Спiввiдношення особливостей накопичення важких металiв в овочах та фруктах в умовах великого мiста
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
?стим i багатолiтнiм листям. Квiти дрiбнi, здебiльше зеленуватi, обоСФполовиСФ або рiзноскладовi; число частин пятiрне або четверне; квiтколоже увiгнуте, незрiдка трубчасте; завязь вiльна 3 або 4 гнездая. Плiд кiстянка, що мiстить вiд 2 до 4 кiсточок, що iнколи невиразно розкриваються, околоплодник мясистий або майже сухий. Насiння з бiлком. Сюди до 60 видiв, поширених переважно в помiрних краСЧнах Старого i Нового свiтла. Найбiльш вiдомi види наступнi. R. Frangula, До. власне, також вовчi ягоди. Дерево не вище 3 м. Листя цiлiсне i цельнокрайниСФ, елiптичнi. Квiти дрiбнi обоСФполовиСФ, ягодоподiбнi кiстянки спочатку червонi, потiм чорнi. Кора забарвлюСФ слину i воду в жовтий колiр, вироблюваний франгулiном, фарбувальною речовиною, що полягаСФ в паренхиматiчеських клiтинках. Що послаблюючий дiСФ речовина цiСФСЧ кори СФ глукозiд аварiн. До. поширена у всiй РДвропi i йде далеко на З, майже до межi лiсiв. R. cathartica L. жостер. Плоди деяких доставляють так званi фарбувальнi жовтi ягоди, такi: R. saxatilis L., зростаючий в южн. РДвропi, особливо ж пiвденноСФвропейський R. infectoria L. R. Alaternus L. вiдрiзняСФться багатолiтнiм шкiрястим листям, що визначаСФ приналежнiсть цього вигляду до вiчнозелених. А. Бекетов. У медицинi уживаються рiзнi сорти жостеру (ламка американська i колюча Rhamnus frangula, R. Purschion s. Carcara Sagrada i R. Cathartica). Всi цi засоби уживаються як легенi послаблюючi, переважно у виглядi настою або у виглядi рiдкого екстракту. Заслуговують на увагу в господарському вiдношеннi що дико виростають у нас: 1) До. ламка, корушатник, медвежiна (Rh. frangula L., Fr. vulgaris Reich.) чагарник 10-15 фт. висоти, що зустрiчаСФться по всiй РосiСЧ на свiжiше, родючому грунту, що добре переносить те, що затiняСФ запони високостовбурних дерев i що доставляСФ легку червонувату деревину, вугiлля з якоСЧ служить для приготування пороху; розмножуСФться насiнням (схiд через рiк), держаками i кореневими нащадками i 2) До. послаблююча, колюча, жостер, проськурiна i iншi мiiевi назви (Rh. cathartica L., Cervispina cathartica M?nch.), поширена в середнiй i южн. РосiСЧ i на Кавказi до висоти 5000 фт.; вiддаСФ перевагу вологим грунтам i особливо придатна для живоплотiв. Тверда (уд. вага 0,72) деревина уживаСФться на дрiбнi столярнi i токарнi вироби, кора ж як дубло i для забарвлення свiжа в яскраво-жовтий колiр, суха в коричневий. З кавказьких видiв К. Палласова (Rh. Pallasii F. et Mey) придатна (по Медведеву) для залiсення сухих скатiв гiр з дрiбним грунтом i К. крупнолиста (Rh. grandifolia F. et Mey), по своСЧй красi, для розведення в садах.
Вовче лико: а вiтка з квiтками; б вiтка з плодами i листям; у квiтка (розрiз).
ПАСЛЬОН СОЛОДКО-ГРЖРКИЙ Solatium dulcamara L. Сiмейство пасльоновi Народнi назви: вовчi ягоди, глiстовник. Багатолiтня травяниста рослина з деревянистим гiллястим стеблом, що лазить. Листя довгасто-яйцевидне, з серцеподiбною пiдставою, загостренi. Квiтки дрiбнi, лiловi, зiбранi у волотистих вильчатi, що никнули, суцвiття. Плоди яйцевиднi червонi ягоди. Свiже листя маСФ неприСФмний запах. Висота 30180 див. Чаiвiтiння. РЖюнь вересень. Поширення. ЗустрiчаСФться майже на всiй територiСЧ СРСР. Мiiепроживання. ЗростаСФ по сирих чагарниках i лiсах, ярах, заливних лугах, берегах рiчок i ставкiв. Вживана частина. Молодi стебла з листям. Час збирання. РЖюнь вересень. Хiмiчний склад. Стебла, листя i ягоди мiстять глюкоалкалоСЧд соланiн i отруйний глюкозид дулькамарiн. Рослина отруйна. Вживання. Паслiн солодко-гiркий досить широко застосовуСФться в народнiй медицинi. Рослина володiСФ терпкою, сечогiнною, жовчогiнною, вiдхаркувальною протизапальним, знеболюючим i заспокiйливим нервову систему дiСФю. Вiн володiСФ i кровоочисною дiСФю . важливою властивiстю ефективно змiнювати обмiн речовин при рiзних шкiрних захворюваннях. Настiй i настоянку молодих стеблин з листям приймають при простудних захворюваннях, грипi, запаленнi мигдалеподiбних залоз, запаленнi середнього вуха, астмi, ревматичних захворюваннях i невралгiях. У нiмецькiй народнiй медицинi настiй i настойку вживають при проносах, хворобах сечового мiхура i сечових дорiг, пригноблюваних менструацiях i особливо як кровоочисний засiб при кропивянцi i рiзних шкiрних захворюваннях висипах, що зудять, запальних процесах шкiри, лишаях, фурункулах, гнiйниках i так далi ВнутрiшнСФ вживання пасльону солодко-гiркого, як отруйноСЧ рослини, вимагаСФ обережностi.
ПАСЛЬОН ЧОРНИЙ Листя яйцевидне, загострене, злегка виСЧмчасте. Квiтки дрiбнi, бiлi, з пятьма тичинками, зiбранi в зонтиковиднi завитки. Плоди чорнi кулевиднi ягоди. Висота 1090 див. Чаiвiтiння. Червень вересень. Поширення. ЗустрiчаСФться майже повсюдно на територiСЧ СРСР. Удосталь зростаСФ по городах, рiллi, засмiченим мiiям i зазвичай оставляСФтся ради СЧстiвних ягiд. Вживана " частина. Трава (стебла, листя, квiтки), листя i ягоди. Час збирання. Траву i листя збирають в червнi вереснi, ягоди в серпнi жовтнi. Хiмiчний - склад. Недостиглi плоди i всi частини рослини мiстять глюкоалкалоСЧд соланiн.
До складу плодiв також входять цукру, органiчнi кислоти, дубильнi речовини i вiтамiн С. Лiстья мiстять, окрiм соланiну, каротин (провiтамiн А) i вiтамiн С. Все частини пасльону, окрiм стиглих ягiд, отруйнi. Вживання. Пасльон чорний досить широко застосовують в народнiй медицинi. Його плоди пiдсилюють гостроту зору i володiють послаблюючими, протиглистовою i антисептичною дiСФю. Листя розсмоктуСФ припухлостi, прискорюють дозрiвання наривiв i володiють протизапальними, рано-загоюючею i знеболюючою дiСФю. Квiтки пасльону володiють сечогiнною i вiдхаркувальною властивостями. Рослина заспокiй