Управлiння системою маркетинговоi дiяльностi на пiдприСФмтсвi

Информация - Маркетинг

Другие материалы по предмету Маркетинг

В°лiтико-синтетичний метод дослiдження сильних i слабких бокiв дiяльностi SWOT-аналiз;

  • технiко-економiчний прогноз дiяльностi пiсля впровадження запропонованих заходiв.
  • Основними теоретичними i методологiчними джерелами при написаннi даноi роботи були украiнськi й iноземнi видання, присвяченi маркетингу i керуванню маркетинговою дiяльнiстю на пiдприСФмствi. Практична частина роботи побудована на даних маркетингових дослiджень i експертних опитувань спiвробiтникiв компанii, клiСФнтiв i фахiвцiв ринку.

    Автор даноi роботи вважаСФ, що практичне використання ii результатiв i впровадження запропонованих у нiй заходiв дасть позитивний ефект, пiдвищить рiвень прибутку пiдприСФмства i буде сприяти розширенню його ринковоi частки.

    РОЗДРЖЛ 1. МЕТОДОЛОГРЖЧНРЖ ПРЖДХОДИ ДО ОРГАНРЖЗАЦРЖРЗ ТА УПРАВЛЯННЯ СИСТЕМОЮ МАРКЕТИНГОВОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ НА ПРЖДПРИРДМСТВРЖ

    Перед розглядом методологiчних основ управлiння маркетинговою дiяльнiстю пiдприСФмства необхiдно повернутися до визначення маркетингу, як такого. Маркетинг маСФ на увазi управлiння ринком з метою здiйснення обмiну для задоволення нестаткiв i запитiв людини. Чи, iншими словами, маркетинг це процес, у ходi якого окремi особистостi i групи одержують необхiдне i бажане за допомогою створення товарiв i споживчих цiнностей та обмiну ними один з одним [13. С. 41].

    Процеси обмiну не вiдбуваються сам по собi. Продавцi повиннi шукати покупцiв, виявляти iхнi потреби, створювати якiснi товари i послуги, просувати, зберiгати i доставляти iх. Розробка товарiв, аналiз ринку, комунiкацii, розподiл, установлення цiн i обслуговування споживачiв основнi види маркетинговоi дiяльностi. Прийнято вважати, що маркетингом займаСФться в основному сторона, що продаСФ, але i покупцi, виявляСФться, приймають у ньому участь коли шукають потрiбнi товари за доступними цiнами. Агенти з закупiвлi теж беруть участь у маркетингу, займаючись пошуком продавцiв, з якими можна робити вигiднi угоди. Ринок продавця припускаСФ, що продавець маСФ бiльше влади, а покупець СФ бiльш активним учасником ринку. На ринку покупця, покупець маСФ у своСФму розпорядженнi бiльшу владу, а продавець повинний бути бiльш активним учасником ринку.

    На рисунку 1.1 показанi основнi елементи системи сучасного маркетингу. У стандартнiй ситуацii маркетинг повинен обслуговувати ринок кiнцевих споживачiв в умовах наявностi конкуренцii. Компанiя та ii конкуренти вiдправляють вироблену ними продукцiю й iнформацiю про неi кiнцевим споживачам особисто чи через промiжнi ланки (посередникiв). На всi дiючi елементи цiСФi системи впливають однаковi фактори навколишнього середовища (демографiчнi, економiчнi, екологiчнi, науково-технiчнi, полiтико-правовi, соцiально-культурнi). Кожна зi складових системи маркетингу вносить свiй внесок у створення споживчоi цiнностi. Таким чином, успiх компанii залежить не тiльки вiд ii власних дiй, але i вiд того, наскiльки добре потреби кiнцевого споживача задовольняються всiма ланками ланцюга.

    Рис. 1.1. Складовi елементи системи маркетингу пiдприСФмства.

    1.1. Концепцii управлiння маркетингом

    Сьогоднi термiн управлiння маркетингом визначаСФться як аналiз, планування, реалiзацiя i контроль за виконанням програм, спрямованих на створення, пiдтримку i розширення вигiдних вiдносин з цiльовими покупцями для досягнення цiлей органiзацii [13. С. 42]. Таким чином, управлiння маркетингом повязано з регулюванням попиту, що, у свою чергу, повязаний з регулюванням вiдносин зi споживачами.

    Бiльшiсть людей думаСФ, що управлiння маркетингом це пошук кiлькостi споживачiв, достатньоi для даного рiвня виробництва компанii. Але це занадто спрощений погляд. Наприклад, управлiння маркетингом у компанii, що маСФ бажаний рiвень попиту, також необхiдне, як i в компанii, що маСФ недостатнiй його рiвень. Адже в будь-який момент попит може змiнитися: наприклад, зникнути, стати недостатнiм, нерегулярним чи надмiрним. Управлiння маркетингом забезпечуСФ вiдповiднi методи роботи з цими рiзними станами попиту.

    Управлiння попитом означаСФ управлiння споживачами. Попит на продукцiю компанii виходить вiд двох груп: нових клiСФнтiв i постiйних клiСФнтiв. Теорiя i практика традицiйного маркетингу зосередженi на залученнi нових клiСФнтiв i продажу iм товарiв i послуг. Сьогоднi, однак, акценти змiстилися. Крiм використання стратегiй, нацiлених на залучення нових клiСФнтiв i здiйснення з ними угод, компанii роблять усе можливе, щоб зберегти вже наявних клiСФнтiв i пiдтримувати з ними постiйнi вiдносини. На змiну устояних поглядiв наштовхують данi статистики. Залучити нового клiСФнта коштуСФ в пять разiв дорожче, нiж удержати вдоволеного клiСФнта.

    Як було вiдзначено вище, управлiння маркетингом маСФ за мету досягти бажаного рiвня обмiну з цiльовими ринками. Однак, дуже часто в процесi реалiзацii цiСФi задачi, iнтереси компанii i клiСФнтiв вступають у протирiччя. Виникаючий конфлiкт розвязуСФться на базi наступних пяти концепцiй, керуючись якими, компанii ведуть маркетингову дiяльнiсть:

    • концепцiя удосконалення виробництва;
    • концепцiя удосконалення товару;
    • концепцiя iнтенсифiкацii комерцiйних зусиль;
    • концепцiя маркетингового пiдходу;
    • концепцiя соцiально-етичного маркетингу.

    Концепцiя удосконалення виробництва заснована на твердженнi про те, що споживач вiддаСФ перевагу тим товарам, що достатньо поширенi i доступнi за цiною. Отже, управлiння маркетингом повинне бути спрямоване на удоскон?/p>