Рiвненщина в контекстi iсторичного краСФзнавства
Дипломная работа - Туризм
Другие дипломы по предмету Туризм
евицький, Михайло Грушевський.
В 1909 р. утворилося Братство iменi князiв Острозьких просвiтницьке i краСФзнавче товариство, що визначило своСФю метою збереження, реставрацiю, вивчення i популяризацiю памяток острозькоСЧ старовини, заснувало в мiстi у 1916р. iсторичний музей. Братство стояло бiля витокiв вiдродження Острога, свiдками якого ми стали наприкiнцi XX ст., напередоднi 900-лiтнього ювiлею мiста, що зустрiчаСФ його як осередок вищоСЧ освiти i гуманiтарних наук. РЖсторико-культурний заповiдник м. Острога спадкоСФмець справ Братства iменi князiв Острозьких оберiгаСФ память про девять вiкiв iсторiСЧ мiста.
Мiсто Дубно районний центр РiвненськоСЧ областi, розташований на р. РЖквi, на перехрестях автомагiстралей КиСЧв-Львiв, Тернопiль-Брест, на залiзницi Здолбунiв-Львiв.
Перша лiтописна згадка про Дубно (Дубен) датована 1100 роком. РЖсторична забудова сформована у ХV-XVIII столiттях. Слiди укрiплень середньовiчного мiста добре проглядаються на рельСФфi мiiевостi iз заходу й пiвночi. Колишню дорогу з Луцька, що переходить iз передмiстя Забрама в нинiшню вулицю Данила Галицького, перегороджувала в XVI столiттi Луцька брама, яка в дещо перебудованому виглядi збереглася до наших днiв.
Кордоном Дубна зi сходу був замок XV XVIII столiть, з оборонним ровом перед його захiдною куртиною, з двома бастiонами, зверненими до мiста. РЖсторична забудова XVII ХРЖХ столiть почала формуватися наприкiнцi XV столiття пiсля отримання права мiського самоврядування. РЖз пiвночi мiсто захищалось монастирем кармелiток XVII XVIII столiть, з пiвнiчного заходу монастирем бернардинiв XVII столiття. Поруч мiських укрiплень розташовувались острiвнi поселення: Хрестово-Воздвиженський, Спасо-Преображенський, Пiдборецький i Страклiвський монастирi. Колишнi передмiстя Забрама, Вигнанка, Сурмичi, Пiдборцi, Скраклiв нинi злились з мiстом.
Висотними домiнантами в забудовi Дубна СФ культовi споруди та замок, якi входять до Державного iсторико-культурного заповiдника м.Дубна, створеного постановою Кабiнету Мiнiстрiв УкраСЧни у червнi 1993 року. Вартими уваги СФ розгалуженi пiдземнi ходи, якими помережена центральна заповiдна частина Дубна.
Археологiчнi дослiдження в мiстi й на його околицях, головним чином, поки що носили розвiдувальний характер. Виявленi поселення епохи ранньоСЧ й пiзньоСЧ бронзи, черняхiвськоСЧ культури, культури кулястих амфор. На територiСЧ Дубна знаходять римськi монети РЖРЖ столiття нашоСЧ ери. Археологiчнi розкопки проводили вченi Ю.Шумовський, М.Островський, М.Смiшко, В.Селедець, РЖ.СвСФшнiков, В.Гупало.
1240 року Дубно руйнують орди хана Батия. З другоСЧ половини ХРЖРЖРЖ столiття воно входить до Галицько-Волинського князiвства. Згодом володарями мiста стають князi Острозькi, Заславськi, Любомирськi, Сангушки.
ДревнСФ Дубно мiсто на перехрестях епох, на перехрестях подiй. Жодна значна подiя, яка торкалася СхiдноСЧ РДвропи, тiСФю чи iншою мiрою не оминула Дубна. Тут бували гетьмани УкраСЧни й iмператори росiйськi, польськi королi й ватажки козацько-селянських повстань, iталiйськi зодчi, славетнi письменники Тарас Шевченко й Оноре де Бальзак, композитор Микола Лисенко й полководець Михайло Кутузов.
Наприкiнцi XVIII столiття в Дубнi проводились славнозвiснi контрактовi ярмарки. У палацi Любомирських, що входить до комплексу Дубенського замку, дiяв польський театр пiд керiвництвом Войцеха Богуславського, де головнi ролi виконував знаменитий актор Казi меж Овсiнський.
Окрасою мiста СФ й такi памятки архiтектури, як середньовiчна синагога та римо-католицький костел. Збереглися й свiтськi будiвлi (житловi та iншi) XVIII початку ХХ столiть.
У середньовiччi Дубно було одним з найбiльших культурних та економiчних центрiв Волинi. Тут жили i працювали Мелетiй Смотрицький, Касiян Сакович, РЖов Залiзо (ПочаСЧвський). Тут iгумен Хресто-Воздвиженського монастиря отець Вiталiй один з перших украСЧнських поетiв на початку XVII столiття переклав з грецькоСЧ мови книгу тАЮДiоптра". У Дубнi в 1539-1566 роках було створене вiдоме рукописне ЧетвероСФвангелiСФ iСФромонахом АрсенiСФм, яке зараз знаходиться у Росiйськiй Державнiй бiблiотецi в Москвi.
Завершення другого тисячолiття в iсторiСЧ Дубна ознаменувалося урочистим вiдзначенням 900-рiччя мiста та проведенням МiжнародноСЧ ювiлейноСЧ науково-теоретичноСЧ конференцiСЧ тАЮДубно i свiт".
У нове, третСФ тисячолiття сиве Дубно увiйшло зi споминами про героСЧчну минувшину, з вiрою i надiСФю про своСФ оновлення та про щасливе майбутнСФ.
2.5 РЖсторiя села Борове Зарiчненського району РiвненськоСЧ областi
Територiя Зарiчненського району 144203 га, з них площа лiсiв 59958, 8 га, болiт 18048,2 га, площа водяного дзеркала 5373,2 га. В районi протiкаСФ понад сiм рiчок: Стир, Припять, Стохiд, Веселуха, Стубла. На сходi район межуСФ з Дубровицьким, на пiвднi з Володимирецьким районами, на заходi з Волинською областю, на пiвночi з Бiлоруссю.
Вiддаль до м.Рiвне 190 км 51 населений пункт району обСФднаний у 16 сiльських та одну селищну територiальнi громади.
Населення 35, 9 тис. осiб, 6,9 тис. осiб мiського, 28,9 тис. осiб сiльського населення.
В усiх сферах економiчноСЧ дiяльностi зайнято 5,7 тис. осiб, у т.ч. у промисловостi 48 осiб, сiльському господарствi 2,1 тис. осiб, будiвництвi 63 особи.
РЖсторiя села Борове сягаСФ в глибоку давнину. Археологiчнi джерела свiдчать, що на околицi села проживали племена зарубинецькоСЧ культури. Першi письмовi згадки про село вiдносяться до першоСЧ чвертi ХVРЖРЖ ст. Саме до цього перiоду вiдносяться польсько-литовськi монети "б