Бiоценози мiста Чернiгова
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
ежах з ландшафтними фацiями - якнайменшими таксономiчними одиницями пiдроздiлу ландшафтноi сфери Землi. Отже, ключем до видiлення бiогеоценозiв з iх бiотопами, "маркiрованими" рослиннiстю, на урбанiзованих територiях СФ ландшафтна зйомка з виявленням на мiiевостi ландшафтних урочищ i фацiй.
Класифiкацiя антропогенного ландшафту. Кожний з найкрупнiших пiдроздiлiв ландшафтноi сфери Землi - водно-поверхневого, земноводного, наземного, льодового i донного вiддiлiв - представлений як природними (природними), так i антропогенними порядками (серiями). Для подальшого розмежування ландшафтних таксономiчних одиниць в природних порядках використовують як визначальнi критерii особливостi рельСФфу, географiчного зонального i висотного поясного.
В антропогенних серiях головним критерiСФм для подальшоi класифiкацii ландшафтних одиниць використовуСФться тип землекористування. РЖснують рiзнi схеми класифiкацii антропогенного ландшафту. Зупинимося на класифiкацii Мiлькова (1973, 1990), що представляСФться нам самою завершеною.
Видiляються наступнi класи антропогенного ландшафту:
сiльськогосподарський, виникаючий в процесi використовування земель, рослинний i ТСрунтовий покрив яких зазнаСФ iстотнi змiни i в бiльшому або меншому ступенi що знаходиться пiд контролем людини;
промисловий, виникаючий в процесi розвитку добувних i оброблювальних галузей виробництва;
лiнiйно-дорожнiй, повязаний з використовуванням i трансформацiСФю земель в цiлях забезпечення комунiкацii мiж людьми;
лiсовий антропогенний, що утворюСФться в результатi штучних посадок лiсових насаджень i вiдновлення лiсiв на мiii вирубок i антропогенного гару;
водний антропогенний, виникаючий в процесi створення штучних водоймищ i водотокiв;
рекреацiйний, що утворюСФться в зонах вiдпочинку i активного туризму;
селiтебний, своiм виникненням повязаний з поселеннями людини, ландшафт мiст i сiл з iх спорудами, вулицями, дорогами, насадженнями;
белiгеративний (вiд лат. belligero - вести вiйну), виникаючий в мiiях ведення бойових дiй або оборонних змiцнень, внаслiдок чого, наприклад, iстотно змiнюСФться рельСФф i, в бiльшостi випадкiв, грунтовий i рослинний покрив.
Подальший пiдроздiл антропогенних ландшафтiв полягаСФ у видiленнi пiдкласiв, типiв (зонально-поясних типiв), пiдтипiв i урочищ. Чинник зональноi граСФ ведучу роль у видiленнi типiв (пiдтипiв) сiльськогосподарського, лiсового, рекреацiйного i, можливо, селiтебного сiльського ландшафтiв, тодi як селiтебний мiський, лiнiйно-дорожнiй, промисловий, водний ландшафти мають яскраво вираженi риси азональностi (табл. 5.3).
"Мiський" або "урбанiзований" ландшафт? Часто навiть в дуже авторитетному керiвництвi мiж цими термiнами ставиться знак семантичноi тотожностi. Проте будь-яка територiя, зайнята мiським поселенням, особливо крупним, СФ мозаiкою земельних дiлянок з рiзними видами землекористування i ландшафтними характеристиками - вiд повнiстю перетворених земель забудованих центральних частин мiста до середньо змiнених природно-антропогенних урочищ лiсопарковоi зони. Достатньо неупереджено подивитися на схему будь-якого мiста, не кажучи про польову ландшафтну зйомку, щоб знайти навiть незначнi незабудованi дiлянки пасовищних лугiв, заростаючих пустирiв, болiт, мiських лiсiв, не говорячи вже про урочища водного i рекреацiйного ландшафтiв. Таким чином, "урбанiзований ландшафт" СФ бiльш широким поняттям, нiж "мiський ландшафт", включаючим урочища практично всiх класiв антропогенного ландшафту. Але iстотно i те, що необхiдною i достатньою умовою формування урбанiзованого ландшафту СФ наявнiсть саме селiтебного мiського ландшафту на певнiй територii.
2.2 Урбанiзованi бiотопи
Пiдходи до типологii урбанiзованих бiотопiв. Пiзнання особливостей i закономiрностей iснування живих органiзмiв, iх популяцiй i спiвтовариств в урбанiзованому середовищi, порiвняння бiотичних комплексiв рiзних мiст мiж собою стаСФ можливим тiльки на основi впорядкування рiзноманiтностi мiiепроживань не стiльки окремих видiв, скiльки спiвтовариств в цiлому, з iх рослинним покривом, тваринним i мiкробним населенням. При цьому необхiдно постiйно враховувати ефекти масштабування, звязанi, з одного боку, з вiдмiнностями в розмiрах особин i фiзичних просторових i кормопошукових нiш, i, з другого боку, незалежнiстю iндивiдуальних екологiчних потреб видiв, що входять в спiвтовариства [11].
Наприклад, на територii кубла пари великих строкатих дятлiв (Dendrocopos major L.) в примiському дубовому лiсi виростають сотнi стовбурiв дерев декiлькох видiв, тисячi, якщо не десятки тисяч стебел травянистих рослин десяткiв видiв (строго кажучи, на цiй територii можуть бути видiлено одна або декiлька рослинних асоцiацiй); кожний стовбур СФ мiiепроживанням для десяткiв i сотень особин декiлькох видiв комах-ксилофагiв i тисяч особин комах-фiтофагiв, що живляться зеленою масою, квiтами i плодами; травянистi рослини формують мiiепроживання для десяткiв тисяч особин комах-фiтофагiв i тисяч особин iх хижакiв; в лiсовiй пiдстилцi i верхнiх горизонтах ТСрунту мешкають тисячi i десятки тисяч особин десяткiв видiв комах (хижакiв, сапрофагiв, копрофагiв), багатонiжок, павукоподiбних, сухопутних ракоподiбних, червякiв, а чисельнiсть сотень видiв мiкроорганiзмiв (бактерii, гриби, найпростiшi), що мешкають в грунтi, обчислюСФться десятками, якщо не