Бiоценози мiста Чернiгова
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
?вiтрюваними, зеленi насадження розглядалися як свого роду елемента розкошi, що вiдповiдаСФ в першу чергу естетичним запитам людини, то в сучасну епоху, пiсля двох сторiч панування "промислового мiста", мiськi насадження вже не СФ красивим, але необовязковим елементом мiськоi структури, далеким вiд задоволення насущних потреб людини. Саме рослиннiсть робить урбоекосистему повноцiнною екосистемою, i наявнiсть сiтi зелених насаджень в мiстi стаСФ вже не символом багатства i розкошi, а умовою виживання людини [14].
Крiм традицiйних функцiй, виконуваних рослинним блоком в будь-якiй екосистемi, а саме - виробництво первинноi продукцii в результатi фотосинтезу, споживаноi потiм консументами i редуцентами (пiсля вiдмирання частин рослин), i формування життСФвого простору для консументiв i редуцентiв (середовищеутворююча функцiя), - в урбоекосистемi iстотне значення придбавають такi функцii рослинностi, як:
- охолоджування мiського "острова тепла" за рахунок збiльшення альбедо поверхнi i транспiрування;
- стабiлiзацiя вiтрового режиму, "розвантаження" повiтряних мас;
- збiльшення вiдносноi вогкостi повiтря i "згладжування" ii су точних i сезонних коливань;
- видiлення кисню (як побiчного продукту фотосинтезу) в атмосферу;
- збiльшення концентрацii негативно заряджених iонiв (позитивно впливаючих на здоровя людини) в атмосферi над дерево-чагарниковими насадженнями;
- видiлення бiологiчно активних речовин, що пригнiчують розвиток патогенних агентiв в атмосферi;
- поглинання забруднюючих атмосферне повiтря пилу i газiв;
- зниження рiвня шуму унаслiдок поглинання енергii що викликають його механiчних коливань;
- затримання частини опадiв i зменшення поверхневого стоку;
- у водних i болотяних екосистемах - формування умов аеробного розкладання забруднюючих воду речовин, поглинання бiогенних елементiв;
- полiпшення структури, збiльшення проникностi i, у рядi випадкiв, родючостi ТСрунтiв;
- затримання снiгового покриву i талих вод;
- закрiплення сипких ТСрунтiв, зниження рiвня ерозii;
- полiпшення вiзуальних властивостей урбанiзованих ландшафтiв.
Свiдоме використовування людиною перерахованих функцiй рослинного покриву у формуваннi i оптимiзацii урбанiзованого середовища утiлилося в теорii i практицi фiтомелiорацii.
Фiтомелiорацiя - напрям прикладноi екологii, що полягаСФ в дослiдженнi, прогнозуваннi i використовуваннi рослинних систем для полiпшення геофiзичних, геохiмiчних, бiотичних, просторових i естетичних характеристик оточуючого людину середовища, проектуваннi i створеннi штучних рослинних угрупувань (включаючи цiлеспрямоване використовування природних рослинних спiвтовариств) з високими перетворюючими фiзичне середовище властивостями.
Використовування фiтомелiоративних систем припускаСФ залучення механiзмiв змiни середовища незаселеного, заснованих на принципах компенсацii (наприклад, заповнення запасiв кисню повiтря, спожитого населенням, промисловiстю i енергетикою), опiрностi зовнiшнiй дii (наприклад, здатнiсть слабо чутливих до газопилового забруднення рослин поглинати домiшки з атмосфери) i посилення (наприклад, видiлення фiтонцидiв). Залежно вiд комплексу поставлених задач видiляють пять напрямiв фiтомелiорацii (Додаток В).
3.2 Фiтомелiоратiвнi системи i iх класифiкацiя
Будь-яке рослинне угруповання природного або штучного походження, що використовуСФться в цiлях мелiорацii оточуючого людину середовища, СФ фiтомелiоративною системою. Для класифiкацii фiтомелiоративних систем використовують рiзнi ознаки.
По-перше, залежно вiд того, рослини яких життСФвих форм переважають у складi фiтомелiоративних систем, розрiзняють деревно-чагарниковi насадження, травянистi наземнi спiвтовариства i водно-болотянi спiвтовариства.
Залежно вiд приналежностi видiв рослин до рiзних екологiчних груп по ознацi умов зростання iх пiдроздiляють на наступнi типи:
- з переважанням рослин повiтряно-водноi групи;
- з переважанням напiвзанурених i занурених рослин;
- з переважанням плаваючих рослин;
- комбiнованi.
По-друге, за походженням i ступенi участi людини в контролi функцiонування рослинних систем розрiзняють:
- культурнi фiтоценози - рослиннi спiвтовариства, створенi людиною для отримання первинноi продукцii (поля, сади, газони i т.п.);
- штучнi рослиннi угрупування, що не володiють фiтоценотичною структурою (штучнi вуличнi або внутрiшньоквартальнi насаждення, з штучними покриттями мiж окремими деревами);
- спонтаннi фiтоценози - порушенi природнi спiвтовариства i спiвтовариства синантропних рослин;
- природнi фiтоценози.
По-третСФ, по ознацi цiльового використовування фiтомелiоративнi системи дiлять на наступнi категорii:
- спецiальнi, не використовуються з метою отримання первинноi продукцii або експлуатованi в певному режимi (паркi, сквери, захиснi смуги, насадження територiй, що охороняються, в межах зелених зон мiст);
- продукцiйнi, фiтомелiоративнi функцii яких використовуються без збитку для виробництва первинноi продукцii (поля, плодовi сади, виноградники, фiтоаквакультура i т.д.);
- рудеральнi, фiтомелiоративнi функцii якими виконуються спонтанно.
Незалежно вiд того, в якому напрямi використовуються фiтомелiоративнi системи, всi згаданi групи фiтомелiоративних систем знаходять в них сво