Спiввiдношення особливостей накопичення важких металiв в овочах та фруктах в умовах великого мiста
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
ення важкими металами може використовуватись листова капуста (Brassica oleracea), яка накопичуСФ в листках залiзо, свинець [18].
Дослiдження Бокач Т., 1980 [33] показують, що кiлькiсть елементiв зменшуСФться вiд коренiв до плодiв (рiзниця до 500 600 разiв). Це пiдтверджуються дослiдами РЖльСЧна В.Б. (1991). За його даними найбiльша кiлькiсть важких металiв акумулюСФться в коренях рослини, найменша в плодах та органах запасання асимiлятiв [19]. Це свiдчить про наявнiсть у рослин захисних механiзмiв, якi перешкоджають надходженню надлишкових кiлькостей важких металiв: морфологiчних структур, вакуолярних депо, затримання пояском Каспарi, хiмiчних реакцiй неспецифiчноСЧ природи [33]. Так, наприклад, експериментальнi данi [Соболев и др.,1982] показали, що при надлишковому надходженнi кадмiю в рослинi розпочинаСФться посилене продукування амiнокислот [33]. Амiнокислоти необхiднi, за думкою дослiдникiв, безпосередньо для переведення кадмiю в нетоксичну форму або для синтезу спецiального бiлка металлтiонiна, який звязуСФ кадмiй [22]. Головним чином цi захиснi механiзми спрацьовують при внутрiшньому кореневому забрудненнi.
Крiм того, вмiст важких металiв у плодах рiзного розмiру також неоднаковий (Пономарьов П.Х., Сихроман РЖ.В.,1999) [33].
Транслокацiя металiв в рослинi значною мiрою залежить вiд СЧСЧ вiку. Беус А.А, Грабовська П.РЖ., Тихонова П.В. (1989) довели, що найбiльш енергiйно поглинання мiнеральних речовин вiдбуваСФться в молодих частинах рослини. Перемiщення металiв всерединi рослини обумовлюСФться хiмiчними особливостями елементу так, кадмiй, цинк, свинець малорухливi, а мiдь надзвичайно рухлива [33, 34].
Отже, питання шляхiв надходження та особливостей накопичення важких металiв у рослиннiй продукцiСЧ i досi не маСФ чiтко визначених положень та закономiрностей. На пiдставi аналiзу лiтературних джерел можна зробити висновок, що кожен iз вчених займаСФться лише окремими питаннями, чiтких же висновкiв щодо шляхiв надходження металiв та СЧх транслокацiСЧ в рослинi зробити неможна.
Вмiст певних хiмiчних елементiв багато в чому залежить вiд бiологiчних звязкiв мiж елементами в органiзмах. Змiна концентрацiй одного елементу в органiзмi викликаСФ змiну вмiсту iншого (iнших) хiмiчних елементiв. Це пояснюСФться, як бiологiчною функцiСФю цих елементiв в органiзмi, так i особливостями будови iонiв поглинаючих елементiв.
Так, наприклад, чiткий звязок мiж Pb i Мо в рослинах може пояснюватися бiологiчною функцiСФю цих елементiв. При незначних надходженнях Pb в рослини в нiй збiльшуСФться вмiст Мо. Це пояснюСФться так: Мо входить до складу численноСЧ групи ферментiв енергетичного обмiну клiток, а Pb СЧх iнгiбiруСФ. Таким чином можна вважати, що позитивна кореляцiя вмiсту цих металiв в рослинах СФ свiдченням нормальноСЧ життСФздатностi органiзму, що вiдповiдаСФ посиленим утворенням ферментiв на токсичний Pb.
Надлишкове надходження Pb в рослини порушують ранiше iснуючi звязки. Розвиток органiзму значно погiршуСФться, а кiлькiсть Мо, необхiдного рослинi, зменшуСФться. ПочинаСФ проявлятися негативна кореляцiя мiж вмiстом металiв[18]. Результатом цього СФ утворення СФ негативнi бiохiмiчнi аномалiСЧ Мо в рослинах, що ростуть на дiлянках с техногенним забрудненням ТСрунтiв Pb.
У багатьох органiзмiв яскраво виражений бiологiчний барСФр накопичення для певних хiмiчних елементiв. Тi ж з них, в яких вiн вiдсутнiй, при значному збiльшеннi хiмiчних елементiв в живильному середовищi чи в продуктах харчування гинуть .
Значна частина елементiв попадаСФ в органiзми в iонiй формi i розподiляСФться в них згiдно з особливостями iонiв. Для рослин одним iз основних показникiв СФ коефiцiСФнт бiологiчного поглинання (КБП). Вiн представляСФ собою вiдношення вмiсту певного хiмiчного елементу в золi рослин до вмiсту цього ж елементу в живильному середовищi. КБП може визначатися для рослинних органiзмiв бiосфери в цiлому, а також для певного виду рослин як в бiосферi, так i в певному регiонi. Найбiльш загальну (бiосферну) iнформацiю надаСФ КПБ рослин в цiлому. Вiн визначаСФться по вiдношенню середнього вмiсту хiмiчного елементу в рослинах до кларка лiтосфери.
Специфiка розподiлу важких металiв в рослинi полягаСФ в тому, що за ступенем насиченостi ними тканини основних органiв рослин розташовуються в ряд: коренi > листя та стебла > насiння > плоди.
Для проведення дослiджень згiдно поставленого завдання було вiдвбрано пробi вовчих ягiд та диких яблук та грунту з-пiд цих дерев.
ВОВЧРЖ ЯГОДИ збiрна, народна назва ряду рослин, плоди бiльшостi яких маСФ токсичнi або дратiвливi властивостi: Беладонна, або Красавка звичайна[1] (отруйна) Дереза звичайна (не отруйна) Волчеягодник[2] (сильно отруйний!) Вороняче око[3] (отруйний) Жимолость звичайний[4][5] (не отруйна) Жостiр ламка[6] (свiжi плоди володiють блювотною дiСФю) Снежноягодник (отруйний) Вовчими ягодами називають також i iншi чагарники i трави з червоними i чорними (i навiть бiлими) ягодовiднимi неСЧстiвними або отруйними плодами, наприклад, бузину червону (СЧСЧ плоди не СФ ягодами, але соковитими кiстянками); з трав Воронець i др.
Злiва направо: Красавка звичайна, Дереза звичайна, Волчеягiдник смертельний, Вороняче окоЗлiва направо: Жостiр ламкий, Снежноягiдник бiлий, Бузина червона, Воронець красноплоднийПроте, слiд враховувати, що не всi види СФ отруйними.
ЖИМОЛОСТЬ (Lonicera L.) чагарники прямостоячi, вюнкi або повзучi, з супротивним цiлiсним листям, головнi представники сiмейства жiмолостевих (Caprifoliaceae див. вищий). Вiдомо бiльше 100 видiв майже у всiх об