Бiоценози мiста Чернiгова
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
. Приведенi аспекти взаСФмодii людини i iнших живих органiзмiв, складових флору i фауну мiст, вiдображенi на рис. 1.
При аналiзi будь-яких взаСФмодiй людини з обСФктами бiотичного середовища мiста необхiдно памятати, що як позитивнi, так i негативнi (з погляду людини) наслiдки таких взаСФмодiй СФ закономiрною реакцiСФю бiоти на все тi змiни, якi вiн вносить в природнi ландшафти i екосистеми в процесi створення i розвитку мiст [22].
Рис. 1. Роль флори i фауни в урбоекосистемi
1.2 Роль мiст в динамiцi ареалiв видiв флори i фауни
Перш нiж приступити до розгляду аспектiв взаСФмодii "мiсто - бiота", необхiдно ввести базовi для даного роздiлу визначення: "рослинний мир", "флора", "рослиннiсть", якi в масовiй свiдомостi СФ синонiмiчними, так само, як i "тваринний свiт", "фауна", "тваринне населення".
Флора - це сукупнiсть видiв рослин, приурочена до певного географiчного простору, що iсторично склалася, повязана з його сучасними природними умовами i геологiчним минулим. Рослиннiсть - це сукупнiсть всiх рослинних спiвтовариств i супутнiх iм угрупувань рослин, що населяють Землю або певну область земноi поверхнi. Рослинний свiт - це сукупнiсть всiх рослинних аналогiчно рослинному свiту визначаСФться тваринний свiт.
Фауна - це сукупнiсть видiв тваринних, приурочена до певного географiчного простору, що iсторично склалася, повязана з його сучасними природними умовами i геологiчним минулим. Тваринне населення - це сукупнiсть всiх популяцiй тваринних, що входять до складу бiотичних спiвтовариств певноi областi земноi поверхнi або Землi в цiлому.
Отже, в поняттях "флора" i "фауна" вiдображаСФ якiснi аспекти, тодi як поняття "рослиннiсть" i "тваринне населення" вiдображають кiлькiснi аспекти понять "рослинний" i "тваринний свiт" вiдповiдно. Вивчення флори i фауни полягаСФ в повному виявленнi iх видового i родового складу, а вивчення рослинностi i тваринного населення припускаСФ отримання кiлькiсних характеристик (чисельнiсть, густина населення, проектне покриття i т.п.) всiх видiв, що входять до складу спiвтовариств на територii, що маСФ якi-небудь природнi (наприклад, ландшафтно-географiчнi) або адмiнiстративнi межi. Отже, введенi поняття можна вживати стосовно цiлого регiону i до окремого мiста. В останньому випадку переважно використовувати поняття "урбанiзована", а не "мiська флора" i фауна, якщо в роботi дослiджуСФться рослинний i тваринний мир на всiй територii мiста в адмiнiстративних межах або на територii мiськоi агломерацii. Термiни "мiська флора" i фауна слiдуСФ вживати тiльки у випадках, коли дослiджуСФться рослинний i тваринний мир саме мiського класу антропогенних ландшафтiв [20].
Також необхiдно вiдзначити, що роздiлення бiоти на рослинний i тваринний свiт (Царство Рослин i Царство Тварин), яке виникло в епоху античностi, в даний час вже застарiле. Проте, в науковiй лiтературi термiн "флора" стiйко використовуСФться по вiдношенню не тiльки до вищих судинних рослин, але i до мохоподiбних, водоростей, грибiв i навiть мiкроорганiзмiв (тобто всьому тому, що не "тварина"), тодi як "фауна" використовуСФться для якiсноi характеристики тваринного свiту територiй.
Флора, рослиннiсть, фауна i тваринне населення характеризуються структурою, тобто кiлькiсним спiввiдношенням елементiв, що володiють певними властивостями. Найбiльш часто видiляють наступнi аспекти структури:
- таксономiчна структура - спiввiдношення рiзних таксонiв бiльш високоi, нiж вигляд, категорii;
- хорологiчна структура - спiввiдношення елементiв (таксонiв), якi групуються за ознаками спiльностi ареалiв i географiчного походження;
- бiоморфологiчна структура - спiввiдношення елементiв (таксонiв), згрупованих за ознаками спiльностi життСФвих форм (бiоморф);
- екологiчна структура - спiввiдношення елементiв (таксонiв), згрупованих за ознаками спiльностi iх екологiчних характеристик - вимоги до мiiепроживання, вiдношення до вибраних екологiчних чинникiв, особливостi кормодобування i живлення i т.д. (тобто в одну групу - гiльдiю - потрапляють таксони зi схожими параметрами екологiчних нiш);
- ценотична структура - спiввiдношення елементiв (таксонiв), згрупованi за ознаками спiльностi iх функцiй у складi бiоценозiв.
Структура флори, фауни, рослинностi або тваринного населення несе в собi iнформацiю про специфiку як рослинного або тваринного миру, так i про екологiчнi умови на данiй територii, тобто володiСФ потенцiйною iндикаторною цiннiстю. В екологiчних дослiдженнях мiст у всьому свiтi флористчнi i фаунiстичнi характеристики займають значне мiiе i мають, мабуть, найтривалiшу iсторiю вивчення, в порiвняннi з iншими компонентами урбоекосистеми.
Сукупнiсть особин будь-якого вигляду, згрупованих i популяцii, займаСФ певну область земноi поверхнi - ареал, в межах якого проходять всi етапи життСФвого циклу особин протягом всiСФi iсторii iснування вигляду.
Розрiзняють наступнi еволюцiйно-iсторичнi типи ареалу:
первинний (автохтонний) ареал - область походження, початкового формування вигляду (таксону);
вторинний ареал - область, зайнята таксоном в процесi розширення або змiни первинного ареалу;
сучасний ареал - нинi iснуюча область незаселеного вигляду;
потенцiйний ареал - область, поки незаселена виглядом (таксоном), маСФ вiдповiднi ?/p>