Бiоценози мiста Чернiгова
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
х жителiв i навiть свого роду "членiв сiмей" тварин i рослин з цiСФi групи видiв, не враховуючи вже згаданих вище собак i кiшок, перетворюючи мiста на подiбнiсть НоСФва ковчегу. В життi сiльських жителiв декоративнi екзотичнi види вiдiграють незначну роль, оскiльки, з одного боку, iх мiiе вже зайнято одомашненими тваринними i культурними рослинами, а з iншою - "середньостатистичний сiльський житель" маСФ бiльше, нiж городянин, можливостей рiзноманiтних контактiв утилiт i неутилiт з дикими видами тварин i дикорослими видами рослин в безпосередньому оточеннi його поселень. Для бiльшостi ж мiських жителiв саме вила рослин i тваринних перших двох груп СФ деколи СФдиним (на жаль!) "вiкном в природу" (В. Пiскiв).
Третя група видiв - це також неодомашненi тварини i неокультуренi рослини, якi людина свiдомо (навмисно) розселяСФ або вирощуСФ в мiстах, але вже не в житлах, а в природно-антропогенних або антропогенних мiiепроживаннях. В цiй групi видiляСФ двi пiвгрупи: I) новi для регiону види (iнпродуценти) i 2) аборигеннi (автохтоннi) види, що мешкають в нових або змiнених умовах середовища. РЖнтродукованi види в нових умовах проходять процес аклiматизацii, пiсля чого вони або натуралiзуються, тобто можуть iснувати, зберiгаючи життСФздатнiсть без втручання людини, або для iх iснування (розмноження) необхiдна постiйна пiдтримка з боку людини у виглядi системи агротехнiчних (для рослин) або бiотехнiчних (для тварин) заходiв. В останньому випадку рослини називаються iнтродуцентами вiдкритого грунту (на вiдмiну вiд тепличних або оранжерейних видiв - iнтродуцентiв закритого ТСрунту), а для позначення тварин особливого термiну не iснуСФ (можна говорити про них як аклiматизованих, але не натуралiзованих: наприклад, далекосхiднi плямистi оленi в парках РДвропи або ланi в парках Украiни або краiнах Балтii. З видами з цiСФi групи городяни також стикаються в повсякденному життi - на мiських вулицях, в парках, садибах - але в бiльшостi випадкiв не знають iх назв.
Четверта група видiв - це ненавмисне iнтрадуценти, види-прибульцi, поява яких в даному регiонi або мiстi не передбачалася людиною, але якi розповсюдилися i натуралiзувалися завдяки людинi як агенту перенесення органiзмiв або iх стадiй, що покояться, i в результатi антропогенних перетворень ландшафтiв, супутнiх урбанiзацii [5].
Пята група видiв - синантропнi, тобто види, що живуть в безпосередньому сусiдствi з людиною: в житлах i iнших спорудах, поблизу житла i тимчасових споруд i що розповсюджуються у мiру розповсюдження ландшафту даного класу. Сюди входять: а) види, еволюцiя яких, принаймнi, з неолiту, проходила у контактi з людськими популяцiями (наприклад, польовi буряни, деякi таргани, вошi, миша будинкова, i б) види, лише в новий i новiтнiй час екологiчнi нiшi, параметри яких визначаються життСФдiяльнiстю людини, його домашнiх тваринних i окультурених рослин, якi освоiли даний ареал, наприклад, горобець хатнiй, голуб сизий, стриж чорний, щур сiрий. Проте бiльш молодi синантропнi види не "поривають" повнiстю звязок з своiми початковими природними мiiепроживаннями i використовують iх залежно вiд конкретних ситуацiй разом з антропогенними.
Нарештi, шоста i, мабуть, найчисленнiша група видiв - це дикорослi рослини i дикi тварини, що живуть в мiстах в рiзних мiiях - вiд слабо порушених i трансформованих природних до антропогенних. Тут ми знаходимо велику рiзноманiтнiсть видiв - вiд тих, що збереглися у виглядi малих залишкiв нiколи iснуючих життСФздатних популяцiй, а нинi приречених на вимирання, до активно або пасивно проникаючих в мiста i процвiтаючих в них. Тобто всi тi види рослин, тваринних, грибiв - "союзники", "небажанi сусiди" або "шкiдники", якi, разом з видами з пятоi, четвертоi i частково третьоi груп формують флору i фауну мiст, це "життя серед життя" (А. Гапченко), що розвиваСФться поряд з людиною, крiм його волi i навiть всупереч його бажанню.
Так, неможливо переоцiнити роль зелених насаджень в полiпшеннi мiського клiмату, властивостей ТСрунтiв, очищеннi повiтря вiд забруднюючих домiшок i хвороботворних агентiв, шумопоглинаннi, тобто у всьому тому, що складаСФ СФство фiтомелiорацii. З другого боку, рослини видiляють в оточуючу людину середу речовини або своi частини, що викликають у людини алергiчнi реакцii (те ж саме вiдноситься i до тварин). Смiтнi рослини також СФ небажаними, хоча i невiдСФмним елементом урбоекосистеми, а багато видiв тварин i мiкроорганiзмiв, що мешкають в мiстах, СФ збудниками або переносниками захворювань. В той же час деякi з них виконують санiтарнi функцii, беручи участь в процесах розкладання органiчноi речовини виробничих i побутових вiдходiв. Важко собi уявити сучасне мiсто, позбавлене шуму дерев i прохолоди, яку вони дають в жаркий лiтнiй день, запахiв квiтучих рослин, спiву птахiв, цвiрчання комах - всього того, що формуСФ дружню людинi середовище незаселеного, перш за все в естетичному значеннi, i завдяки чому можна виховувати пiдростаюче поколiння у дусi гармонii з природою. З другого боку, недоглянутi, засихаючi насадження, чагарники смiтних рослин в дворах городян i по узбiччях дорiг, гучнi крики i послiд птахiв або, наприклад, мавп (в мiстах тропiчних краiн) в мiiях iх скупчень СФ явними ознаками погiршення саме естетичноi i санiтарно-гiгiСФнiчноi складових навколишнього середовища мiста. Крiм того, живi органiзми, взаСФмодiючи з обСФктами штучного середовища незаселеного людини, можуть ушкоджувати iх