiв нашому народовi? Через що навiть у церквi пануСФ мова наших гнобителiв? Яким правом правительство росiйське здертi з нас грошi витрачаСФ на користь росiйськоi нацii, плекаючи i пiдтримуючи ii науку, лiтературу, промисловiсть i т.д.? I, нарештi, найголовнiше, чи маСФ право царське правительство взагалi видавати для нас закони, унiверсали та адмiнiстративнi засади?тАЭ. Тут же проявляСФться i перша фiлософська особливiсть iдеологii Мiхновського - первинний песимiзм, з яким вiн констатуСФ трагiчний факт бездержавностi Украiни: тАЬНад нами висить чорний стяг, а на ньому написано: смерть полiтична, смерть нацiональна, смерть культурна для украiнськоi нацii!..тАЭ. Крiм того, фiлософii Миколи Мiхновського притаманний також критицизм, часом досить жорсткий, через призму якого вiн оцiнюСФ роль украiнськоi iнтелiгенцii: тАЬВ iсторii украiнськоi нацii iнтелiгенцiя ii раз у раз грала ганебну й соромiцьку ролю. Зраджувала, ворожбила, iнтригувала, але нiколи не служила своСФму народовiтАЭ [19]. Окреслюючи першочерговi завдання новоi украiнськоi iнтелiТСенцii, яку М. Мiхновський вважав рушiйною силою нацiональноi революцii, вiн констатував: тАЬЧаси вишиваних сорочок, свити та горiлки минули i нiколи вже не вернуться... Украiнська iнтелiТСенцiя стаСФ до боротьби за свiй народ, до боротьби кривавоi i безпощадноi. Вона вiрить у сили своi i нацiональнi, i вона виповнить свiй обовязок...тАЭ. Звичайно, в даному випадку Мiхновський постаСФ перед нами як романтик, оскiльки багато в чому видавав бажане за дiйсне. Анi украiнський народ, який не пройшов перiоду становоi стратифiкацii i мав досить туманне уявлення про власнi iнтереси, анi iнтелiТСенцiя, що перебувала в основному в полонi соцiалiстичних iдей i звикла обслуговувати iмперський режим, вважаючи себе частиною загальноросiйськоi демократii, - всi вони на той час не були готовi до полiтичноi боротьби за нацiональнi права.
Наскрiзною iдеСФю брошури СФ твердження про необхiднiсть визволення украiнськоi нацii з-пiд чужоземного ярма й побудови тАЬодноi, СФдиноi, нероздiльноi, вiльноi, самостiйноi Украiни вiд гiр Карпатських аж до КавказькихтАЭ [19]. Микола Мiхновський, по сутi, як зазначаСФ Б. Червак [28], повторив подвиг Тараса Шевченка, який своiм тАЬКобзаремтАЭ струснув не так Кавказ, як напiвсонну суспiльну свiдомiсть, що майже звикла до рабства. Постулати Мiхновського про законне право нацii на свою державу доповнювалися чiтким зясуванням шляхiв i методiв досягнення мети: тАЬМи виголошуСФмо, - писав харкiвський адвокат, - що ми вiзьмемо силою те, що нам належиться по праву, але вiднято вiд нас теж силоютАЭ [19]. Так в обiг нацiо?/p>