Бiоценози мiста Чернiгова
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
i жаростiйкий. ДоживаСФ до 1000-1500 рокiв.
РекомендуСФться для створення поодиноких, групових посадок, алей, гаiв, масивiв у вiдповiдних умовах у всiх районах краiни.
Дуб червоний- Quercus rubra L.
Листопадне, струнке дерево заввишки 25 (30) м з густою кулястою кроною. Гiлки великi, косо спрямованi вгору або вiдходять майже перпендикулярно до стовбура. Кора стовбура сiра, тонка, у старих дерев потрiскана. Листки оберненояйцеподiбнi, iз загостреними лопастями, до 25 см завдовжки, зверху темно-зеленi, блискучi, знизу свiтло-зеленi, восени яскраво-червонi. Цвiте у травнi. Плоди - жолудi, кулястi або яйцеподiбнi, коричневi, 1 - 1,5 см завдовжки, на 1/3 довжини оточенi мисочкою, дозрiвають у вереснi [13].
Природно поширений на сходi Пiвнiчноi Америки. Широко культивуСФться в Украiнi. Росте швидко. Вiдносно морозостiйкий, але на стовбурах iнодi зявляються морозобоiни, посередньо тiньовитривалий, до родючостi ТСрунту не дуже вибагливий. Найкращi для його вирощування ТСрунти - чорноземнi супiски та лiсовi суглинки. Вибагливий до вологостi ТСрунту. Стiйкий проти попелюхи або борошнистоi роси. Добре витримуСФ пересаджування.
РекомендуСФться для створення поодиноких, рядових посадок на бульварах i вулицях, алей, груп, невеликих масивiв у садах i парках у вiдповiдних умовах.
Родина Вербовi - Salicaceae Ljndl.
Рiд Верба - Salix L.
Верба бiла, срiбляста - Salix alba L.
Дерево заввишки 20 - 25 м, стовбур дiаметром до 3 м, з широкою шатро-подiбною кроною. Кора у старих дерев з глибокими трiщинами, молодi пагони срiблясто-опушенi, старi - голi, блискучi, вiд жовтого, оливково-бурого до червоно-бурого забарвлення. Листки ланцетнi або довгасто-ланцетнi, 5 - 10 (12) см завдовжки i 1 - 3 см завширшки, по краю дрiбнопилчастi, молодi, з обох бокiв срiблясто-шовковистi, пiзнiше зверху голi, темно-зеленi. Сережки зявляються одночасно з розпусканням листя в квiтнi - травнi. Плiд - коробочка завдовжки до 0,5 см, дозрiваСФ наприкiнцi травня або в червнi.
Природно поширена майже по всiй РДвропi, в Захiдному Сибiру, Казахстанi, Малiй Азii, РЖранi, Китаi. Росте швидко. До 20 рокiв щороку може приростати у висоту на iм. До ТСрунтових умов та вологи вiдносно невибаглива, але краще росте i розвиваСФться на глибоких пухких рiчкових наносах. Зимостiйка, свiтлолюбна, витримуСФ незначне засолення, газо-i димостiйка. Добре витримуСФ обрiзування. ДоживаСФ до 100 рокiв i бiльше [6].
РекомендуСФться, особливо повисла жовта форма, для поодиноких i групових посадок, обсадження дорiг i водойм, швидкого озеленення новобудов, для створення контрастних композицiй у вiдповiдних умовах у всiх районах Украiни.
Рiд Тополя -Populus L.
Тополя бiла - Populus alba L.
Дерево 30 - 35 м заввишки, до 2 м у дiаметрi, з широкою гiллястою розлогою кроною. Кора стовбура бiлувато-сiра, у старих дерев трiщинувата. Молодi пагони бiлувато-повстистi. Листки округлояйцеподiбнi, по краях виiмчасто-зубчастi або туполистi, зверху темно-зеленi, блискучi, голi, знизу бiлуватi, повстистi. Чоловiчi сережки 3 - 7 см завдовжки, з червоно-бурою оцвiтиною та пурпуровими, а пiзнiше жовтими пиляками. Жiночi сережки завдовжки 10 - 12 см. Цвiте в квiтнi - травнi, одночасно з розпусканням листя. Плоди дозрiвають у червнi.
Природно поширена в РДвропi, Захiдному Сибiру, Середнiй Азii у заплавах рiчок на родючих вологих ТСрунтах. Найчастiше росте поодиноко. ВитримуСФ невелике засолення ТСрунту та тривале затоплення. Росте на пiсках. Димо- i газостiйка. Обрiзування витримуСФ незадовiльно. На мiiях зрiзу гiлок часто утворюються дупла.
РекомендуСФться для створення поодиноких i групових посадок, монументальних композицiй зелених насаджень, особливо декоративна на полянах великих паркiв та лiсопаркiв по всiй територii краiни, крiм сухих степiв i Криму.
Тополя тремтяча, осика - Populus tremula L.
Дерево заввишки 25 (35) м i до 1 м в дiаметрi, з яйцеподiбною, широкоокруглою, неправильною, рiдкою кроною. Кора стовбура зеленувато-сiра, свiтло-зелена, сiра, довго не розтрiскуСФться. Розтрiскана кора темно-сiра, майже чорна. Пагони голi, i блискучi, червонувато-бурi. Листки округлi, округло-ромбiчнi з тупою верхiвкою, по краю з нерiвними, тупими зубцями, сiро-зеленi, зi сплюснутим черешком, на вiтрi тремтять. Квiтки зiбранi в сережки, чоловiчi сережки завдовжки 7 - 10 см з пурпуровими тичинками, жiночi коротшi, з пурпуровими приймочками, зявляються до розпускання листя. Плiд - коробочка з великою кiлькiстю насiння, дозрiваСФ в травнi.
Природно поширена по всiй РДвропi та в Азii. В Украiнi у дикорослому станi трапляСФться повсюди, за винятком Крайнього Пiвдня. Росте у заплавних та долинних лiсах. Краще розвиваСФться на свiжих, родючих суглинках, може рости на вiдносно пiсних та сухих супiсках i пiсках. Морозо- та досить посухостiйка, не боiться приморозкiв, свiтлолюбна, стiйка проти забруднення повiтря пилом i газами, витримуСФ ущiльнення ТСрунту. Обрiзування крони витримуСФ погано. Живе 60 - 100 рокiв.
РекомендуСФться для створення поодиноких посадок, великих груп, масивiв у парках i лiсопарках
Таблиця 5.2. Спiввiдношення видового складу деревних рослин Чернiгiвського мiського парку
Вiддiл Родина Вiдсоток, %Голонасiннi - Pinophyta Сосновi- Pinaceae Link.10Вiддiл Покритонасiннi - Magnoliophyta.Розовi - Rosaceae Juss.13ЦезальпiнiСФвi - Caesalpiniaceae Taub3Бобовi - Fabaceae Lindl5Липовi - Tiliaceae Juss.20Гiркокаштановi - Hippocastanaceae 3Березовi - Betulaceae S.F.Gray.10Буковi - Fagaceae A.B.R.15Вербовi - Salicaceae Ljndl.21
Спiввiдношення видового складу деревних рослин