Рiвненщина в контекстi iсторичного краСФзнавства
Дипломная работа - Туризм
Другие дипломы по предмету Туризм
>
1.3 Методи iсторико-краСФзнавчих дослiджень
Методи iсторико-краСФзнавчих дослiджень базуються на використаннi загальнонаукових методiв аналiзу i синтезу в iсторико-краСФзнавчих дослiдженнях, принципах науковостi, обСФктивностi, всебiчностi, прiоритетностi iсторичного, порiвняльного методiв.
1.4 Джерельна база iсторичного краСФзнавства
Джерельною базою iсторичного краСФзнавства СФ речовi, документальнi та вербальнi (словеснi) джерела.
1.5 Роль iсторичного краСФзнавства у патрiотичному вихованнi
Багатовiкова iсторiя i культура УкраСЧни складалася i втiлена в бiографiях бiльш як 30 тисяч великих i малих мiст i сiл. В СЧх числi понад 800 мiст, селищ мiського типу, яким минуло понад 300 рокiв. Деякi з них вiдсвяткували свiй тисячний ювiлей, частина наближаСФться до цiСФСЧ вiкопомноСЧ дати. 39 найстаровиннiших украСЧнських мiст взято пiд державну охорону. В УкраСЧнi близько 5000 сiл, яким теж понад 300 рокiв, вiк деяких становить тисячу та бiльше рокiв. Саме iсторичнi мiста i села були колискою нашоСЧ державностi, де формувалося козацтво, а СЧх мешканцi ставали активними учасниками боротьби за нацiональне i соцiальне визволення, де розвивалася самобутня культура, нацiональнi традицiСЧ, створювалась неповна iсторико-культурна спадщина.
РЖсторiя для багатьох старовинних мiст i сiл не була милосердною. Впродовж вiкiв з цiлоСЧ низки причин багато iсторико-культурних надбань цих мiст i сiл знищено й втрачено назавжди. Тiльки у XX столiттi зникло з карти УкраСЧни майже двi тисячi населених пунктiв. Однi згорiлi в полумСЧ громадянськоСЧ та ДругоСЧ свiтовоСЧ воСФн, iншi залишились без мешканцiв у роки голодомору, примусових депортацiй населення з багатьох областей, в т.ч. й РiвненськоСЧ.
Справжнiй патрiотизм, нацiональна гордiсть, любов до Батькiвщини виростають iз любовi до рiдного краю, формуються на багатовiкових Л народних традицiях, на цiлiснiй системi звичаСЧв, вiрувань, обрядiв, нацiонального свiторозумiння i свiтопереживання.
Велике значення маСФ рацiональний, "крайовий" патрiотизм: тiльки з пiзнання глибоких джерел народноСЧ памятi, яка персонiфiкуСФться, оживаСФ в долях, почуттях, переживаннях конкретноСЧ особи, можна скласти уявлення про долю всiСФСЧ нацiСЧ.
2. Рiвненщина в контекстi iсторичного краСФзнавства
2.1 Дослiдження iсторiСЧ Рiвненщини складова частина волинiСФзнавства
Складовою частиною волинiСФзнавства СФ дослiдження iсторiСЧ Рiвненщини.
Землi нашого краю украСЧнськi. Входили до складу КиСЧвськоСЧ Русi, Галицько-Волинського князiвства, а згодом Великого Литовського, Речi ПосполитоСЧ, РосiйськоСЧ iмперiСЧ. Лише у XX ст.. були у складi Польщi, Радянського Союзу (РадянськоСЧ УкраСЧни), з 1991 р. у незалежнiй УкраСЧнськiй державi.
У груднi 1939 р. була утворена Рiвненська область. Сучасна область обСФднуСФ 16 адмiнiстративних районiв. Область нараховуСФ за останнiм переписом населення (2001 р.) 11173,3 тис. жителiв. Обласним центром СФ мiсто Рiвне з 248,8 тис. мешканцiв. За нацiональною ознакою в областi мешкаСФ 95,9% украСЧнцiв, решта представники iнших народiв: росiяни, поляки, СФвреСЧ тощо. Рiвненщина вiдноситься до iсторичноСЧ Волинi, великого iсторико-географiчного, iсторико-етнографiчного регiону, до якого входять сучаснi областi УкраСЧни: Волинська, Рiвненська i частини ЖитомирськоСЧ, ХмельницькоСЧ, ТернопiльськоСЧ, ЛьвiвськоСЧ.
2.2 РЖсторiя та сучаснiсть Рiвненщини
Заселення територiСЧ Рiвненщини, зокрема СЧСЧ пiвденноСЧ частини, почалося ще в добу пiзнього палеолiту, приблизно 40-35 тис. рокiв тому. Найбiльш раннiми СФ поселення первiсних мисливцiв, дослiдження поблизу сiл Липи, Мирогощi ДругоСЧ i Мирогощi ПершоСЧ Дубнiвського та Городка Рiвненського районiв. На поселеннях виявлено залишки жител з кострищами, кремянi знаряддя працi, багато кiсток мамонтiв та iнших тварин.
У селi Шепетинi Дубенського району вперше на Рiвненщинi виявлено значне поселення доби мезолiту, на якому 12-10 тис. рокiв тому проживали мисливцi, що вже володiли луком та стрiлами з кремяними наконечниками.
Верхiвя рiчки Горинi в добу неолiту (V-РЖV тис. до н.е.) було пiвнiчно-схiдною околицею великого етнiчного масиву, що охоплював Захiдну Волинь i Поднiстровя, заселеною скотарськими племенами. В Корецькому, Рiвненському й Дубенському районах вiдомо близько 10 неолiтичних поселень, два з них, бiля с.Зозова Рiвненського району, частково дослiдженi.
В добу мiдi (РЖV РЖРЖРЖ тис. до н.е.) територiю Рiвненщини заселювали скотарсько-землеробськi племена. Бiльш раннi племена поширювались у верхiвях Горинi i досягали лiвобережжя Вiсли. РЗх поселення дослiдженi поблизу селища Гощi та с.Острова Радивилiвського району. Пiзнiшi набагато чисельнiшi племена охоплювали територiю СередньоСЧ РДвропи, Волинi та Подiлля. Поселення цих племен виявлено в Острозькому, Здолбунiвському, Рiвненському та Дубенському районах.
В кiнцi РЖРЖРЖ на початку РЖРЖ тис. до н.е. (в добу ранньоСЧ бронзи) Рiвненщина була густо заселена бiльш-менш однорiдними землеробсько-скотарськими племенами, якi займали промiжну територiю мiж Схiдною i Середньою РДвропою. Археологами виявлено близько 100 поселень i могильникiв. Частину з них дослiджено в Здолбунiвському, Острозькому, Рiвненському та Дубенському районах. Найцiкавiшi матерiали здобуто пiд час розкопок i дослiджень поховань у камяних гробницях на околицях с.Здовбицi (Здолбунiвський р-н) та курганного могильника бiля с.РЖванного (Дубенський р-н). Майстернi камяних знарядь цього ж часу виявлен