Рiвненщина в контекстi iсторичного краСФзнавства
Дипломная работа - Туризм
Другие дипломы по предмету Туризм
ереселялися представники католицьких чернечих орденiв - СФзуСЧтiв, домiнiканцiв, францисканцiв, кармелiтiв та iн.
У вiдповiдь на посилення соцiального, нацiонального i релiгiйного гнiту народнi маси Рiвненщини пiднiмалися на визвольну боротьбу.
В 1633 роцi проти унiатства виступили солдати Дубенського замкового гарнiзону. 1636 року повстали жителi Острога проти магнатки-католички Ганни ОстрозькоСЧ-Ходкевич. Повстання було жорстоко придушене, а учасники його зазнали нелюдських катувань. Будинки страчених повстанцiв були спаленi.
Виявом протесту проти свавiлля феодалiв були масовi втечi селян на землi СлобiдськоСЧ УкраСЧни. Особливо цi втечi почастiшали в ХVРЖРЖ ст. Селяни та мiська бiднота часто йшли в козаки.
Пiд час визвольноСЧ вiйни украСЧнського народу проти польсько-шляхетського гнiту 1648-1654 рр. вся Рiвненщина була охоплена повстаннями. В 1649 роцi на боротьбу проти шляхти пiднялися жителi сiл Сарн, Деревяного, Голишева, Заставя, Виткова, Симонова, Завiзова, Умiльцiв, Кухаревi та багатьох iнших. Вони знищували панiв i СЧхнi маСФтки, виганяли католицьке духiвництво. Народнi маси створювали вiйськовi загони, висували з своСЧх рядiв талановитих ватажкiв (РЖван Буняк, Михайло Тиша, РЖван Куковський). Перебування тут селянсько-козацькоСЧ армiСЧ пiд командуванням видатного державного дiяча i полководця Богдана Хмельницького значно активiзувало виступи мiiевих повстанцiв. За участю мiiевих жителiв козацькi полки оволодiли Острогом, де перебувало близько 20 тис. шляхтичiв. Повстанський загiн М.Тишi неодноразово захоплював Дубно, Клевань та iншi мiста. Повставало населення в районi Корця-Гощi.
На територiСЧ Рiвненщини пiд Берестечком у 1651 роцi вiдбулася вiдома в iсторiСЧ битва мiж польсько-шляхетською армiСФю i вiйськом Богдана Хмельницького. Народнi маси краю подавали козакам всiляку допомогу, перевозили козакiв через рiчку Горинь. У бою пiд Берестечком повстанцi виявили величезний героСЧзм. Навiчно ввiйшов в iсторiю подвиг 300 козакiв, якi тримали оборону на одному з островiв. Тiльки через зраду татар козаки змушенi були вiдступити. Чимало СЧх загинуло в нерiвному бою, проте основнi сили були збереженi.
За Андрусiвським договором 1667 року майже вся правобережна УкраСЧна, в т.ч. i землi Рiвненщини, залишилась у складi Польщi.
На початку ХVРЖРЖРЖ ст. панщина становила 180-190 днiв на рiк, в серединi столiття вона зросла до 210- 230 днiв. Панщина доповнювалася рiзними поборами й повинностями.
Найбiльшими мiстами в 1775 роцi були: Дубно 1127 будинкiв, Острог 765, Рiвне 543, Степань 521, Клевань 275, Корець 272, Бере жниця 262, Здовбиця 218, Торговиця 182 будинки. Крiм замкiв, культових споруд, всi iншi будинки в мiстах були деревянi, переважно одноповерховi.
Коли вiдбувалася Пiвнiчна вiйна 1700-1721 рр., Рiвненщина стала театром воСФнних дiй мiж шведськими iнтервентами i росiйськими вiйськами. В 1706 роцi шведськi вiйська захопили Рiвне, Дубно, Тучин, Шубкiв, деякi погоринськi села. Мiiеве украСЧнське населення виступало проти вiйськових сил Карла ХРЖРЖ, подавало всiляку пiдтримку росiйськiй армiСЧ. Того ж року шведськi загарбники були вигнанi з Дубна.
У ХVРЖРЖРЖ ст. неодноразово спалахували селянськi заворушення проти феодалiв. Пiд час КолiСЧвщини 1768 року повстанський рух перекинувся в район Дубна.
Всупереч вiйськовим i полiтичним подiям того часу, одним з перших найвизначнiших центрiв культурного пробудження краю став Острог. У 70-х роках ХVРЖ ст. у мiстi вiдкрилась греко-словянська школа. Вона була першою на УкраСЧнi школою т.зв. вiльних наук, СЧСЧ називали Острозькою академiСФю. Навколо цього закладу гуртувалися педагоги, письменники, вченi, якi своСЧми творами внесли значний вклад у розвиток украСЧнськоСЧ культури. Викладачi ОстрозькоСЧ академiСЧ склали "граматику словенського язика", що була надрукована у Вiльнi 1586 року виходцями з БiлорусiСЧ Мамоничами. В Острозi деякий час жив i працював один з першодрукарiв РЖ.Федоров. Тут вiн заснував друкарню, яка за свого iснування (1578-1612 рр.) випустила понад 20 книжок переважно полемiчноСЧ лiтератури, спрямованоСЧ проти католицизму. Найвизначнiшими друкованими працями були "Острозька Бiблiя" (1580-1581 рр.), "Буквар" та iн. Вони становили високi зразки друкарства того часу.
На початку ХVРЖРЖ ст. була заснована словяно-руська друкарня в Дерманi, яка в 1604 роцi видала книгу "ОктоСЧх осмигласник". В 1629 роцi згадуСФться мандрiвна друкарня в Чорнiй бiля Ровно. В 30-х роках ХVРЖРЖ ст. вiдкриваються школи в Рiвному, Гощi, Дубнi.
На Рiвненщинi розгортали свою дiяльнiсть украСЧнськi письменники-полемiсти, творчiсть яких послужила важливою зброСФю в боротьбi за соцiальне i нацiональне визволення украСЧнського народу. До них належали Лаврентiй Зизанiй, Герасим i Мелентiй Смотрицькi, РЖгнатiй Старушич.
Рiвненщина вiдома своСЧми памятками культури. Тут створювались Дубенське (1539-1568 рр.), Дорогобузьке (1580 р.) та Пересопницьке (1556 -1561 рр.) СФвангелiя. З них найвизначнiшою памяткою староукраСЧнськоСЧ мови ХVРЖ ст. було Пересопницьке СФвангелiСФ. Воно оздоблене орнаментами, заставками i СФ також памяткою украСЧнського мистецтва тих часiв. При монастирях у Дубнi, Дерманi, Клеванi, Степанi, Дорогобужi, Пересопницi iснували бiблiотеки. Книги там були переважно богословськi, написанi на пергаментi.
В ХV ХVРЖ ст. на територiСЧ Рiвненщини збудовано ряд феодальних замкiв, украплених монастирiв. В архiтектурi церковних споруд застосовувався давньоруський тип хрестовокупольного храму (церква Богоявлення в Острозi, ТроСЧцька в Межирiчi). На початку ХVРЖРЖ ст. в краСЧ завершуСФ