Рiвненщина в контекстi iсторичного краСФзнавства
Дипломная работа - Туризм
Другие дипломы по предмету Туризм
ема, литовський князь Свидригайло жалуваними грамотами, якi були виданi в Острозi, Луцьку й Житомирi, роздавав села своСЧм прибiчникам. У жалуваних грамотах вiн вказував, щоб "цi села держати вiчно, непорушимо, з усiм, що до цих сiл належить: з полями, з сiножатями, з водами, з рiками, з криницями, з притоками, з озерами, з рибами, з млинами, з ставами, з ловищами, i з звiрами, i з потоками, з лiсами, з дiбровами, з порослями, з бобровими гонами, з травами, з бортними деревами, з вигонами i з усiма видатками i прибутками."
Пiсля смертi Свидригайла в 1452 роцi Волинське князiвство було остаточно лiквiдоване, i Волинь стала складовою частиною Литовського великого князiвства.
Завдяки розвитку феодально-крiпосницьких вiдносин на Волинi у ХVХVРЖ ст. посилюються товарно-грошовi вiдносини, розвиваСФться внутрiшня i зовнiшня торгiвля. ТериторiСФю сучасноСЧ областi в середнi вiки пролягали торговельнi шляхи iз Львова через Броди, Радзивилiв, Дубно, Острог, Гощу, Корець, Житомир до КиСФва, з КиСФва через Корець, Острог, Дубно, Луцьк на Польщу. Купцi з Рiвненщини СЧздили на ярмарки до Луцька. Предметами торгiвлi були рiзнi ремiсничi вироби, худоба, шкiра, одяг, зброя, взуття, вина, хутра. По рiчцi Горинi плавали невеликi судна, на яких мiiевi купцi вивозили товари до Польщi та Балтiйських портiв.
Розвиток торгiвлi й ремесла вiдбився на зростаннi волинських мiст. На географiчнiй картi РДвропи, складенiй в 1554 роцi фламандським картографом Г.Меркатором, позначено 29 населених пунктiв Волинi, в т.ч. Боремель, Вiльгiр, Дубровиця, Дорогобуж, Дубно, Клевань, Корець, Острог, Рiвне, Степань. Цi та iншi захiдноукраСЧнськi мiста були вiдомi росiйським купцям та дипломатам i згадуються в документах про переговори дипломатiв РЖвана РЖРЖРЖ та РЖвана РЖV з польсько-литовськими послами про повернення Московськiй державi захоплених литовськими та польськими магнатами земель "скони руських государем".
Пiсля пiдписання ЛюблiнськоСЧ унiСЧ у 1569 роцi бiльша частина населених пунктiв краю ввiйшла до Луцького повiту (мiста Бiлiв, Гоща, Дубно, Дорогобуж, Корець, Клевань, Острог, Межиричi, Острожець, Рiвне, Тучин), частина Кременецького повiту (мiста Козин, Крупець, Радзивилiв) Речi ПосполитоСЧ. До цих повiтiв належало також понад 500 сiл краю.
Майже всi поселення належали феодалам. Частина з ним становила власнiсть Дорогобузького, Дерманського, Степанського монастирiв, КиСФво-ПечерськоСЧ лаври (села Обарiв, Городок в районi Рiвного).
Населення краю займалося сiльським господарством, передусiм землеробством. Кожне господарство (дим) користувалося волокою дiлянкою землi, яка мала 30 моргiв. На одну волоку або лан припадало близько 18 чоловiк сiльського населення. Були в селах ще городники (володiли лише присадибними дiлянками), халупники чи комiрники (крiм власноСЧ хати, нiчого не мали) i пiдсусiдки, що жили в чужих хатах. Кiлька димiв (3-8) складали дворище, а з дворищ утворювалися села. Вирощували жито, овес, ячмiнь. Населення ще займалося лiсними промислами, рибальством, бджiльництвом, мисливством.
Впродовж ХVРЖ першоСЧ половини ХVРЖРЖ ст. на Рiвненщинi вiдбувався дальший розвиток ремесла. В сiльськiй мiiевостi поширюються ткацтво, гончарство, бондарство, в мiстах виробництво сукон, ковдр, зброСЧ, сiльськогосподарських знарядь працi. Острог славився ювелiрами, Дубно зброярами, Степань майстрами музичних iнструментiв. Ремiсники у мiстах обСФднувалися в цехи. На територiСЧ краю зароджуються пiдприСФмства, якi були повязанi з фiльварковим господарством. Це поташнi (Клевань, Тучин, район Полiсся, Межиричi), руднi (райони Дубровицi, Володимирця, Степанi), гути (райони Бережного, Степанi). В Острозi в 1580-1630 рр. дiяло пiдприСФмство, яке виробляло папiр. Князi Острозькi мали понад 100 млинiв, десятки млинiв на рiчцi РЖквi належали королевi Бонi. Усi цi пiдприСФмства були дрiбними, з примiтивними машинами, якi приводились у рух водяним колесом.
У першiй половинi ХVРЖРЖ ст. майже всi землi Рiвненщини перебували в руках купки великих землевласникiв Заславських, Острозьких, Корецьких, Любомирських, Чарторийських, Радзiвiлiв, Гойських, Сангушкiв, Малинських. Феодалам належали сотнi селянських дворiв.
В економiчному життi краю зростала роль мiст. Вони майже всi належали мiiевим феодалам. У ХVРЖ ст. частина мiст (Рiвне, Острог, Дубно, Межиричi) користувались магдебурзьким правом. Але феодали, зокрема князi Острозькi, часто порушували це право, чинили кривди й утиски цеховим ремiсникам, стягували великi мита з торговцiв. Феодали часто мiж собою ворогували, вели мiжусобнi вiйни, вiд чого значного лиха зазнавали народнi маси. Незважаючи на великi матерiальнi засоби i збройну силу, магнати не дбали про охорону краю вiд татарських наскокiв. Впродовж ХVРЖ ст. татари не раз нападали на мiста i села Рiвненщини, руйнували СЧх, забирали людей у полон. Великi набiги ординцiв були в 16171619 рр., вiд яких дуже потерпiло багато сiл. Дошкуляли населенню й жовнiри, яких наймали феодали у рiзних краСЧнах ЗахiдноСЧ РДвропи. В 1617 роцi загiн жовнiрiв у районi Рiвного повбивав i поранив багатьох селян. У лютому 1640 року брати-шляхтичi Юрiй, "адислав i Стефан Немиричi захопили мiсто Гощу, села ТерентiСЧв, Милятин, пограбували населення i фiзично розправилися з ним. Такi розбiйницькi наСЧзди було вчинено на Боремель, Пiдгайцi та iншi населенi пункти.
Тяжкий феодально-крiпосницький гнiт доповнювався релiгiйними утисками. Особливо це гноблення посилилось пiсля БрестськоСЧ церковноСЧ унiСЧ 1596 року. Мiiевi феодали почали переходити у католицизм, в край масово п