Бiоценози мiста Чернiгова
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
Вµкологiчнi умови i передумови для подальшого заселення видом (таксоном);
Залежно вiд конфiгурацii розрiзняють наступнi просторовi типи ареалу:
суцiльний ареал - без iстотних перерв в областi розповсюдження таксону; залежно вiд характеру просторового розподiлу придатних для iснування виду (таксону) умов суцiльний ареал буваСФ стрiчковим (наприклад, приурочений до долин рiчок) i мозаiчним - що складаСФться з багатьох невеликих дiлянок вiдповiдних мiiепроживань;
дизюнктивний ареал - розСФднаний через причини iсторичного характеру, повязанi з геологiчними процесами, на дещо значних, видалених один вiд одного дiлянок сучасний ареал таксону (наприклад, СФвропейсько-далекосхiднi розриви ареалiв видiв широколистяних лiсiв, американо-австралiйський розрив ареалу загону Сумчастих);
переривистий ареал - сучасний ареал вигляду (таксону), розСФднаний в результатi антропогенних змiн на значнi iзольованi дiлянки (наприклад, ареали бiльшостi видiв крупних хижих птахiв Палеарктики);
плямистий ареал - сучасний ареал вигляду (таксону), розСФднаний в результатi антропогенноi дii на невеликi iзольованi дiлянки або утворений невеликими дiлянками антропогенних мiiепроживань (наприклад, ареали видiв-синантропiв) [14].
Навiть в межах суцiльних ареалiв особини видiв розподiленi далеко не завжди рiвномiрно, а частiше демонструють випадковий або плямистий (агрегований) характер просторового розподiлу - залежно вiд розподiлу умов iснування i дii суми екологiчних чинникiв в рiзних частинах ареалу. Так, скориставшися даними Атласу птахiв РДвропи (Hagemeijer, Blair, 1997), що кубляться, де вперше в масштабах континенту були привернутi данi про чисельнiсть видiв для растрового картування iх ареалiв, можна побачити, що навiть чисельнiсть такого поширеного i масового вигляду, як горобець будинковий (Passer domesticus L.), розподiлена нерiвномiрно по континенту i демонструСФ добру позитивну кореляцiю з густиною населення людини.
У звязку з тим, що в окремi фази життСФвого циклу особини деяких видiв можуть використовувати рiзнi частини ареалу з певною метою (особливо сезоннi мiграцii тварини), видiляються такi сезоннi i екологiчнi модифiкацii сучасного ареалу:
репродукцiйний ареал, в межах якого здiйснюСФться розмноження особин;
трофiчний ареал, не спiвпадаючий з репродукцiйним i що використовуСФться тiльки пiд час сезонного нагулу мiгруючими або кочiвними особинами;
зимувальний ареал - частина сучасного ареалу, що населяСФться особинами вигляду тiльки пiд час зимiвель, наприклад, територiя Украiни входить в зимувальний ареал декiлькох десяткiв видiв птахiв СФвропейсько-сибiрського розповсюдження i др.;
перелiтний ареал - частина сучасного ареалу, що населяСФться особинами виду тiльки пiд час лiтньоi кочiвлi за межами репродукцiйного ареалу.
Протягом часу iснування виду межi його ареалу зазнають змiни, що дозволяСФ видiляти такi динамiчнi типи: ареал, що розширяСФться; ареал, що скорочуСФться;пульсуючий (флуктуючий) ареал - область, на яку ареал розповсюджуСФться перiодично, в найсприятливiшi для iснування виду роки.
До теперiшнього часу вже накопиченi численнi данi про змiну ареалiв видiв рослин i тварин, детальний огляд яких приведений, зокрема, в монографii Б. Клаусницера (1990). Тому у загальних рисах можна зробити наступнi висновки.
1. Найбiльш схильними до негативноi дii урбанiзацii СФ ареали ендемiчних видiв (видiв, якi можуть бути знайдений тiльки в конкретних, частiше всього невеликих за площею обмежених областях земноi поверхнi). Чим менше площа ареалу виду-ендемiка, то тим бiльш специфiчними СФ вимоги до мiiепроживань, тим бiльше вiрогiднiсть скорочення видового ареалу пiд впливом урбанiзацii, аж до зникнення. Проте урбанiзацiя, в бiльшостi випадкiв, СФ лише завершальноi у рядi причин скорочення ареалiв. Як правило, iй передуСФ iнтенсивне сiльськогосподарське освоСФння земель, що супроводиться корiнною перебудовою природних ландшафтiв i знищенням специфiчних мiiепроживань видiв-ендемiкiв. Вiдомi i зворотнi приклади збереження популяцiй ендемiчних i неендемiчних що скорочуються в чисельностi видiв рослин, комах i птахiв на урбанiзованих територiях в тих випадках, коли землi з мiiепроживаннями таких видiв були виведенi з-пiд iнтенсивного використовування для забудови i зберiгалися в малозмiненому виглядi.
2. Скорочення ареалiв або, принаймнi, зниження чисельностi усерединi ареалу пiд дiСФю комплексу повязаних з урбанiзацiСФю чинникiв спостерiгаСФться i у широко поширених видiв-"спецiалiстiв" в результатi фрагментацii, порушення або знищення мiiепроживань самих видiв або iх харчових жертв, а також прямого знищення. Це повною мiрою вiдноситься до бiльшостi видiв денних хижих птахiв i совоподiбних, крупним ссавцем, рибам (наприклад, створення водосховищ, забруднення водних обСФктiв в урбанiзованих регiонах, що приводить до зникнення нерестовищ або погiршення кормовоi бази окремих видiв). Подiбнi змiни торкаються не тiльки репродукцiйних, але зимуючих i трофiчних ареалiв.
3.Ареали широко поширених видiв-"генералiстiв" i видiв-кiсмополiтiв СФ менш схильними змiнам i навiть можуть розширятися пiд впливом урбанiзацii. Розширення охоплюСФ як репродукцiйнi, так i сезоннi (трофiчнi, зимувальнi) частини ареалiв за допомогою освоСФння i "включення" урбанiзованих мiiепроживань у вторинний ареал.
4.Зростання мiст, що приводить до формування нових ум?/p>