Бiоценози мiста Чернiгова
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
Завдяки своiм живим компонентам, мiста (як урбогеосоциосистемы) за допомогою своСФi природноi пiдсистеми залученi в глобальнi бiогеохiмiчнi цикли i, таким чином, СФ елементами бiосфери як частини географiчноi оболонки Землi.
Кожний бiоценоз займаСФ певне мiiе на земнiй поверхнi з вiдносно однорiдними абiотичними умовами iснування що входять в нього популяцiй органiзмiв. Така дiлянка називаСФться бiотопом. Бiотоп разом з населяючим його бiоценозом складаСФ бiогеоценоз - взаСФмообумовлений комплекс живих i неживих компонентiв, звязаних мiж собою обмiном речовин i енергii. Бiогеоценоз СФ рангом екосистеми, межi якоi спiвпадають з межами рослинного спiвтовариства (фiтоценозу). Бiотоп - це результат перетворення бiоценозом неорганiчноi становить бiогеоценозу. За iнших рiвних умов, чим бiльше рiзноманiтнiсть бiотопiв, тим рiзноманiтнiший склад бiоценозiв деякоi територii. Це положення повнiстю вiдноситься до урбанiзованих територiй. Рiзноманiтнiсть умов незаселеного живих органiзмiв тут формуСФться при взаСФмодii природноi i соцiальноi пiдсистем урбогеосоцiосистеми з ведучою роллю перетворюючоi дiяльностi людини. В бiльш широкому контекстi урбанiзовану територiю слiд розглядати як ландшафтний комплекс, в рамках якого взаСФмообумовлено i рiвноправний iснують всi природнi, техногеннi i соцiальнi компоненти. По Л. Бергу - одного з основоположникiв сучасного ландшафтi введення i автора одного з найвдалiших визначень, ландшафт СФ "область, в якiй характер рельСФфу, клiмату, рослинного покриву, тваринного свiту, населення, i, нарештi, культури людини зливаються в СФдине цiла, типово повторюСФться протягом вiдомоi зони Землi". Напрям ландшафтоведення в дослiдженнi мiських систем отримав розвиток порiвняно недавно, в останнiй третинi XX сторiччя.
В мiських поселеннях перетворення ландшафтiв досягаСФ свого максимального ступеня. Земна поверхня (включаючи верхнi горизонти лiтосфери) в мiiях розмiщення мiст, а разом з нею i речовинно-енергетичнi потоки перетворяться в результатi таких загальних на всiй планетi процесiв, направлених на задоволення потреб людини, як:
- знищення природного рослинного i ТСрунтового покриву для розробки запасiв мiнеральноi сировини;
- регулювання стоку рiчок i iнших водотокiв шляхом створення водосховищ;
- використовування землi пiд будiвництво шляхiв сполучення i iнженерна iнфраструктура;
- вiдчуження земель пiд очиснi споруди i мiiя зберiгання, утилiзацii i поховання вiдходiв;
- створення штучного рослинного покриву в садах, парках, спортивних спорудах i iнших мiiях вiдпочинку.
Не дивлячись на спiльнiсть рушiйних сил перетворення земноi поверхнi в мiiях мешкання людей, територiя будь-якого мiста не СФ однорiдною в ландшафтному вiдношеннi. В рiзних зонах мiста, що видiляються за основними видами землекористування - iсторичному i дiловому центрi, житловiй забудовi, промисловiй, транспортнiй, зеленiй, рекреацiйнiй, примiськiй, водогосподарськоi i т.п., - ступiнь перетворення природних елементiв i насиченiсть техногенними обСФктами рiзний. Загальна для всiх мiст тенденцiя - зниження частки повнiстю перетвореного або штучного i збiльшення частки природного (з рiзним ступенем порушення) покриття i зниження ступеня забудови в напрямку вiд центру мiста до околиць. Така змiна властивостей пiдстилаючоi поверхнi приводить до формування всiляких геоморфологiчних, мiкроклiматичних i ценотичних градiСФнтiв, що обумовлюСФ значну рiзноманiтнiсть урбанiзованих ландшафтiв i бiогеоценозiв.
Методологiчною основою для дослiдження ландшафтно-бiотопiчноi рiзноманiтностi мiських територiй СФ концепцiя антропогенного ландшафту i ландшафтно-техногенних комплексiв [12].
Антропогенним називаСФться такий ландшафт, в якому на всiй або на бiльшiй площi корiннiй змiнi пiд впливом людини пiддався хоча б один з компонентiв ландшафту, у тому числi i рослиннiсть. Антропогеннi ландшафти, не дивлячись на те, що створенi людиною, СФ в своiй основi природними комплексами i в своСФму розвитку пiдкоряються природним закономiрностям.
На вiдмiну вiд антропогенного ландшафту в ландшафтно-техногенних системах ведучу роль граСФ технiчний блок, функцiонування якого спрямовуСФться i контролюСФться людиною. Такi системи не здiбнi до природного саморозвитку.
В ландшафтi урбанiзованих територiй слiд розмежовувати власне ландшафти антропогеннi (i в значно меншому ступенi природи ноантропогеннi порушенi або вiдновленi), ландшафтно-техногеннi комплекси (прикладом можуть бути територii промислових пiдприСФмств, автомобiльнi i залiзничнi магiстралi з штучними формами рельСФфу i т.п.) i техногеннi обСФкти (окремi будiвлi, споруди, елементи iнженерноi iнфраструктури i т.д.). РЖстотною межею урбанiзованих ландшафтiв СФ те, що популяцii органiзмiв, що входять до складу бiогеоценозiв, активно взаСФмодiють не тiльки з природними, але i техногенними елементами таких ландшафтних комплексiв.
Мiiе бiогеоценозiв в системi ландшафтiв. Бiогеоценози СФ як би "вписаними" в структуру ландшафтiв, спiвпадаючи по м