Бiоценози мiста Чернiгова
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
?льностi.
Заходи з лiсоведення включають систему рубок i лiсовiдновлювальних робiт. Система рубок в лiсах зелених зон передбачаСФ:
- в лiсопарковiй частинi - рубки, направленi на формування ландшафту, i санiтарнi рубки;
- в лiсогосподарськiй частинi - рубки догляду за лiсом, санiтарнi рубки, лiсовiдновлювальнi рубки, рубки реконструкцii малоцiнних лiсових насаджень i рубки, направленi на формування естетично-цiнного ландшафту [15].
Вiк насаджень лiсогосподарськоi частини зелених зон мiст, намiчаних для лiсовiдновлювальноi рубки, визначають з урахуванням стану насаджень, але не нижче за клас вiку, встановлений для лiсiв першоi групи.
Лiсовiдновлювальнi роботи повиннi проводитися на лiсотипологiчнiй основi з мiiевих порiд дерев з урахуванням ландшафтних особливостей територii, по можливостi вiдновлюючи коренi насадження, як найстiйкiшi до рекреацiйних навантажень, а також сприяючи природному лiсовiдновленню.
Поблизу промислових пiдприСФмств, що видiляють в атмосферу пил i шкiдливi гази, створюються лiсовi культури з пiдвищеними газостiйкiстю i пиловловлюючими властивостями.
Лiси зелених зон мiст забезпечуються також системою протипожежних заходiв.
Бiотехнiчнi заходи включають:
- фiтопатологiчний i ентомологiчний захист лiсу i профiлактику атак шкiдникiв i хвороб шляхом здiйснення лiсопатологiчного нагляду i використовування засобiв захисту лiсу, безпечних для людини i тварин;
- збереження i регулювання чисельностi тварин за допомогою системи щорiчних облiкiв, заходiв щодо охорони i регулювання чисельностi, пристроi штучних кубел для птахiв i рукокрилих, введення в деревостой плодово-ягiдних дерев i чагарникiв створення системи "зон спокою", мiкрозаповiдникiв i мiкрозаповiдникiв для залучення господарсько-цiнних органiзмiв, пiдтримання високоi надiйностi функцiонування лiсових екосистем.
Для регулювання чисельностi тварин, що завдають шкоди лiсовим насадженням, допускаСФться iх вiдлякування, вилов i вiдстрiл з дотриманням заходiв безпеки вiдпочиваючих [20].
Сiнокосiння допускаСФться тiльки на спецiально вiдведених дiлянках. В лiсах лiсопарковоi частини не допускаються такi побiчнi види лiсокористування, як випас худоби, промислова заготiвка лiкарських трав, збiр красиво квiтучих рослин, деревних сокiв, грибiв, ягiд, плодiв, горiхiв, технiчноi сировини, а також охота.
РОЗДРЖЛ 5. ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕРЕВАЖАЮЧИХ ВИДРЖВ РОСЛИН МРЖСЬКОРЗ ФЛОРИ
5.1 Видовий склад деревних рослин парку м. Чернiгова
На територii паркiв м. Чернiгiв зустрiчаСФться значна кiлькiсть видiв деревних рослин, якi належать в переважнiй бiльшостi до представникiв таких родин: Сосновi, Кипарисовi (вiддiл Голонасiннi); Розовi, ЦезальпiнiСФвi, Бобовi, Рутовi, Симарубовi, Самшитовi, Сумаховi, Липовi, Гiркокаштановi, Березовi, Буковi, БiгнонiСФвi, Вербовi, Маслинковi (вiддiл Покритонасiннi) (табл. 5.1).
Таблиця 5.1 Видовий склад деревних рослин мiського парку
Вiддiл Родина Рiд Вид Голонасiннi - Pinophyta Сосновi- Pinaceae Link.Ялина - Picea Dietr.Ялина звичайна, СФвропейська - Picea abies (L.) Karst. Рiд Сосна - Pinus L.Сосна звичайна - Pinus sylvestris L. Кипарисовi - Cupressaceae Neger. Туя - Thuja L.Туя захiдна - Thuja occidentalis L.Вiддiл Покритонасiннi - Magnoliophyta.Розовi - Rosaceae Juss.Горобина - Sorbus L.Горобина звичайна - Sorbus aucuparia LЧеремха - Padus Mill.Черемха звичайна - Padus racemosa Gilib.Черемха пiзня - Padus serotina Agardb. ЦезальпiнiСФвi - Caesalpiniaceae TaubГледичiя - Gleditschia L.Гледичiя триколючкова, звичайна - Gleditschia triacanthos L.Бобовi - Fabaceae LindlРобiнiя - Robinia L.Робiнiя псевдоакацiя, бiла акацiя - Robinia pseudoacacia L.Липовi - Tiliaceae Juss.Липа - Tilia L.Липа серцелиста, дрiбнолиста - Tilia cordata Mill. Клен - Acer L.Клен гостролистий - Acer platanoides L.Клен ясенелистий - Acer negundo L. Клен польовий - Acer campestre L. Гiркокаштановi - Hippocastanaceae Гiркокаштан, каштан кiнський - Aesculus L.Гiркокаштан звичайний, каштан кiнський звичайний - Aesculus hippocastanum L. Березовi - Betulaceae S.F.Gray.Рiд Граб - Carpinus L.Граб звичайний - Carpinus betulus L.Береза повисла - Betula pendula Roth. Буковi - Fagaceae A.B.R.Дуб - Quercus L.Дуб звичайний, черешчатий - Quercus robur L.Дуб червоний - Quercus rubra L. Вербовi - Salicaceae Ljndl.Верба - Salix L.Верба бiла, срiбляста - Salix alba L.Тополя -Populus L.Тополя бiла - Populus alba L. Тополя тремтяча, осика - Populus tremula L.
5.2 Короткий опис переважаючих видiв Чернiгiвського мiського парку
Вiддiл Голонасiннi - Pinophyta
Родина Сосновi - Pinaceae Link.
Рiд ялина - Picea Dietr.
Ялина звичайна, СФвропейська - Picea abies (L.) Karst.
Дерево до 50 м заввишки i до 1 м в дiаметрi. Стовбур червоно-бурий або сiрий. Крона конусоподiбна, гостропiрамiдальна, гiлки кiльчастi iз припiднятими кiнцями, однак СФ мiжкiльчастi гiлки. Хвоя чотиригранна, гостра, темно-зелена, блискуча, завдовжки до 2,5 см, живе 3-5 рокiв.
Шишки видовжено-цилiндричнi, до 15 см завдовжки i до 4 см у дiаметрi, добре видiляються на фонi крони. Недозрiлi шишки свiтло-зеленi, темно-фiолетовi, дозрiлi - свiтло-бурi, червонувато-бурi.
Досить поширена в РДвропi, доживаСФ до 300 - 500 рокiв. Тiньовитривала, морозостiйка, вiдносно теплолюбна, вибаглива до родючостi ТСрунту, поселяСФться переважно на свiжих, глибоких супiщаних i суглинкових ТСрунтах, вибаглива до вологостi ТСрунту i повiтря, але не витримуСФ перезволожених ТСрунтiв. ПотерпаСФ вiд забруднення повiтря пилом, кiптявою, газами.
РекомендуСФться для створення поодиноких, групових, алейних посадок, живих огорож i високих формованих стiн та масивiв [6].
Рiд Сосна - Pinus L.
Сосна зви