Спiввiдношення особливостей накопичення важких металiв в овочах та фруктах в умовах великого мiста
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
ластях пiвнiчноСЧ пiвкулi, а всього бiльш з ГiмалаСЧв i СхiдноСЧ АзiСЧ. У РосiСЧ дикорослих 14 видiв. Досить великi квiтки (бiлi, рожевi, жовтуватi i блакитнi) розташованi всього частiше попарно в кутах листя або на кiнцях гiлок в голiвчатих соцветiях. РЖз слабо розвиненоСЧ чашки виходить неправильний (у бiльшостi) трубчастий вiночок, на кiнцi роздiлений на 5 долею; неправильнiсть кольорiв, побудованих по пятiрному плану, залежить вiд зрощення трьох переднiх пелюсток i нерiвномiрного СЧх розвитку, унаслiдок чого вiночок СФ двугубим; у трубцi вiночка 5 тичинок i довгий стовпчик товкача. Ягодоподiбнi плоди сидять попарно, а незрiдка i зростаються один з одним. ВерхнСФ листя в деяких видiв (а в iнших i все) зростаСФться разом, утворюючи одну загальну розвиненоСЧ чашки виходить неправильний (у бiльшостi) трубчастий вiночок, пластинку або широку облямiвку, крiзь яку проходiт кiнець гiлки з кольорами. Багато видiв дуже часто розлучаються в садах як красивi декоративнi чагарники, добре придатнi для груп, алей i альтанок; росiйськi види квiтнуть на початку лiта, тобто в кiнцi травня i до середини червня. В УкраСЧнi досить часто зустрiчаСФться по узлiссях лiсiв i по гаях з жовто-бiлими кольорами i червоними ягодами, листя знизу пухнасте. РозлучаСФться часто в садах, але дико не зростаСФ. РЖнша, татарська Ж., Lonicera tatarica L., з рожевими кольорами i гладким листям, давно розлучаСФться в садах, частiше попередньою, а дика вiдома лише по Середнiй Волзi. Вюнка i пахуча L. Caprifolium L. (Же. запашна, козина, Шевр-Фель), родом з ПiвденноСЧ РДвропи, у нас за Кавказом удосталь. Також подекуди в Криму i БесарабiСЧ, з червонуватими або бiлими кольорами, при вiдцвiтаннi жовтiючими: ягоди червонi. Найпiвнiчнiша дикоросла росiйська форма СФ Ж. блакитна, L. coerulea L., з жовтуватими, майже правильними кольорами i голубуватими ягодами, утвореними кожна з пари зрощених плодiв; найпiвнiчнiша СФвропейська, така, що не попадаСФться зовсiм дико в РосiСЧ, але що розводиться, СФ Periclymenum L., в яких листя нiколи не зростаСФться разом (Же. жирна, папороть запашна). У садiвництвi вiдомо ще декiлька американських видiв. В садiвництвi вiдомо ще декiлька американських видiв. У нас вiдомi ще Ж. грузинська, L. iberica М. Ст, з червоно-жовтими кольорами, i Ж. кавказька, L. caucasica Pall., з пурпуровими кольорами; плоди в першого червонi, в другого чорнi; обидва види мають дуже щiльну деревину, придатну для дрiбних токарних виробiв. У горах Хингана, поблизу р. Амура, вiдкрита Ж. Максимовича, L. Maximowiczii Rupr., мало вивчена, як i iншi з тiСФСЧ ж багатоСЧ, але маловiдомоСЧ мiiевостi.
ВОРОНЯЧЕ ОКО (воронячi ягоди, вовчi ягоди, хрест-трава; Paris L.) рослина iз однодольних i сiмейства лiлейних. Вельми цiкава тим, що маСФ протирiчча загальному закону, по якому в лiлейних, та i в однодольних взагалi, число частин квiтки маСФ бути трiйчасте або кратне трьом (див. Лiлейнi). Всупереч цьому, в Paris видимий на стеблi 4 овальних аркуша нижче за квiтку i далi по 4 члени у всiх частинах квiтки, що походить вiд недорозвинення. Вся рослина висотою не бiльш за напiваршин. Зелена квiтка складаСФться з 4 чашолисткiв, 4 пелюсток (iнколи тих i iнших разом буваСФ 4-6), 8 тичинок i 4-5-гнездной завязi, що перетворюСФться на чорну ягоду; зустрiчаються екземпляри з 5 листям i пятiрним числом частин квiтки. Багатолiтник з повзучим кореневищем. Вигляд Р. quadrifolia L., Ст четверолiстний, зростаСФ в тiнистих лiсах всiСФСЧ СередньоСЧ РДвропи i помiрноСЧ АзiСЧ ка Камчатки; всього в роду до 6 видiв; на Кавказi водиться неповний B., Paris incompleta, а в Гiмалаях багатолисте Ст, Р. polyphylla, з 8-10 листям пiд квiткою i 4-5-долинними кольорами. У народнiй медицинi i забобонi граСФ велику роль.
ВОЛЧНИК, вовчi ягоди, вовче лико, лаврушка (Daphne Mezereum L.) невеликий чагарник з сiмейства ягодникових (Daphnoideae Vent, Thymelaeaceae Meisn.) 2-3 фути висоти, що дико виростаСФ в пiвнiчнiй РосiСЧ, на Уралi i Кавказi (де пiднiмаСФться в горах до висоти 5000-7000 футiв). Хоча луб з гiлок уживаСФться iнколи на плетiння жiночих капелюшкiв i рiзних iнших дрiбних виробiв, але, як отруйне рослина, вона СФ небажаним в господарствi, оскiльки часто твариннi, такi, що випускаються на лiсовi пасовища, отруюються ним; всi частини , особливо ж кора i ягода, вiдрiзняються гострими властивостями, i перша з них, будучи прикладена до тiла, викликаСФ утворення мiхурiв нариваСФ, як мушка. Завдяки красi i пахучостi своСЧх раннiх рожевих кольорiв, що сидять по 3-5 на боках гiлок i листя, що зявляСФться до розпускання, розлучаСФться iнколи в садах. На Кавказi зустрiчаСФться ще шiсть iнших видiв Ст (D. caucasica Pall., D. oleoides Schreb., D. sericea Vahl., D. acuminata Boiss., D. glomerata Lam. i D. pontica L.), що не мають господарського значення.
БЕЛАДОННА (iтал. belladonna - прекрасна панi). Отруйна рослина, вiдома пiд назвою вовчi ягоди, сонний одур. (Джерело: Словник iноземних слiв, що увiйшли до складу росiйськоСЧ мови. Чудiнов А.Н., 1910) БЕЛАДОННА iт. belladonna, прекрасна панi. Рослина, вовчi ягоди. (Джерело: Пояснення 25000 iноземних слiв, що увiйшли до вживання в росiйську мову, з тим, що зазначило СЧх корiння. Мiхельсон А.Д., 1865) БЕЛАДОННА сонний одур (Atropa belladonna), отруйна рослина з сем. пасльонових; з красн. кольорами i черн. ягодами; Ю. i Ср. РДвропа. Употребл. у медицинi. АлкалоСЧд атропiн з би. употр. при очних хворобах. (Словник iноземних слiв, що увiйшли до складу росiйськоСЧ мови. Павленков Ф., 1907) белладонна iт. belladonna букв. прекрасна панi, красуня) красавка - багатолiтня травяниста лiкарська рослина сем.. пасльонових, що мiстить атропiн i iншi алкалоСЧди; отруйно. Отруйна рослина, застосовуСФться в медицинi i косметицi. Жостiр (Rhamnus L.) дерева або чагарники з черговим або протилежним, iнколи шкiр