Бiоценози мiста Чернiгова
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
СФ мiiе [10].
В одних i тих же умовах рiзнi фiтомелiоративнi системи або ж однi i тi ж фiтомелiоративнi системи в рiзних умовах володiють рiзною ефективнiстю.
Ефективнiсть фiтомелiоративноi системи визначаСФться як:
вiдношення кiлькостi поглиненоi забруднюючоi речовини до загальноi кiлькостi поступаСФ ззовнi за певний час (у разi фiльтруючоi функцii по механiзму опору зовнiшнiм дiям);
- вiдношення кiлькостi видiленого рослинами за певний час в певному обСФмi речовини з мелiоративними властивостями до кiлькостi речовини в деякий початковий момент часу в тому ж обСФмi до початку роботи фiтомелiоративноi системи (у разi роботи системи за принципом посилення);
вiдношення кiлькостi видiленого рослинами речовини у визначеному обСФмi за певний час до кiлькостi цiСФi речовини в тому ж обСФмi, спожитого людиною за той же перiод часу (у випадку компенсуючоi дii фiтомелiоративноi системи).
При визначеннi фiтомелiоративноi ефективностi рекультивуючих систем використовуються непрямi показники такi як, наприклад, вмiст гумусу в ТСрунтi до рекультивацii i по закiнченнi визначеною перiоду пiсля введення н дiя фiтомелiоративноi системи, тобто швидкiсть гумусоутворення в нових умовах.
Найбiльшою ефективнiстю вiдрiзняються багатовидовi, багатояруснi фiтомелiоративнi системи дерево-чагарникових насаджень. Травянистi рудеральнi спiвтовариства в цiлому поступаються по ефективностi природним травянистим i деревно-чагарниковим, але виконують ряд важливих функцiй в урбоекосистемi: закрiплюють порушенi субстрати, перешкоджаючи запиленню атмосфери, поглинають значну кiлькiсть токсичних речовин, що надходять в оточуюче середовище з викидами пiдприСФмств i вихлопними газами вiд автотранспорту.
Рiзнi фiтомелiоративнi системи функцiонально доповнюють одна одну, тому в кожному великому мiстi доцiльно використовувати всi можливi в даних умовах фiтомелiоранти в комбiнацiях, що дозволяють максимiзувати бажаний ефект.
3.3 "астивостi рослин, що використовуються у складi мiських i примiських насаджень
Серед рiзних властивостей видiв рослин, що використовуються у фiтомелiоративних системах, видiляють наступнi характеристики, якi мають найбiльше значення для досягнення високоi ефективностi фiтомелiоративних заходiв:
- здатнiсть виростати в широкому дiапазонi умов ТСрунтового багатства, визначених механiчним складом i запасом поживних речовин;
- широкий дiапазон толерантностi до умов ТСрунтового зволоження;
- у рядi випадкiв, коли фiтомелiоративнi системи створюються в специфiчних едафiчних умовах, для досягнення бажаного ефекту необхiдно використовувати рослини, спецiалiзованi в виростаннi на дуже багатих або, навпаки, дуже бiдних мiiезростаннях або в умовах одночасного затоплення i засолу; рослини засолених мiiезростань проявляють i властивостi високоi стiйкостi до газо-аерозольних викидiв;
- висока стiйкiсть (вiдповiдно, низька чутливiсть) до промислового газо-аерозольного забрудненням; як правило, листопаднi дерева помiрних широт i травянистi рослини посушливих мiiезростань демонструють бiльш високу стiйкiсть до цього чинника, нiж, вiдповiдно, хвойнi рослини i рослини бiльш вологих мiiезростань;
- здатнiсть поглинати забруднюючi речовини з атмосфери або водного середовища;
- добре вираженi фiтонциднi властивостi;
- добре виражена здiбнiсть до iонiзацii атмосферного повiтря;
- гiллястi крони з густим листям або щiльною хвоСФю, що СФ необхiдною умовою для використовування рослин з метою шумопоглинання;
- високi естетичнi якостi: рослини з красивими, декоративними кронами, пагонами, квiтками, плодами використовуються в архiтектурно-планувальнiй фiтомелiорацii.
РОЗДРЖЛ 4. КОМПЛЕКСНРЖ ЗЕЛЕНРЖ ЗОНИ МРЖСТ
4.1 Призначення, структура i статус комплексних зелених зон мiст
Лiс - це тип бiогеоценозiв, рослинний покрив якого сформований з переважанням дерев, займаСФ площу не менше 0,01 га. iз зiмкнутою не менше 30%, з особливим мiкроклiматом на поверхнi i грунтовими умовами, що задовольняють вимогам населяючого його специфiчного спiвтовариства органiзмiв.
Серед територiй, зайнятих лiсовими насадженнями, особливе мiiе займають зеленi зони мiст.
Зелена зона - територiя за межами мiськоi межi, зайнята лiсами i лiсопарками, що виконують захиснi i санiтарно-гiгiСФнiчнi функцii i СФ мiiем вiдпочинку населення [22].
Лiсопарк - обширний природний лiс поблизу великого мiста або усерединi нього, пристосований для масового вiдпочинку, спорту, розваг i задоволення культурних потреб населення.
Лiси i насадження зелених зон покликанi виконувати три основнi функцii: захисну, санiтарно-гiгiСФнiчну, рекреацiйну.
Правовий режим лiсiв, групи i категорii захищеностi, iх господарське використовування визначенi Лiсовим кодексом Украiни.
За формою господарювання i управлiння лiси зелених зон вiдносяться до лiсiв, що знаходяться у вiданнi державних органiв лiсового господарства. мiським, закрiпленим лiсам i лiсам заповiдникiв.
Мiськими вважаються лiси, що знаходяться в адмiнiстративних межах мiста. Лiсове господарство в них ведуть пiдприСФмства i органiзацii мiiевих органiв самоврядування.
Закрiпленi лiси - це частина лiсiв державного значення, наданих мiнiстерствам, вiдомствам, пiдприСФмствам, органiзацiям i установам для виконання покладених на