Бiоценози мiста Чернiгова
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
сотнями мiльйонiв. Крiм того, крiм пари дятлiв, на данiй територii можуть кублитися одна - двi пари повзикiв (Sitta europaea L.), по декiлька пар великих синиць (Parus major L.), малинiвок (Erithacus rubecula L.), зябликiв (Fringilla соеlebs L.), а для такого хижака, як яструб-тетеревятник, ця територiя може складати лише малу частину; його гнiздовоi i мисливськоi територii. Тут же розмiщенi територii десятка особин землерийок i мишоподiбних гризунiв, може прогодуватися одна бiлка, а для горностая або ласки, так само як i для яструба, ця територiя складаСФ приблизно 1/10 - 1/5 частина iх кормопошуковоi територii, не говорячи вже про крупних копитних ссавцiв, для однiСФi особини яких необхiдна територiя в сотнi раз бiльше i якi можуть бути також знайдений на данiй територii, якщо площа лiсового масиву достатньо велика або вiн повязаний з сусiднiми масивами.
Навiть цей приклад, в якому описано далеко не повнiстю можливе спiвтовариство живих организмов4, показуСФ, наскiльки непростою СФ задача розмежування бiотопiв, наскiльки рiзним можуть бути результати такого розмежування, якщо у фокусi дослiдження знаходитимуться, вiдповiдно, тiльки рослини, наземнi комахи, грунтова мезофауна, один вид або спiвтовариство птахiв або ссавцiв. Звiдси неминучою СФ множиннiсть типологiчних або класифiкацiйних рiшень i вiдсутнiсть загальноприйнятих схем пiдроздiлу урбанiзованих бiотопiв. Найбiльш детально розробленими СФ схеми, що застосовувалися при вивченнi рослинного покриву i населення птахiв мiст.
Як вже було вiдзначене вище, видiлення бiотопiв урбанiзованих бiогеоценозiв повинне ТСрунтуватися на облiку ландшафтноi структури територii. В цьому випадку типологiчнi схеми можуть використовуватися для опису i порiвняння рослинностi i тваринного населення рiзних таксономiчних груп в рiзних мiстах, що знаходяться навiть на рiзних континентах. Хоча в даний час поки що немаСФ робiт, що узагальнюють досвiд типологii i класифiкацii бiотопiв урбанiзованих територiй в рiзних краiнах, як головнi ознаки, що використовуються для видiлення бiотопiв, можна вiдзначити:
- наявнiсть водоймищ або водотокiв;
- наявнiсть i характер забудови;
- ступiнь вираженостi штучних покриттiв;
- вид мiськоi iнфраструктури;
- наявнiсть, тип i ступiнь вираженостi рослинного покриву.
Такий пiдхiд дозволяСФ видiлити достатньо крупнi бiотопiчнi одиницi (групи макробiотопiв), практично спiвпадаючi з класами антропогенного ландшафту i придатнi для самоi загальноi характеристики рослинного покриву i тваринного населення будь-якого мiста:
- воднi i болотянi бiотопи;
- бiотопи забудованих територiй;
- бiотопи автомобiльних, залiзничних магiстралей, трубопроводiв, лiнiй електропередач з iх смугами вiдчуження;
- бiотопи деревно-чагарникових насаджень;
- вiдкритi бiотопи з переважанням травяноi рослинностi.
Подальший пiдроздiл всерединi видiлених груп ТСрунтуСФться на використовуваннi особливостей землекористування i функцiонального зонування територii мiста, "морфологii" i структури природних i техногенних елементiв ландшафту, ТСрунтового покриву i рельСФфу, тобто в кожнiй групi макробiотопiв iснують самостiйнi критерii видiлення бiотопiчних одиниць бiльш низького рангу, аж до мiкробiотопiв, наприклад, окремих будiвель, споруд, дерев i iх частин. Так, при вивченнi фауни i тваринного населення забудованих територiй потрiбно мати на увазi, що окремi будiвлi, як техногеннi обСФкти, хоча i не можуть розглядатися як таксономiчнi ландшафтнi одиницi рангу фацii, проте СФ мiiепроживаннями спiвтовариств багатьох видiв тваринних (в основному членистоногих), якi в мiстах не зустрiчаються зовнi споруд людини; для деяких же видiв птахiв i ссавцiв (переважно синантропних) будiвлi СФ необхiдними елементами мiiепроживань, що використовуються для розмiщення кубел, укриття i кормодобування.
Наприклад, характеризуючи фауну жител людини, Клауснiцер (1990) видiляСФ такi мiкробiотопи:
не постiйно опалювальнi житловi будинки - зовнiшня оболонка будiвель: зовнiшнi стiни (озеленюються, не озеленюють), дахи, балкони;
внутрiшнi примiщення: горища, поверхи, пiдвали.
Аналогiчним показнику гемеробностi для водних екосистем СФ показник сапробностi, повязаний з вмiстом органiчних забруднюючих речовин у водi. Як цiлi спiвтовариства, так i окремi види рослин i тварин можуть розмiщуватися по шкалi залежно вiд iх вiдношення до ступеня гемеробностi або сапробностi мiiепроживань.
РОЗДРЖЛ 3. ФРЖТОМЕЛРЖОРАЦРЖЯ МРЖСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА
3.1 Функцii рослинного покриву в мiстах
Неоднорiднiсть умов зростання, контроль з боку людини обумовлюСФ неоднорiднiсть складу i нерiвномiрнiсть розмiщення рослинностi в мiстi. "Лiсистiсть" мiськоi територii на рiзних дiлянках складаСФ вiд 1 до 98%. На вiдмiну вiд типового СФвропейського мiста епохи Середньовiччя, майже повнiстю позбавленого рослинного покриву, сучаснi мiста з iх системою штучних зелених насаджень, примiських лiсiв, паркiв i рослинним покривом, що спонтанно формуСФться, на будь-яких дiлянках з порушеним грунтовим субстратом, де контроль з боку людини слабшаСФ, вже не СФ "царством каменя, металу, скла i бетону", символом перемоги Людини над Природою (Ле Корбюзье). РЖ якщо в епоху Вiдродження, коли людина "розкрила" своi мiськi поселення для рослин, вiдвiв значнi площi пiд пристрiй садiв, паркiв, "iталiйських дворикiв", фонтанiв, а мiста сталi бiльш свiтлими, просторими, пр?/p>