Бiоценози мiста Чернiгова
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
ЗМРЖСТ
Вступ
Роздiл 1. Шляхи i особливостi формування флори i фауни мiста
1.1 Роль рослинного i тваринного свiту в урбоекосистемi i життi мiського населення
1.2 Роль мiст в динамiцi ареалiв видiв флори i фауни
1.3 Шляхи формування флори i фауни мiст
Роздiл 2. Урбанiзованi бiогеоценози
2.1 Антропогенний i урбанiзований ландшафт
2.2 Урбанiзованi бiотопи
Роздiл 3. Фiтомелiорацiя мiського середовища
3.1 Функцii рослинного покриву в мiстах
3.2 Фiтомелiоратiвнi системи i iх класифiкацiя
3.3 "астивостi рослин, що використовуються у складi мiських i примiських насаджень
Роздiл 4. Комплекснi зеленi зони мiст
4.1 Призначення, структура i статус комплексних зелених зон мiст
4.2 Видiлення i визначення розмiрiв зелених зон мiст
4.3 Охорона i використовування лiсiв зелених зон мiст
Роздiл 5. Характеристика переважаючих видiв рослин мiськоi флори
5.1 Видовий склад деревних рослин парку м. Чернiгова
5.2 Короткий опис переважаючих видiв Чернiгiвського мiського парку
5.3 Особливостi географо-клiматичних умов територii парку м. Чернiгiв
Висновки
Список лiтератури
Додаток А
Додаток Б
Додаток С
ВСТУП
Актуальнiсть. Мiсто - це антропогенна екосистема, що являСФ собою концентроване розмiщення промислових i побутових споруд, та населення, яке знаходиться на його територii. На вiдмiну вiд сiльських населених пунктiв жителi мiст зайнятi трудовою дiяльнiстю переважно у сферi промисловостi, управлiння або культури. Для мiст характерна чисельнiсть населення не менше 5-10 тисяч i багатоповерхова забудова. РДмнiсть мiського середовища залежить вiд iнфраструктури мiста i розвитку транспортних мереж.
Процес розвитку населених пунктiв типу мiста називають урбанiзацiСФю. Способи виникнення мiст в iсторii людства були рiзними. Мiста виникали як сумiснi поселення ремiсникiв, що полегшувало iхню виробничу дiяльнiсть, як центри торгiвлi, як воСФннi укрiплення (фортецi), що забезпечувало захист сконцентрованого в них населення вiд нападу ворога. Вплив мiст на природне середовище поширюСФться за iх межi. Вони оточенi бiльш чи менш протяжними зонами двох типiв: сiльськогосподарськими з виробництвом, що визначаСФться потребами даного мiста, та рекреацiйними, якi використовуються жителями мiста для вiдпочинку.
Питання вивчення мiських бiоценозiв потребуСФ постiйного дослiдження, оскiльки на сучасному етапi розвитку техносфери людина постiйно намагаСФться якомога бiльше полегшити власне життя. Це виявляСФться насамперед у зростаннi кiлькостi автотранспорту. Фiтомелiорацiя мiських територiй, на якi здiйснюСФться постiйне навантаження перебуваСФ в досить складному екологiчному станi i потребуСФ постiйного поновнення.
Об`СФкт дослiдження - мiський парк вiдпочинку
Мета роботи - проаналiзувати значення бiоценотичних угруповань рослин в життi мiських бiоценозiв.
Дослiдження даного питання потребуСФ вирiшення певного кола питань:
1)проаналiзувати основнi шляхи i особливостi формування флори та фауни мiста;
2)охарактеризувати урбанiзованi бiоценози;
3)розглянути роль фiтомелiорацii мiського середовища;
4)дати характеристику комплексних зелених зон мiста;
5)проаналiзувати та систематизувати вiдомостi, щодо переважаючих видiв флори м. Чернiгiв на територii мiського парку вiдпочинку.
РОЗДРЖЛ 1. ШЛЯХИ РЖ ОСОБЛИВОСТРЖ ФОРМУВАННЯ ФЛОРИ РЖ ФАУНИ МРЖСТА
1.1 Роль рослинного i тваринного свiту в урбоекосистемi i життi мiського населення
Мiсто СФ не тiльки мiiем проживання популяцii людини, але i надаСФ умови для iснування рiзних iнших видiв тварин, рослин, грибiв, найпростiших, прокарiот, СФ невiдСФмними елементами середовища незаселеного городянина.
Частина цих видiв (перша група) iснують тiльки в одомашненому (тварини) або окультуреному (рослини) станi i використовуються людиною для задоволення його життСФвих потреб - в лiкарських препаратах, матерiалах для будiвництва i обробки жител, засобах пересування, спiлкування. Значення останнiх в життi мiськоi людини набагато вище, а значення сiльськогосподарських видiв тварин i рослин в мiстах набагато менше нiж в життi сiльського жителя [10].
Друга група - тварини i рослини, не одомашненi або неокультуренi в повному розумiннi цих слiв, а що мешкають в неурбанiзованому середовищi iнших природно-клiматичних зон, вiдмiнних вiд даноi, в мiстах можуть жити тiльки в житлах людини або в спецiальних спорудах (оранжереi, теплицi, терарiуми, акварiуми, вольСФри i т.п.), де штучно створюються i пiдтримуються умови iснування i розмноження органiзмiв цих видiв. До цiСФi групи вiдносяться екзотичнi рослини i тварини, що становлять основу наукових (зоологiчнi парки, ботанiчнi сади, розплiдники) i приватних колекцiй - кiмнатнi i оранжерейнi рослини, акварiумнi риби, мешканцi терарiумiв, iнсектарiiв, кiмнатнi i декоративнi птахи i ссавцi. Бiльш того, саме в мiстах - починаючи з Давнього РДгипту i Месопотамii, пройшовши через епоху античностi, випробувавши "нове народження" в епоху Вiдродження i особливо в новий час - i зародилася традицiя вирощування таких рослин i таких тваринних з метою задоволення виключно естетичних i комунiкативних потреб людини (а пiзнiше - i потреб в "душевному комфортi"). В даний чаiя тенденцiя не слабшаСФ, i з кожним поколiнням все бiльше i бiльше городян вводять в своi житла на правах постiйни