Фiлософськi засади теорii нацii (Мiхновський, Донцов, iiборський, Липинський)
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
Реферат з фiлософii
тАЮФiлософськi засади теорii нацii (Мiхновський, Донцов, iiборський, Липинський)тАЭ
Змiст
Вступ
1. Микола Мiхновський як фундатор нацiонально-радикальноi полiтично-фiлософськоi течii
2. Фiлософськi засади тАЬНацiоналiзмутАЭ Дмитра Донцова
3. тАЬНацiократiятАЭ Миколи iiборського
4. Полiтична фiлософiя Вячеслава Липинського
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Процес формування украiнськоi нацii СФ ключовим питанням державотворення i важливою складовою нацiональноi консолiдацii у цiлому. ПостаСФ проблема не тiльки уточнення цiлей, орiСФнтирiв соцiального розвитку, створення вiдповiдних механiзмiв формування нацii, а й осмислення ii теоретико-методологiчних та фiлософських засад.
Як зазначаСФ Г. Касьянов [10], термiн тАЬнацiоналiзмтАЭ зявляСФться в украiнськiй публiцистицi приблизно у 80-90-тi роки XIX ст. Важко сказати, з якоi мови вiн був запозичений: нiмецькоi чи французькоi. Тодi це слово ще не мало специфiчного iдеологiчного забарвлення й ототожнювалося з певними почуттями, культурною iдентичнiстю або ж дiяльнiстю, спрямованою на захист культурних та (iнодi) полiтичних прав нацii. В полемiцi Б. Грiнченка i М. Драгоманова (1892-1893), присвяченiй проблемам украiнського руху, тАЬукраiнський нацiоналiзмтАЭ здебiльшого згадувався саме в такому контекстi, як альтернатива тАЬшовiнiзмовiтАЭ. На рубежi XIX-XX ст. ситуацiя змiнилася: подiл украiнського нацiонального руху на окремi конкуруючi течii i боротьба мiж ними призводять до iдеологiзацii i полiтизацii поняття тАЬнацiоналiзмтАЭ. Пiсля поразки украiнськоi революцii 1917-1921 pp. термiн тАЬнацiоналiзмтАЭ був досить швидко монополiзований радикальними нацiоналiстичними напрямами в украiнському русi як на емiграцii, так i на тих етнiчних украiнських землях, що опинилися у складi держав-сусiдiв. Як безумовне кредо украiнського нацiоналiзму остаточно визначилася вiдома трiада принципiв: незалежнiсть, державнiсть i соборнiсть украiнськоi нацii. Публiкацiя у 1926 р. книги Д. Донцова тАЬНацiоналiзмтАЭ i дискусiя довкола неi в украiнськiй публiцистицi, вихiд праць iдеологiв ОУН Ю. Вассiяна, М. iiборського та iнших у 1920-30-тi роки привели до того, що iдентифiкацiя тАЬукраiнського нацiоналiзмутАЭ з вiдповiдним полiтичним рухом та iдеологiСФю (у даному випадку - ОУН) стала усталеною традицiСФю, данину якiй вiддавали i дослiдники, i полiтики, i публiцисти, як радянськi, так i захiднi.
У радянськiй Украiнi вже з початку 1920-х рокiв зявляСФться словосполучення тАЬукраiнський буржуазний нацiоналiзмтАЭ, спочатку в директивних документах Комунiстичноi партii (бiльшовикiв) Украiни, а згодом в офiцiознiй публiцистицi та наукових дослiдженнях. Пiд це гасло, яке виконувало суто iдеологiчнi функцii i здебiльшого просто використовувалося як полiтичне тавро, пiдганялися всi iдеологiчнi течii i полiтичнi угруповання, якi вважалися конкурентами правлячоi партii у сферi тАЬнацiонального питаннятАЭ.
У сучаснiй украiнськiй науковiй лiтературi й публiцистицi поки що немаСФ усталеного розумiння термiна. Оскiльки вiн, по-перше, залишаСФться iдеологiчним ярликом, по-друге, може трактуватися надто широко, сучаснi автори вживають конкретнiшi й iдеологiчно тАЬцнотливiшiтАЭ поняття: тАЬнацiональна свiдомiстьтАЭ, тАЬнацiональнийтАЭ чи тАЬнацiонально-визвольний рухтАЭ, тАЬукраiнствотАЭ тощо. Бiльше того, слова тАЬнацiоналiзмтАЭ та тАЬнацiоналiсттАЭ стали мало не лайливими у лексиконi сучасного украiнського суспiльства, до чого сприяли, безсумнiву, закостенiлi стереотипи, якi насаджувалися радянською пропагандою протягом багатьох рокiв. Тому вважаСФмо за доцiльне детальнiше розглянути i проаналiзувати саме фiлософськi засади теорii нацii в украiнськiй думцi, що дасть змогу обСФктивно оцiнювати нацiСФтворчi процеси, що вiдбуваються в сучаснiй Украiнi.
Для порiвняння i аналiзу взятi теорii нацii чотирьох мислителiв: М. Мiхновського, Д. Донцова, М. iiборського i В. Липинського, якi залишили чи не найпомiтнiший слiд в iсторii теорii украiнськоi нацii, а також так чи iнакше були причетнi до украiнських нацiонально-визвольних змагань 1917-1921 рр., якi були важливим етапом на шляху до ii становлення. Цiлком природно, що вони мали певний вплив i на процеси нацiСФтворення як пiд час свого життя, так i пiсля смертi.
У рiзнi часи дослiдженням теорiй нацii в Украiнi займалися РЖ. Лисяк-Рудницький, Д. Чижевський, Дж. Армстронг, О. Мотиль, Г. Касьянов [10], Д. Сосновський [25], Б. Червак [28, 29], Коваль Р. [12, 13]. Серед сучасних дослiдникiв варто видiлити Бутенка А. П. [4], Козiя РЖ. В. [11], Кулика С. М. [14], АстафСФва А. О. [2], Проценка О. [23], але цi роботи по-перше, дуже часто стосуються лише теорii нацii однiСФi конкретноi особистостi, а по-друге, в них далеко не завжди проводиться аналiз саме фiлософських засад теорii нацii. Тобто не всi вони ставлять за мету розглянути проблему нацii з точки зору фiлософii. Частiше трапляються пiдходи зi сторони полiтологii, соцiологii та iсторii. Але, на нашу думку, оцiнка фiлософських засад теорii нацii СФ не менш важливою i актуальною.
В цiй роботi ми ставимо собi за мету вирiшити наступнi завдання:
1) Визначити, якi СФвропейськi фiлософськi течii та напрямки виявили свiй вплив на теорii нацii згаданих украiнських мислителiв (Мiхновського, Донцова, iiборського, Липинського);
2) Виявити типовi фiлософськi особливостi, що СФ характерними для теорiй нацii саме дани?/p>