Бiоценози мiста Чернiгова
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
х. Досить тiньо- та посухостiйкий, вiдносно морозостiйкий, сухiсть i засолення ТСрунту витримуСФ краще, нiж клен гостролистий. Добре переносить мiськi умови, стриження, обрiзування i пересаджування в дорослому вiцi.
РекомендуСФться для створення поодиноких, групових посадок, другого ярусу в лiсопарках, стрижених живих огорож та стiн у всiх районах краiни.
Родина Гiркокаштановi - Hippocastanaceae Torr. et Gray
Рiд Гiркокаштан, каштан кiнський - Aesculus L.
Гiркокаштан звичайний, каштан кiнський звичайний - Aesculus hippocastanum L.
Дерево заввишки до 30 м з густою, широкоокруглою, яйцеподiбною кроною. Стовбур часто багато-верхiвковий, кора темна, сiро-бура, трiщинувата, пагони товстi, голi, свiтло-бурi, бруньки великi, бурi, клейкi. Листки на довгих черешках мають 5 - 7 сидячих, оберненояйцеподiбних листочкiв з клиноподiбною основою. Квiтки бiлi з рожевими цяточками, зiбранi в прямостоячi волотi завдовжки до 30 см, зявляються в травнi. Плоди великi, кулястi, до 6 см в дiаметрi, з шипами, достигають у вереснi - жовтнi.
Природно поширений на Балканах, на пiвночi Грецii. Широко культивуСФться в Украiнi як красиве декоративне дерево. Особливо багато каштанiв кiнських у КиСФвi. Досить зимо- i морозостiйкий, тiньовитривалий вид. Найкраще росте i розвиваСФться на глибоких, пухких, глинистих або супiщаних, достатньо, але не надмiрно зволожених ТСрунтах. ВитримуСФ сухi чорноземнi ТСрунти у степовiй зонi, але не витримуСФ засолення ТСрунту. Чутливий до суховiiв, що виявляСФться в обпаданнi та пiдгоряннi листя, сповiльненнi росту. Мiськi умови витримуСФ добре, але потерпаСФ вiд жари, задимлення та загазованостi повiтря. Коренева система добре розвинена, на кореневих волосках живуть бактерii, якi засвоюють азот з повiтря. У сприятливих умовах доживаСФ до 300 рокiв.
РекомендуСФться для створення поодиноких, групових та алейних посадок.
Родина Березовi - Betulaceae S.F.Gray.
Рiд Граб - Carpinus L.
Граб звичайний - Carpinus betulus L.
Дерево заввишки 20 - 25 м з яйцеподiбною, а на вiдкритих мiiях розлогою кроною. Стовбур дещо скручений, ребристий, кора темно-сiра, довго не розтрiскуСФться. Листки видовжено-овальнi, загостренi, 5 - 15 см завдовжки, зверху темно-зеленi, знизу свiтлiшi, по краю двiчiпилчастi. Тичинковi сережки завдовжки 4 - 6 см, жiночi - 7 - 15 см. Цвiте в травнi - червнi. Плоди - горiшки з трилопатевою обгорткою, зеленi, а пiсля достигання у вереснi - жовтнi буро-жовтi. Природно поширений у захiдних районах Бiлорусi пiвденнiше Мiнська, Могильова, в Прибалтицi та Захiдному Полiссi, в Лiсостепу Украiни, острiвцями трапляСФться на Донбасi, Днiпропетровщинi, в гiрськiй частинi Криму та Кавказу. Вiдносно теплолюбний, тiньовитривалий. До родючостi ТСрунту вибагливий, вiддаСФ перевагу свiжим, багатим на гумус ТСрунтам. Добре витримуСФ мiськi умови та стриження. ДоживаСФ до 150, iнодi до 250 рокiв.
РекомендуСФться для створення поодиноких, групових посадок, живих огорож, рiзних стрижених фiгур, високих щiльних стiн, другого ярусу в насадженнях лiсопаркiв.
Береза повисла - Betula pendula Roth.
Дерево заввишки до 25 м з ажурною, неправильнояйцеподiбною кроною, повислими гiлками. Кора бiла, у молодих рослин гладенька, з вiком у нижнiй частинi розтрiскуСФться, стаСФ майже чорною. На нерозтрiсканiй частинi стовбура вiдокремлюСФться тонкими поперечними пластинками - березовим лубом. Пагони голi, покритi смолистими бородавками. Листки трикутно-ромбiчнi, яйцеподiбнi, по краю двiчiгострозубчастi, завдовжки 3 - 7 см, у молодому вiцi свiтло-зеленi, липкi, пiзнiше темно-зеленi. Квiтки зiбранi в сережки, зявляються в травнi. Плоди дозрiвають у липнi - серпнi, пiсля чого розсипаються [10].
Природно поширена майже по всiй РДвропi, в Захiдному Сибiру, на Алтаi. Належить до свiтлолюбних деревних видiв, зимо- i посухостiйка, невибаглива до ТСрунтових умов. Може рости на болотах, змитих ТСрунтах, пiсках, супiсках, суглинках, чорноземах, гравiйно-камянистих ТСрунтах, але погано витримуСФ засоленi та дуже пiснi пiщанi ТСрунти. Не дуже стiйка проти забруднення повiтря димом i газами. Недовговiчна, доживаСФ до 80 - 100 рокiв.
РекомендуСФться для створення поодиноких, групових посадок, алей, гаiв, обсадженнч водойм.
Родина Буковi - Fagaceae A.B.R.
Рiд Дуб - Quercus L.
Дуб звичайний, черешчатий - Quercus robur L.
Дерево заввишки до 40 (50) м iз розлогою, рiдкою кроною. Стовбур до 1,5 м в дiаметрi, прямий, кора товста, у старих дерев трiщинувата, буро-сiра. На вiдкритих мiiях крона шатро-подiбна i починаСФться низько над землею. Листки шкiрястi, оберненояйцеподiбнi, завдовжки до 15 см, зверху темно-зеленi, блискучi, восени жовто-бурi. Чоловiчi квiтки зiбранi в сережки завдовжки 3 - 6 см, жiночi - по 2 - 3 шт., зявляються в травнi на молодих пагонах. Плiд - жолудь iз мисочкою, яка його охоплюСФ на 1/3 довжини, дозрiваСФ у вереснi - жовтнi.
Природно поширений у РДвропi. На пiвночi заходить до Санкт-Петербурга, на сходi - до Уралу, на пiвднi - до Чорного моря. Вiдносно морозостiйкий, досить свiтлолюбний, затiнення верхiвки витримуСФ лише у вiцi до пяти рокiв. Росте повiльно, найбiльший прирiст у висоту спостерiгаСФться у вiцi до 20 рокiв. Найкраще розвиваСФться на глибоких, родючих ТСрунтах, але може рости i на сухих камянистих, вапнякових, пiщаних, сухих степових, свiтло-каштанових, супiщаних ТСрунтах i ТСрунтах з деяким засоленням. Незадовiльно росте на солонцях та солончаках, де недовговiчний. Надмiрного зволоження не витримуСФ навiть 20 дiб. Посухо-