Спiввiдношення особливостей накопичення важких металiв в овочах та фруктах в умовах великого мiста
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
В· осушування великих площ заболочених земель для потреб спорудження ПiвденноСЧ залiзницi та вокзалу. Пiсля того на прилеглих територiях сформувалася перша в мiстi промислова зона, а потiм i житлова зона. Спорудження всiх цих будiвель (особливо засипування непроточних водойм та прокладання залiзницi) вимагало великого обсягу земляних робiт. ТРрунт знiмався з одних територiй i насипався на iншi. Таким чином вiдбувалося формування так званого культурного шару. В культурному шарi Ленiнського району СФ найрiзноманiтнiшi матерiали: будiвельне смiття (камiння, бита цегла, черепиця тощо), предмети побутового вжитку (скло, глинянi черепки, пластиковi вироби) тощо. Культурний шар СФ настiльки специфiчним утворенням, що його вивчення у вiдривi вiд iсторичних та археологiчних дослiджень практично не можливо. За утворенням культурнi шари подiляються на насипнi та штучно змiненi.
Потужнiсть культурного шару в межах району може сягати подекуди 5м, проте СФ мiiя, зокрема на заходi (Залютине, Сортування), де в рослинних насадженнях та приватних дворах ТСрунтовий покрив зазнав не таких кардинальних змiн.
За класифiкацiСФю антропогенно-перетворених ТСрунтiв (СтрогановаМ.Н. Та iнш., 1996), серед мiських ТСрунтiв, що зустрiчаються на територiСЧ Ленiнського району, можна окремо видiлити ацефалоземи та стратоземи. Це генетично повязанi типи ТСрунтiв, утворюються при плануваннi територiСЧ, будiвництвi, прокладаннi пiдземних та наземних комунiкацiй. Процес СЧх утворення полягаСФ зняттi верхнього шару ТСрунту з одних дiлянок та перенесення його на iншi, насипання шаром. Такi ТСрунти дуже поширенi вздовж залiзницi, магiстральних вулиць (Полтавський Шлях, Котлова, Кузiнський мiст, Довгалiвська тощо). Одночасно з утворенням ацефалоземiв та стратоземiв утворюються похованi (викопнi) ТСрунти. За думкою Н.Л.Ричак, дослiдження викопних ТСрунтiв дозволяСФ вивчити динамiку забруднення та самоочищення ТСрунту в минулому.
Грунти в межах Ленiнського району мають певнi властивостi в залежностi вiд функцiонального зонування територiСЧ. Найголовнiшою змiнною ознакою тут СФ вмiст органiчноСЧ речовини. Так, в зонах житловоСЧ забудови (найширша смуга району мiж схiдною та захiдною промисловими зонами) вмiст органiчного вуглецю коливаСФться вiд 3 до 11%. Цi значення близькi до природних. Проте в мiiях недавньоСЧ (80-90-i роки) забудови (житловий район навколо станцiСЧ метро Холодна гора та просп.Слави на Залютиному) через легкий механiчний склад (з переважанням пiску) вмiст гумусу дещо менше. Ще меншим вiн СФ в межах промислових пiдприСФмств, де вiн може опускатись до 0,28%.
Аналiз стану ТСрунтового покриву Ленiнського району вказуСФ на розвиток таких деградацiйних процесiв: переущiльнення, пiдлуження, вторинного пiдтоплення в межах колишньоСЧ заплави, водноСЧ ерозiСЧ, переважно площинного змиву i процесiв яроутворення.
- СТАН ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ
- Загальнi питання: опис особливостей вовчих ягiд та яблук
Зацiкавленiсть екологiчною якiстю продуктiв харчування рослинного походження, яка останнiм часом охопила не лише усю УкраСЧну, а й краСЧни зарубiжжя, викликана значним перевищенням у продуктах харчування вмiсту токсичних хiмiчних елементiв в порiвняннi з нормативами якостi. Стрiмкий металевий процес у бiосферi, що виник в результатi iнтенсивного розвитку промислового виробництва, збiльшення щiльностi автотранспорту, призвiв до забруднення важкими металами ТСрунтового покриву, атмосферного повiтря, водних середовищ. За своСЧми властивостями ВМ у цих середовищах здатнi акумулюватися або мiгрувати до обСФктiв бiоти, в залежностi вiд клiматичних умов, рН середовища, фiзико-хiмiчних властивостей середовища .
Дослiдження з вивчення вмiсту та поведiнки ВМ у ТСрунтах були розгорненi у 50-60 рр. та у 70-х роках були доступнi широкому загалу [19], на той чаii елементи мали назву розсiяних елементiв (за В.РЖ.Вернадським) або мiкроелементiв (за О.П. Виноградовим). А вже наприкiнцi 70-80 рр. проблема мiкроелементiв стала переростати у проблему хiмiчного забруднення, що останнiм часом привертаСФ все бiльшоСЧ уваги. Саме з цього часу зявився термiн важкi метали для елементiв - прiоритетних забруднювачiв, спiльними рисами яких СФ те, що вони проявляють властивостi металiв i мають щiльнiсть бiльше 5 г/см3, а вiдносну атомну масу 50 [19].
Уявлення про обовязкову токсичнiсть ВМ СФ не вiрним, бо до цiСФСЧ групи входять мiдь, цинк, молiбден, марганець, залiзо, тобто елементи, якi мають позитивне бiологiчне значення. Мiкроелементи та ВМ це поняття, що вiдносяться до одних i тих же елементiв, але використовуються в рiзних значеннях, що характеризують перш за все СЧх концентрацiю в ТСрунтi або рослиннiй продукцiСЧ [19, 20]. Однак iснуСФ група металiв, за якими закрiпилось лише одне негативне поняття важкi у розумiннi токсичнi. Ця група включаСФ ртуть, кадмiй, свинець [21]. За загальним уявленням СЧх вважають найбiльш небезпечними забруднювачами навколишнього середовища.
Оскiльки рослинна продукцiя СФ незамiнною у рацiонi харчування людини, то разом з нею небезпечнi хiмiчнi речовини потрапляють до органiзму людини. Практично всi метали СФ загальнопротоплазматичними отрутами, якi здатнi утворювати комплекснi сполуки з компонентами клiтини, бiлками, амiнокислотами [21]. Багато металiв утворюють звязуються з сульфгiдрильними групами, якi вiдiграють важливу роль у перебiгу багатьох фiзiологiчних та бiохiмiчних процесiв [22]. Важкi метали мають здатнiсть накопичуватись у рiз