Рiвненщина в контекстi iсторичного краСФзнавства
Дипломная работа - Туризм
Другие дипломы по предмету Туризм
товладдя. Липень-грудень. Пiдтримка рiвнянами ЦентральноСЧ Ради та бiльшовицького уряду, боротьба впливiв.
1918 Окупацiя мiста нiмецьке австрiйськими вiйськами
1919 До травня украСЧнська влада в мiстi. Рiвне тимчасова столиця УНР. Бунт Оскiлка. Вiдступ украСЧнського вiйська пiд проводом С.Петлюри. Травень-серпень. "ада бiльшовикiв. Вилучення продуктiв, мобiлiзацiя, створення комнезамiв та ревкомiв. Вiд серпня окупацiя Рiвного польськими вiйськами.
1920 Липень-вересень. ПовертаСФться бiльшовицька влада пiсля прориву 1-СЧ КiнноСЧ армiСЧ С.Будьонного. Вiд вересня Рiвне знову пiд владою Польщi.
1922 Польська влада дала дозвiл на вiдновлення дiяльностi РiвненськоСЧ повiтовоСЧ "Просвiти". Органiзацiя швидко розширюСФться, створюються новi й новi СЧСЧ фiлiСЧ на селах.
1923-1940 Дiяльнiсть у мiстi визначного польського ученого та органiзатора освiти Якуба Гоффмана
1927 Пожежа в замку Любомирських. Продовження руйнацiСЧ памятки староСЧ архiтектури. Реставрацiя костелу св. Антонiя
1929 З0 квiтня вiдбулася офiцiйна лiквiдацiя РiвненськоСЧ "Просвiти"
1930 11 березня польська полiцiя провела репресiСЧ проти учасникiв ШевченкiвськоСЧ академiСЧ в театрi Зафрана. Цього ж року почав виходити науково-освiтнiй краСФзнавчий збiрник "Волинський щорiчник" (польською мовою). Восени вперше пройшов великий мiжрегiональний ярмарок "Волинськi торги", який надалi став щорiчним
1933 ЗСЧзд преси у Рiвному, виступ на ньому воСФводи Г.Юзевського. УкраСЧнське населення збираСФ пожертви для допомоги голодуючим в Радянськiй УкраСЧнi. Закладено новий мiський парк на Грабнику, проведено упорядкування деяких вулиць
1939 17 вересня у мiсто входять частини ЧервоноСЧ армiСЧ. У груднi цього року Рiвне стаСФ центром новоутвореноСЧ РiвненськоСЧ областi
1941 Червень. Бомбування мiста та окупацiя нiмецько- фашистськими вiйськами.
Серпень-вересень. Розмiщення у Рiвному Райхскомiсарiату УкраСЧна - верховного органу окупацiйноСЧ влади в УкраСЧнi. Гуртування украСЧнських нацiоналiстичних сил. Заснування газети "Волинь", вiдродження украСЧнських громадських органiзацiй.
Листопад. Масова страта гiтлерiвцями рiвненських СФвреСЧв
1941 Винищення фашистами вязнiв концтаборiв Рiвного.
1942 Протягом цих двох рокiв - близько 90 000 жертв
1943 Восени проведено ряд замахiв на високопоставлених нiмецьких офiцерiв радянським терористом Миколою КузнСФцовим та його спiльниками. Фашисти масово розстрiлюють заручникiв вязнiв рiвненськоСЧ тюрми
1944 Протягом 2-5 лютого Рiвне було визволене вiд нiмецьке фашистських загарбникiв частинами радянськоСЧ армiСЧ. Того ж року почато вiдбудову господарства мiста
1950 В основному завершено вiдбудову зруйнованого вiйною
господарства
1954 Переведено iз КиСФва до Рiвного мелiоративний iнститут, який на сьогоднi став провiдним технiчним вузом нашого регiону й носить назву УкраСЧнськоСЧ академiСЧ водного господарства
1960 Завершено будiвництво Рiвненського облмуздрамтеатру
1963 Введено в дiю Рiвненський льонокомбiнат - гiгант легкоСЧ промисловостi УкраСЧни
1977 Рiвному вiдкрито аеровокзал мiжнародного класу
1983 Урочисте вiдзначення 700-рiчного ювiлею мiста
1986 Завершення будiвництва мiського гiдропарку на ранiше заболочених прирiчкових землях
1988 Створення перших осередкiв Товариства украСЧнськоСЧ мови iменi Тараса Шевченка, що стало зародком нацiонально-демократичного руху на Рiвненщинi у наступнi роки
1990 Першi демократичнi вибори до мiськоСЧ Ради. Численнi демократичнi перетворення у мiстi. Того ж року розпочато будiвництво Покровського собору методом народноСЧ будови
З 1991 Рiвне обласний центр незалежноСЧ держави УкраСЧни.
В Рiвному вiдкритi памятники Т.Шевченку, М.Несвiцькiй, У.Самчуку, К.Савуру, С.Петлюрi
2.4 Острiг та Дубно iсторичнi мiста Рiвненщини
З 11 лiтописних мiст Рiвненщини iсторико-культурними заповiдниками стали лише Острiг та Дубно.
Мiсту Острогу, перша лiтописна згадка про яке вiдноситься до 1100 р., належить визначне мiiе в iсторiСЧ украСЧнського народу i його багатовiковоСЧ культури. Майже три столiття (iз середини XIV ст.) мiсто було резиденцiСФю i "домоначальним градом" князiвського роду Острозьких, що дав УкраСЧнi видатних полководцiв, меценатiв, будiвничих, покровителiв православноСЧ церкви i визнаних нацiональних провiдникiв. Тут в 1576 роцi постала Острозька словяно-греко-латинська академiя перша вища школа в УкраСЧнi, у схiдних словян i православних народiв РДвропи, що водночас була i першою вiтчизняною науковою установою. Друкарня, що дiяла при академiСЧ, в 1581 р. здiйснила перше в свiтi повне видання бiблiйних книг Старого i Нового Заповiту церковнословянською мовою. В сузiрСЧ iмен, що походженням, навчанням, викладанням, науковою i лiтературною спiвпрацею були повязанi з Острогом та його академiСФю ХVРЖ-ХVII ст. - Герасим i Мелетiй Смотрицькi, РЖван Федоров, РЖван Вишенський, Демян i Северин Наливайко, Кирило Лукарiс, Петро Конашевич-Сагайдачний, iншi визначнi постатi того часу.
РЖ пiсля згасання Волинських Афiн, як називали сучасники Острог перiоду його найвищого розквiту, зримою залишалася присутнiсть його спадщини в духовному життi УкраСЧни. Мiсто вiдвiдували творцi нового украСЧнського вiдродження Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Пантелеймон Кулiш, РЖван Нечуй-Левицький, Михайло Коцюбинський, тут здобули освiту Агатангел Кримський та РЖван ОгiСФнко; визначний внесок в дослiдницьку Острогiану здiйснили Михайло Максимович, РЖван Франко, Орест Л