Рiвненщина в контекстi iсторичного краСФзнавства
Дипломная работа - Туризм
Другие дипломы по предмету Туризм
99, 19, 22-й) та стрiлецькi корпуси 5-СЧ та 6-СЧ армiй Пiвденно-Захiдного фронту, а також окремi частини. Радянським воСЧнам протистояли основнi сили 11, 13, 14, 16-й танкових дивiзiй 1-СЧ танковоСЧ групи та сiм пiхотних дивiзiй польовоСЧ армiСЧ противника.
В районi Дубно вiдбулась щонайбiльша танкова битва початкового перiоду вiйни. БоСЧ були запеклi. Проте радянськi вiйська, якi наступали з пiвночi i пiвдня, дiяли неузгоджено. До того ж танкiсти вiдчували нестачу пального i боСФприпасiв. Через це СФдиного могутнього удару противнику не було завдано. Однак, радянськi танкiсти на цiлий тиждень затримали гiтлерiвцiв на цьому напрямку. Ворог зазнав значних втрат в живiй силi i технiцi. Танковi боСЧ зiрвали нiмецький план оточення головних сил Пiвденно-Захiдного фронту.
Впродовж липня 1941 року гiтлерiвцi окупували Рiвненську область. З дальшим просуванням фашистських вiйськ украСЧнськi землi штучно розчленували. Для управлiння ними на бiльшостi територiСЧ був утворений рейхскомiсарiат "УкраСЧна". Центром його стало мiсто Рiвне. У серпнi 1941 року на окупованiй територiСЧ була введена гiтлерiвська цивiльна адмiнiстрацiя: мiськi, районнi i сiльськi управи, полiцейськi органи.
З перших днiв окупацiСЧ в областi розгорнулась антифашистська боротьба. В листопадi 1942 року був здiйснений рейд з Бiлорусi на Рiвненщину загону пiд командуванням батальйонного комiсара А.П.Бринського, в жовтнi-листопадi 1942 року партизанських зСФднань С.А.Ковпака i О.М.Сабурова. В рiзний час ВеликоСЧ ВiтчизняноСЧ вiйни на Рiвненщинi дiяли зСФднання i загони пiд командуванням Д.М.МедвСФдСФва, РЖ.РЖ.Шитова, Я.П.Шкрябала, О.Ф.Федорова, С.Ф.Маликова, В.М.Яремчика, М.РЖ.Наумова, В.М.Таратути, П.С.Коротченка, П.П.Вершигори, М.РЖ.ШукаСФ ва, Я.С.Мельника, Д.РЖ.Бурченка, М.А.Прокопюка.
15 серпня 1943 року створено три партизанськi зСФднання: Рiвненське партизанське зСФднання № 1 (командир В.А.Бегма), Рiвненське зСФднання № 2 (командир РЖ.П.Федоров) i третСФ зСФднання, сформоване з польських антифашистiв (командир Р.Сатановський). Усього в партизанських зСФднаннях, загонах i диверсiйних групах, якi дiяли на Рiвненщинi, налiчувалось 13586 бiйцiв.
Складовою частиною антифашистськоСЧ боротьби в УкраСЧнi стали дiСЧ УПА (УкраСЧнськоСЧ повстанськоСЧ армiСЧ). Першi партизанськi загони, що потiм увiйшли до СЧСЧ складу, виникли на Полiссi й Волинi не були повязанi з ОУН (ОрганiзацiСФю украСЧнських нацiоналiстiв). Т.Бульба-Боровець, близький до уряду УНР, що перебував у Варшавi, сформував нерегулярну вiйськову частину пiд назвою "Полiська Сiч". Метою утворення цього формування проголошувалося очищення регiону вiд залишкiв ЧервоноСЧ АрмiСЧ. Коли наприкiнцi 1941 року нiмцi спробували розпустити "Полiську Сiч", Бульба-Боровець розпочав партизанську вiйну з нiмцями.
Наприкiнцi 1942 року на Волинi й Полiссi для боротьби з окупантами виникають збройнi загони обох вiдгалужень ОУН бандерiвцiв i мельникiвцiв. Провiд ОУН-Б у лютому 1043 року на РЖРЖРЖ Надзвичайнiй конференцiСЧ ОУН проголосив гасло "боротьби на два фронти" проти фашистських окупантiв i проти бiльшовикiв. Виконуючи це рiшення, провiд ОУН-Б обСФднуСФ пiд своСЧм керiвництвом роззброСФнi загони мельникiвцiв i деякi вiддiли УПА "Полiська Сiч" Т.Бульби-Боровця. Створеному таким чином формуванню ОУН-Б даСФ назву УкраСЧнськоСЧ повстанськоСЧ армiСЧ. УПА здiйснювала контроль над значною частиною ВолинськоСЧ i РiвненськоСЧ областей, а згодом i Галичини. Поряд iз сутичками з нiмцями пiдроздiли УПА-ОУН вели боСЧ з радянськими партизанами, а потiм з регулярними частинами РадянськоСЧ АрмiСЧ. Мiжпартiйнi чвари мiж бандерiвцями i мельникiвцями негативно позначились на украСЧнському нацiональному русi опору.
Визволена Рiвненська область вiд гiтлерiвських загарбникiв в ходi Житомирсько-БердичiвськоСЧ наступальноСЧ операцiСЧ, яка розгорнулась наприкiнцi 1943 року. У першiй половинi сiчня 1944 року головнi сили 13-СЧ армiСЧ РЖ-го УкраСЧнського фронту визволили схiднi райони областi Рокитнiвський i Березнiвський, форсували рiчку Случ i штурмом оволодiли залiзничним вузлом i мiстом Сарни. Передовi загони вийшли до рiчки Горинь i пiсля впертих боСЧв зайняли Костопiль, Корець, Гощу.
В Луцько-Рiвненськiй операцiСЧ (27 сiчня 11 лютого 1944 р.) 13-а армiя в результатi обхiдного маневру i стрiмкого удару оволодiла обласним центром Рiвне, залiзничним вузлом Здолбунiв, районними центрами Млинiв, Острог. Визволення областi (крiм пiвночi) завершилось у березнi 1944 року в ходi Проскурiвсько-ЧерновицькоСЧ наступальноСЧ операцiСЧ. ЗСФднання i частини 13-СЧ армiСЧ вже пiсля впертих боСЧв оволодiли мiстом Дубно i Радивилiв.
За час окупацiСЧ Рiвненська область зазнала величезних втрат. Збитки, завданi народному господарству, обчислюються у 3.146773, 8 млн крб.
Гiтлерiвцi розстрiляли, замордували 232874 мирних громадян i вiйськовополонених, вивезли до Нiмеччини 22530 молодих людей на каторжнi роботи.
Населення Рiвненщини весною 1944 року внесло у фонд оборони 1800 тисяч пудiв хлiба, 1380 тис. пудiв картоплi, 360 тис. пудiв мяса, зiбрало на танкову колону "Ровенщина" 12 млн. крб.
У роки вiйни на територiСЧ областi загинуло i поховано 14.852 воСЧна РадянськоСЧ АрмiСЧ i 237 партизанiв та пiдпiльникiв. Виявлено 11 мiiь масового нищення вiйськовополонених (загинуло понад 137 тис. чоловiк), 21 мiiе поховань мирних жителiв жертв масового терору окупантiв (поховано понад 72.000 чоловiк).
Станом на 1 липня 1946 року населення РiвненськоСЧ областi складало 780659 чоловiк, з них украСЧнцiв 697711 чоловiк, росiян 7.435 чоловiк, чехiв 28.428 чоловiк, полякiв 1.138 чоловiк.
Якщо взяти