Спiввiдношення особливостей накопичення важких металiв в овочах та фруктах в умовах великого мiста
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
?их органах, бо дуже повiльно виводяться з органiзму. Так, перiод бiологiчного напiврозпаду свинцю в органiзмi людини складаСФ декiлька рокiв. У звязку з цим вживання рослинноСЧ продукцiСЧ, навiть, вирощеноСЧ на слабко забруднених ТСрунтах здатне викликати кумулятивний ефект [21, 23] i призвести до погiршення стану здоровя людини.
Одним iз основних джерел забруднення усiх компонентiв довкiлля, в тому числi рослинностi, важкими металами СФ автотранспорт.
Зазвичай, процес згорання палива не добiгаСФ кiнця i продукти неповного згорання, а також картернi гази i пари палива потрапляють у атмосферу [3, 24]. ККД двигунiв внутрiшнього згорання складаСФ в середньому близько 23 % [29]. Автомобiль також забруднюСФ повiтря продуктами зношування шин, тормозних колодок i т. п. [25, 26]. В УкраСЧнi автотранспорт даСФ понад 30 40% усього забруднення атмосфери [27].
За рiзними даними у вiдпрацьованих газах автотранспорту мiститься вiд 200 до 280 шкiдливих елементiв, в тому числi оксид вуглецю, вуглеводнi, кислотовмiснi альдегiди, сажа, оксиди азоту, сполуки свинцю, цинку, кадмiю, сполуки сiрки, полiциклiчнi ароматичнi вуглеводнi (ПАУ) та iн [28, 29].
Бензин, автомобiльнi мастила та шини вмiщують Pb, Cd, Ni та Zn, що пояснюСФ пiдвищений вмiст цих елементiв у пробах придорожньоСЧ рослинностi [22]. Так, наприклад, один вантажний автомобiль середньоСЧ вантажопродуктивностi видiляСФ 2,5 3,0 кг свинцю на рiк [3]. За оцiнками вчених, викиди автотранспорту дають близько 50% загального неорганiчного свинцю, що потрапляСФ в органiзм людини [22, 29].
Таким чином, автотранспорт СФ джерелом великоСЧ кiлькостi шкiдливих речовин, якi здатнi впливати на здоровя людини не лише прямо, а й опосередковано через продукти харчування. Ця проблема характерна i для УкраСЧни вцiлому, i для Харкiвського району, оскiльки велика частина сiльськогосподарських угiдь та присадибних дiлянок розмiщенi у безпосереднiй близькостi вiд автомобiльних дорiг. Тому вивчення особливостей автотранспортного забруднення рослинноСЧ продукцiСЧ СФ надзвичайно важливим завданням.
Дослiдженнями американських вчених [Ward N. I., Reeves R. D., Brooks R. R., 1975 p.] було доведено адекватнiсть забруднення прилеглих до автомагiстралей ТСрунтiв металами, якi мiстяться у викидах автотранспорту [19]. Вмiст кадмiю, нiкелю, свинцю та цинку в ТСрунтах та травi бiля автомобiльних трас СФ функцiСФю вiдстанi вiд лiнiСЧ дорожнього руху та глибини профiльного шару ТСрунту [22].
Автотранспортом забруднюСФться вiдносно вузька смуга землi шириною 50 200 м з обох сторiн дороги [2]. Вже за межами 150 м вплив автостради зазвичай стаСФ незначним [19, 30]. За даними В.П. Кучерявого (2001), одержаним пiд час дослiджень ТСрунтiв м. Львова, ТСрунти та рослиннiсть поблизу потужних транспортних комунiкацiй мiстять пiдвищенi концентрацiСЧ цинку, олова, мiдi, молiбдену, кадмiю [31]. На поверхнi землi поблизу дорiг з високою iнтенсивнiстю руху концентрацiСЧ металiв можуть складати в середньому: кадмiю 1,67млн-1; мiдi 64; марганцю 330; цинку 164; залiза 10664млн-1 [2] Встановлено також, що 57-74 % свинцю та ртутi при антропогенному забрудненнi закрiплюСФться в шарi 0-10 см i тiльки 3-8 % мiгрують на глибину 30-40 см (Зирiн М.Г.) [32].
Умови та сам процес мiграцiСЧ важких металiв у природному середовищi та транслокацiя СЧх у рослиннiй продукцiСЧ надзвичайно складний бо залежить вiд багатьох факторiв: типу та вiку рослин, умов росту рослин, хiмiчного характеру металу, наявностi барСФрiв i т.д. [33].
Дослiдженням особливостей мiграцiСЧ важких металiв до рослин займалися L.J. Miles, G.R. Parker [34], Ю.В. АлексСФСФв [2], В.А. Ковда [20], Дуглас П. Орморд [22], А. Кабата Пендиас, Х. Пендиас [30], В. Б. РЖльСЧн [19], Т.Ю. Биндич [7], О.О. Галаган [35], А.РЖ. ФатСФСФв [36], В.А. РДрмолаСФва [37], та iн.
Вiдомо, що надходження важких металiв у тканини рослин можливе в результатi аеральних емiсiй металовмiсних аерозолiв та надходження ВМ в тканини рослин iз ТСрунтового розчину через корiння [19, 22].
ЗовнiшнСФ забруднення рослин важкими металами, тобто надходження СЧх з повiтря, може вiдбуватися шляхом проникнення аерозолiв, що мiстять важкi метали до внутрiшнiх органiв рослин [33]. Поверхня рослин забруднюСФться металовмiсними аерозолями, i деякi елементи можуть абсорбуватися на них. За дослiдженнями Дугласа П. Орморда забруднення рослинностi Cd, Pb, Ni, Zn у промислових та примiських районах вiдбуваСФться в основному за рахунок осадження цих елементiв з атмосфери [22].
Деяка кiлькiсть аерозольних частинок може проникати до рослини через устячка листовоСЧ поверхнi [35]. Бiльшiсть аерозольних частинок промислового походження мають дiаметр менше 1 мкм, а дiаметр устячних отворiв 5 30мкм, тобто проникнення через них можливе. Мало вiдомий механiзм включення хiмiчних елементiв до розчину на поверхнi листя. Деякi хiмiчнi елементи у виглядi вiдносно нерозчинних окислiв можуть абсорбуватися через поверхню листя у розчин [2]. Таким чином iснуСФ небезпека фолiкулярного (через листову поверхню) поглинання важких металiв з наступною СЧх транслокацiСФю. Проте СФ й варiант змиву аерозолiв з листя атмосферними опадами.
Дослiди Кабата-Пендiас А., 1989 свiдчать, що швидкiсть поглинання мiкроелементiв у тканинах рослин значною мiрою залежить вiд природи хiмiчного елемента. Так, фолiкулярне поглинання характерне для залiза, марганцю, цинку та мiдi, тодi як свинець змиваСФться дощовою водою [34].
Також iснуСФ поняття вибiрковостi поглинання хiмiчних елементiв рослинами з повiтря [27]. Свинець залишаСФться в основному як поверхневi вiдклади чи поверхневе аерозольне покриття на поверхнi рослин, в той час як цинк та кадмiй частково проник