Спiввiдношення особливостей накопичення важких металiв в овочах та фруктах в умовах великого мiста
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
ають до листка. Що стосуСФться абсорбцiСЧ та мобiльностi Mn, Fe, Cu, Mo, то вони займають промiжне положення i мобiльнiсть СЧх знижуСФться у наведеному порядку [30].
Особливостi надходження ВМ до рослинноСЧ продукцiСЧ з викидами автотранспорту описано у роботах американського дослiдника Дугласа П. Орморда, (1988). Зi збiльшенням вiдстанi вiд автотраси СЧх вмiст Pb, Ni, Zn в зразках придорожньоСЧ рослинностi знижуСФться [27]. Зниження рiвня Pb в рослинностi апроксимуСФться експоненцiйною функцiСФю вiдстанi. Оцiнка цiСФСЧ моделi дослiдником Дугласом П. Ормордом була розширена до розвитку подвiйноСЧ експоненцiйноСЧ функцiСЧ для розподiлу Pb. Перша експонента асоцiювалася з великими за розмiром частинками, якi швидко осаджуються на вiдстанi 5 м вiд шосе, а друга з меншими частинками, якi осаджуються повiльнiше на вiдстанi до 100 м вiд шосе. Свинець, що мiститься у цих менших частинках, може бути бiльш розчинним i у звязку з цим простiше потрапляСФ до рослин i погiршуСФ СЧх якiсть. Крiм того, СФ ще третя фракцiя, яка не осiдаСФ так швидко. Найбiльш дрiбнi аерозолi Pb проходять великi вiдстанi в загальних потоках повiтря. ВважаСФться, що значна частина Pb з вихлопних газiв належить до цiСФСЧ стiйкоСЧ фракцiСЧ.
Великого значення при зовнiшньому забрудненнi рослин набувають також клiматичнi умови регiону та погоднi умови вегетацiйного перiоду, оскiльки вiд них залежать напрямки перенесення забруднюючих речовин, можливiсть змиву аерозолiв з поверхнi листка чи СЧх розчинення, стан устячок i т.д. [8]. Аналiз виборки дерев (листя, кора i осердя стовбура) показав, що напрямок переважаючого вiтру впливаСФ на розподiл викидiв свинцю; на сторонах дерев, повернутих до шосе, рiвень свинцю вище [22]. Швидкiсть вiтру, а отже, концентрацiя частинок швидко зменшуються вiд краю пологу рослинностi. КонцентрацiСЧ мiкроелементiв (у тому числi важких металiв) звичайно СФ вищими на захищенiй сторонi дерев у порiвняннi з незахищеною внаслiдок бiльшого осадження аерозолiв з повiтря, що рухаСФться повiльно [Little P., Martin M. 1972].
Поглинання хiмiчних елементiв листям, зазвичай, обмежене. Це доведено експериментально [22] при експонуваннi листя в умовах мокрого осадження поглинання хiмiчних елементiв корiнням з ТСрунту було вищим, нiж поглинання листям. Значною мiрою це залежить вiд особливостей будови листка рослини, товщини кутикули та кiлькостi устячок, тобто видових особливостей рослини.
Внутрiшнiм шляхом (iз ТСрунту через кореневу систему) метали потрапляють до рослинноСЧ продукцiСЧ разом з поживними речовинами. ТРрунт це специфiчний елемент бiосфери, вiн не тiльки акумулюСФ важкi метали, але й виступаСФ як природний буфер. Вiн здатний трансформувати сполуки металiв, звязувати СЧх в менш доступнi форми, тим самим знижуючи СЧх надходження до рослин [7, 12].
Ступiнь трансформацiСЧ важких металiв та доступнiсть СЧх рослинам залежить вiд рН ТСрунтового розчину, типу ТСрунту, бiологiчних особливостей рослини [9]. Так, дослiдження РЖльСЧна В.Б. [19] показують, що кадмiй, свинець, цинк, нiкель, мiдь рухливi лише у кислому середовищi, при залужуваннi СЧх рухливiсть рiзко зменшуСФться. Тобто знову постаСФ фактор вибiркового поглинання хiмiчних елементiв рослинами з ТСрунту, як i у випадку надходження СЧх з атмосферного повiтря.
Рiзнi типи ТСрунтiв характеризуються рiзною здатнiстю до самоочищення, тобто мають рiзну буфернiсть [9, 19]. В ТСрунтi важкi метали присутнi у двох фазах твердiй та рiдкiй (ТСрунтовому розчинi). В твердiй фазi вони знаходяться в обмiнному та фiксованому станi: входять до складу тонкодисперсних мiнеральних частин та гумусовоСЧ речовини, являють собою складову частину нерозчинних солей. В ТСрунтовому розчинi ВМ присутнi у формi розчинних та органо-мiнеральних солей [20, 38]. Форма iснування металiв, якi потрапили в ТСрунтовий розчин, залежить, насамперед, вiд його хiмiчного складу (головним чином анiонноСЧ частини та розчинноСЧ органiчноСЧ речовини i реакцiСЧ середовища) [36]. В кислих ТСрунтах в ТСрунтовому розчинi присутня досить мала кiлькiсть анiонiв мiнеральних кислот та багато органiчноСЧ речовини фульватного типу [39]. У звязку з цим можна передбачити, що важкi метали, якi надiйшли до ТСрунтового розчину кислих ТСрунтiв, утворюють, в основному, розчиннi органо-мiнеральнi комплекси. В ТСрунтах з нейтральною реакцiСФю середовища, наприклад, у чорноземах типових, у складi легкорозчинних мiнеральних солей переважають бiкарбонат i сульфат кальцiю [40]. Наявнiсть в ТСрунтовому розчинi значноСЧ кiлькостi кальцiю призводить до рiзкого скорочення частини нерозчинноСЧ фракцiСЧ гумусу. Тому свинець, кобальт, кадмiй, потрапляючи до ТСрунтового розчину, взаСФмодiють, в основному, з мiнеральною частиною, утворюючи нерозчиннi й слаборозчиннi карбонати й сульфати [41].
Надходження металiв до рослин визначаСФться також СЧх бiологiчними особливостями: наявнiстю органiв запасання асимiлянтiв; ступенем адаптованостi виду рослини до забруднення; видовими та сортовими особливостями рослини; вiку рослини; глибини та СФмностi поглинання кореневоСЧ системи; фiзiологiчною потребою у певному хiмiчному елементi [35]. По стiйкостi до забруднення рослини подiляються на: найбiльш стiйкi зерновi, соняшник; середньостiйкi буряк, картопля, морква, томат, перець; слабкостiйкi салат, однорiчнi трави, багаторiчнi бобовi трави, кукурудза [2].
Концентрацiя ВМ значно залежить вiд частини рослини, що розглядаСФться, причому вмiст СЧх в садових плодах нижче, нiж у листових овочах чи коренеплодах. Спостерiгались також видовi рiзницi серед листових овочiв [22]. Так, для бiоiндикацiСЧ забрудн