Спiввiдношення особливостей накопичення важких металiв в овочах та фруктах в умовах великого мiста
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
лизу автодорiг, проводився наприкiнцi вегетацiйного перiоду.
У звязку з тим що для аналiзу потрiбна середня проба фруктовоСЧ продукцiСЧ було знято весь урожай зi кущiв вовчих ягiд та дикоСЧ яблунi i вiдiбрана проба масою приблизно 1кг iз плодiв, якi достатньо розвиненi, здоровi, свiжi, цiлi, зрiлi, без механiчних пошкоджень та не ушкоджених шкiдниками. Потiм фрукти звiльняють вiд неСЧстiвноСЧ частини (плодонiжок, кiсточок), подрiбнювачем пiдготовлюСФмо 10-15 г зразку, помiщаСФмо в порцелянову чашку. Чашку ставимо в сушильну шафу при температурi 90-100 С висушуСФмо всю вологу частину проби. Зразки охолоджують в ексикаторi (товтостiнна скляна чаша без доступу вологи з повiтря). Пiсля охолодження пробу перетирають порцеляновим пестом .
Для аналiзу ТСрунтiв та плодiв рослин використовувався атомноабсорбцiйний спектрофотометр. Атомно абсорбцiйний спектрофотометр маСФ цiлий ряд переваг: чутливiсть, висока продуктивнiсть, достатньо гарна вiдтворюванiсть результатiв та простота виконання аналiзiв.
Атомно-абсорбцiйний аналiз був запропонований в 1955 роцi та зразу знайшов широке застосування при дослiдженi ТСрунтiв, рослин та добрив. Цей метод аналiзу забезпечуСФ межу виявлення багатьох елементiв на рiвнi 0,1 0,01 мкг/мл, що в багатьох випадках надаСФ можливiсть аналiзувати ТСрунти та рослини без попереднього концентрування елементiв. Метод дозволяСФ у теперiшнiй час визначати до 70 елементiв, переважно металiв.
При контролi забруднення природних обСФктiв важкими металами, а також для вивчення СЧх поведiнки в ТСрунтах та рослинах атомноабсорбцiйний метод став практично основним в цих дослiдженнях. Вiн дозволяСФ порiвняно просто визначать, використовуючи в якостi палива ацетилен чи пропан, слiдуючи елементи: Ca, Mg, Cu, Zn, Fe,Cu, Cr, Ni, Pb, Cd, As, Hg, Se. Однак СЧм неможливо визначити основнi бiогеннi елементи N, P, S та iншi.
Спектрофотометр представляСФ собою лабораторний стацiонарний показуючий i самописний прилад перiодичноСЧ дiСЧ.
Робота спектрофотометра основана на атомно-абсорбцiйному методi спектрального аналiзу: переводi аналiзованоСЧ рiдини в атомарний стан с послiдуючим вимiрюванням оптичноСЧ щiльностi атомних парiв визначеного елементу в визначеному спектральному дiапазонi .
Конструкцiя i схема спектрофотометру допускаСФ його роботу в емiсiйному методi, який заснований на переводi аналiзованiй пробi в атомарний стан, збудженнi атомних парiв в полумСЧ i послiдуючим фотоелектричним перетвореннi випромiнювання цих парiв в електричний сигнал.
Атомно-абсорбцiйний метод вiдрiзняСФться вiд емiсiйного метода бiльш вираженою селективнiстю та збiльшеною стабiльнiстю показникiв, мало залежною вiд iнтенсивностi полумя i вiд змiни його температури. Якщо вiрогiднiсть накладення лiнiй в емiсiйному спектральному аналiзi дорiвнюСФ 2,5%, то при атомно-абсорбцiйному в тих же умовах вона дорiвнюСФ 0,04%. В полумСЧ спецiальноСЧ горiлки атомно-абсорбцiйного аналiзатора вiдбуваСФться випарювання розчину, подаваного у видi аерозолю разом з паливним газом та окислювачем, при цьому плавиться та випарюСФться розчинена проба, вiдбуваСФться термiчна дисоцiацiя молекул та утворювання незалежних атомiв. Важливо, щоб при цьому бiльшiсть атомiв знаходилась в нормальному, не збудженому станi. Такi атоми здатнi поглинати випромiнювання зовнiшнього стандартного джерела свiту, якщо ця енергiя буде сприяти переходу енергiСЧ атому з нижчого енергетичного стану (основного) на бiльш високе.
Свiтовий потiк вiд спектральноСЧ лампи проходу через полумя горiлки та монохроматор. Мiж полумям та монохроматором мiститься дiафрагма, що дозволяСФ зменшувати щiлину, через яку свiтло проходе на монохроматор, а вiд нього на фотоелектричний детектор. Сигнал, що надходить з детектора, посилюСФться спецiальним пiдсилювачем та регiструСФться стрiлочним гальванометром.
РОЗДРЖЛ 3
АНАЛРЖЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТРЖВ ДОСЛРЖДЖЕННЯ ЩОДО НАКОПИЧЕННЯ ХРЖМРЖЧНИХ ЕЛЕМЕНТРЖВ В ТРРУНТАХ ТА ФРУКТАХ
Аналiз зразкiв ТСрунтiв та фруктiв проводився у Ленiнському районi м.Харкова на територiСЧ парку Юнiсть в перiод 2008 2009 рокiв. Точка вiдбору знаходиться на боровiй терасi рiчки Уди, у Лiсостеповому грунтовому районi. На вiдстанi 50 метрiв вiд автошляху з iнтенсивнiтю руху 3-5тис. автомобiлiв на годину. Неподалiк вiд мiiя вiдбору проб розташованi пiдприСФмства, викиди яких забруднюють повiтря дослiджуСФмого району, це завод Харпластмас (викидаСФ у атмосферне повiтря 7,4 т/рiк речовин II кл.небезпеки, 5,1 т/рiк речовин III кл.небезпеки, 2,6 т/рiк речовин IV кл.небезпеки, усього 15,1 т/рiк); Харкiвський завод електромонтажних виробiв (викидаСФ у атмосферне повiтря 0,001 т/рiк речовин Iкл.небезпеки, 2,98 т/рiк речовин II кл.небезпеки, 15,84 т/рiк речовин III кл.небезпеки, 15,9 т/рiк речовин IV кл.небезпеки, усього 34,72 т/рiк); АТ тАЬЕкспериментальний заводтАЭ (викидаСФ у атмосферне повiтря 0,00026 т/рiк речовин Iкл.небезпеки, 0,055 т/рiк речовин II кл.небезпеки, 23,15 т/рiк речовин III кл.небезпеки, 7,15 т/рiк речовин IV кл.небезпеки, усього 30,35 т/рiк), що негативно впливаСФ на рослиннiсть та оточуюче середовище поблизу них.
Для аналiзу були зiбранi плоди яблук диких i вовчих ягiд вороняче око та ТСрунтiв з-пiд цих рослин. Зразки грунту чорнозему опiдзоленого було вiдiбрано пiд деревами в радiусi 1 метра вiл стовбура, та пiд кущами в радiусi 50 см.
Було визначено вмiст важких металiв в цих пробах.
Вмiст важких металiв у шарi ТСрунту 0-30 см , що вiдiбрано з-пiд яблунi та з-пiд вовчих ягiд у 2008 роцi , наведено в таблицi 3.1
Таблиця 3.1
Вмiст х