Спiввiдношення особливостей накопичення важких металiв в овочах та фруктах в умовах великого мiста
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
слiволiстная, китайська (Malus prunifolia), i яблуня низька (Malus pumila). Багато видiв яблунi вирощують як декоративнi рослини в садах i парках, використовують в полезахисному лiсорозведеннi. Всi види хорошi медоноси. Деревина в яблунi щiльна, мiцна, легко рiжеться i добре полiруСФться; придатна для токарних i столярних виробiв, дрiбних виробiв.
Плоди (яблука) Неочищенi необробленi яблука мають харчову цiннiсть на 100 г продукту:
Енергетична цiннiсть 52 ккал 217 кДж
Вода85,56 г , бiлки0,26 г, жири 0,17 г ;
Вуглеводи13,81 г баластна речовина2,4 г
Аскорбiнова кислота (витий. З)4,6 мiлiграм
Токоферол (витий. E)0,18 мiлiграм
Вiтамiн K2,2 мкг, Кальцiй6 мiлiграм, Залiзо 0,12 мiлiграм
Магнiй5 мiлiграм, Фосфор11 мiлiграм, Калiй107 мiлiграм
Натрiй1 мiлiграм, Цинк0,04 мiлiграм, Мiдь27 мкг/
2.2 Методи дослiдження чорноземiв типових та фруктiв i ягiд, вирощених на них
Ступень забруднення ТСрунтiв хiмiчними речовинами оцiнюСФться за ГДК цих речовин в ТСрунтi чи по орiСФнтувально-допустимим концентрацiям (ОДК).Гранично допустимi концентрацiСЧ затвердженi МОЗУ для ряду хiмiчних речовин та сполук, в тому числi для валового вмiсту рухливих i водорозчинних форм ряду хiмiчних елементiв в ТСрунтах.
При вiдсутностi ГДК вмiст хiмiчноСЧ речовини порiвнюСФться з фоновим чи природним геохiмiчним фоном. Гранично допустима концентрацiя важких металiв в ТСрунтi наведено в таблицi 2.1
Таблиця 2.1
Гранично допустима концентрацiя (ГДК) важких металiв в грунтi [8,10]
ЭлементПДК, мг/кг грунту з урахуванням фонуВаловий вмiстМарганець1500Ванадiй150Свинець30Миш як2,0Ртуть2,1Свинець i ртуть2+1Медь*55Никель* 85Цинк *100Рухомi формиМедь3,0Нiкель2,0Цинк23,0Кобальт5,0Хром6,0* орiСФнтувальнi рiвнi
Забруднення ТСрунтiв металами оцiнюСФться за рiвнями рухомих i водорозчинних металiв, бiологiчним показникам ТСрунтiв та накопиченню металiв в рослинах. Основним критерiСФм забруднення ТСрунтiв СФ рiвень рухливих i водорозчинних форм металiв. Бiохiмiчнi властивостi металiв наведено в таблицi 2.2.
Таблиця 2.2
Бiохiмiчнi властивостi важких металiв [10].
ВластивiстьCdCoCuHgNiPbZnБiохiмiчна активнiстьВВВВВВВТоксичнiстьВППВПВПКанцерогеннiсть-В--В--Збагачання аерозолiвВНВВНВВМiнеральна форма розповсюдженняВВНВНВНОрганична форма розповсюдженняВВВВВВВРухливiстьВНПВНВПТенденция до бiотестуванняВВПВВВПЕфективнiсть накопиченняВПВВПВВКомплексноутворююча здатнiстьПНВПННВСхильнiсть до гiдролiзуПНВПППВРозчиннiсть сполукВНВВНВВЧас життяВВВНВНВВ - висока
П - помiрна
Н - низька
В якостi граничного навантаження забруднення ТСрунтiв металами слiд роздивляти той рiвень, коли вмiст СЧх в рослинностi (СЧстiвних частинах) перевищуСФ вiдповiднi норми ГДК, затвердженнi для продуктiв харчування.
Оцiнка забруднювання ТСрунтiв групою важких металiв виконуСФться вiдповiдно з методикою на основi використання сумарного показника забруднення ТСрунтiв Zc. При цьому значення Zc зiставляСФться з орiСФнтувальною шкалою загрози забруднення, маючий градацiСЧ допустимоСЧ (до16), помiрно небезпечноСЧ (до32), небезпечноСЧ (до 128), та надзвичайно небезпечноСЧ (вище 128) категорiй забруднення, що статистично повязано iз змiною показникiв здоровя населення в зонах забруднення .
В ходi роботи був проведений аналiз лiтературних джерел з означеноСЧ тематики, а також проведено ряд польових i лабораторних дослiджень.
Польовi дослiдження полягали у вiдборi проб ТСрунту (чорнозем опiдзолений) i плодiв яблунi.
Дуже важливим СФ правильно вiдiбрати проби ТСрунту та рослин до аналiзу. Так встановлено, що техногеннi викиди, забруднюючi ТСрунтовий покрив через атмосферу, зосереджуються в поверхневих шарах ТСрунту. Важкi метали сорбуються, як правило, в перших 2тАж5 см вiд поверхнi. Забруднення нижчих горизонтiв вiдбуваСФться в результатi обробки ТСрунтiв (оранки, культивацiСЧ), а також внаслiдок дифузiйного i конвективного переносу через трiщини, ходи ТСрунтових тварин i рослин. Тому найбiльш чiтка картина забрудненостi ТСрунтового покриву важкими металами може бути отримана при вiдборi проб з глибин 0тАж10 и 0тАж25 см [16]. Проби ТСрунтiв вiдбиралися на глибинi 0- 25 см.
Бралися проби на вiдстанi 1 м вiд ствола яблунi, та 50см вiд кущiв вовчоСЧ ягоди. Вiдiбранi проби зсипалися на папiр, потiм перемiшувалися. Дiлилися на кiлька частин iз центрiв яких бралися приблизно однокова кiлькiсть ТСрунту i насипалася в мiшечок. Маса отриманого початкового зразка ТСрунту складала 400тАж500 г.
Початковi проби повиннi аналiзуватися в природному станi. Якщо по якимось причинам провести аналiз на протязi одноСЧ доби не СФ можливим, то проби висушуються до повiтряносухого стану в захищених вiд сонця мiiях. В лабораторiСЧ з повiтряносухого зразка методом квартування береться середня проба масою 0,2 кг. З нього видаляються корнi, каменi, потiм вона розтираСФться в фарфоровiй ступцi та просiюСФться через сито з отворами дiаметром 0,5 мм, пiсля чого з неСЧ беруть навiсi по 10тАж50 г для хiмiчного аналiзу.
Необхiдно вiдмiтити, що характер забруднення рослин змiнюСФться в перiод СЧх росту. Так, в перiод iнтенсивного росту рослин площа листовоСЧ поверхнi швидко збiльшуСФться та концентрацiя металiв на нiй, як правило, невелика. Положення трохи змiнюСФться наприкiнцi вегетацiСЧ, коли асимiляцiонний апарат вже сформовано та осiдання забруднень на його поверхню носить акумулятивний характер; коли концентрацiя металiв значно збiльшуСФться. Тому вiдбiр рослин з метою визначення в них важких металiв с придорожнiх дiлянок, поб