Рiвненщина в контекстi iсторичного краСФзнавства
Дипломная работа - Туризм
Другие дипломы по предмету Туризм
, з невеликою кiлькiстю робiтникiв.
Розвиток капiталiзму дав певний поштовх дальшому розвитку освiти й культури. Проте неписьменнiсть i далi залишалася великим злом. У 1897 роцi серед усього населення було грамотних лише 18, 5 %, зокрема серед селян 12 %, селянок 4,9 %. У галузi освiти переважали церковнопарафiяльнi школи й школи грамоти. А в Дубнi, Рiвному, Острозi, крiм них, були ще реальнi училища й гiмназiСЧ всього 8 середнiх навчальних закладiв.
В 70-х роках на територiСЧ Острозького повiту побував видатний украСЧнський письменник РЖ.С.Нечуй-Левицький. У нарисi "Дрегочин та Острiг" вiн писав про старовиннi захiдноукраСЧнськi мiста. У 90-х роках на Рiвненщинi жив росiйський письменник О.РЖ.Купрiн. перебуваючи в полiському селi Кузьмiвнi, вiн зiбрав цiкавий матерiал з життя мiiевого населення, що став основою його повiтi "Олеся".
До народноСЧ творчостi Рiвненщини знаний iнтерес виявляли прогресивнi вченi-дослiдники. За iнiцiативою Росiйського географiчного товариства в захiднi райони краСЧни була споряджена в 1869 роцi етнографiчно-статистична експедицiя на солi з украСЧнським етнографом П.П.Чубинським. члени експедицiСЧ вiдвiдали мiста й села Рiвненського, Дубенського й Острозького повiтiв, де зiбрали цiнний етнографiчний i фольклорний матерiал, який було вмiщено в 7-томному виданнi.
На початку 90-х рокiв у селах ЯрославицькоСЧ волостi побувала велика украСЧнська поетеса Леся УкраСЧнка, де записувала народнi пiснi.
У звязку з розвитком капiталiзму зростала кiлькiсть промислових пiдприСФмств. Бiльшiсть з них була дрiбними, напiвкустарними, але траплялися й порiвняно великi на той час пiдприСФмства Здолбунiвський цементний завод, цукровi заводи в Мiзочi, Корцi, Шпановi, Городищi та iн.
Багато лиха населенню краю завдала Перша свiтова вiйна. Бiльше половини мiст i сiл Рiвненщини входило до прифронтовоСЧ смуги. Тут перебували вiйськовi частини 3-СЧ i 8-СЧ росiйських армiй, якi влiтку 1916 року здiйснили Луцький прорив, визволивши вiд австро-нiмецьких вiйськ Дубно, Млинiв, Демидiвку, Острожець, Ярославичi та iншi населенi пункти краю, якi в 1915 роцi були тимчасово загарбанi ворогом. За час вiйни до армiСЧ було мобiлiзовано 49,9 % працездатного чоловiчого населення, реквiзовано 70% коней, багато рогатоСЧ худоби.
Лютнева революцiя 1917 року вплинула на розгортання нацiонально-революцiйного руху на украСЧнських землях, не обминувши Волинську губернiю. У мiстах i селах Волинi солдати, робiтники та селяни вiтали повалення самодержавства. 1 травня вiдбулася манiфестацiя в Рiвному пiд демократичними гаслами. Офiцiйною владою на Волинi було представництво Тимчасового уряду.
Близькiсть фронту, значна чисельнiсть вiйськ Пiвденно-Захiдного фронту наклала вiдбиток на характер формування нових органiв мiiевоСЧ влади у регiонi. Впродовж березня-квiтня утворились ради робiтничих i солдатських депутатiв в Рiвному, Дубнi, Острозi. Бiльшiсть з них становили представники не бiльшовицьких партiй: есери, меншовики, бунд. Вони пiдтримували Тимчасовий уряд.
Цивiльне населення здебiльшого байдуже спостерiгало за бездiяльнiстю влади. А серед вiйськових мас ширились лiвi полiтичнi настроСЧ та симпатiя до бiльшовикiв.
Весною 1917 р. активiзувались партiйнi органiзацiСЧ РСДРП(б). Вони були нечисленнi та й слабо органiзованi, обСФднували найбiльш радикальнi верстви, солдатiв гарнiзонiв, в т.ч. й Рiвненського.
Пiд впливом розгортання революцiйного руху в краСЧнi навеснi та влiтку 1917 року в боротьбу за землю вийшло селянство Волинi. Селяни обирали волоснi та сiльськi селянськi комiтети, згодом ради селянських депутатiв. Перший Волинський селянський зСЧзд, у якому брали участь представники Рiвненщини, вiдбувся у Житомирi. 21-24 травня 1919 року зСЧзд прийняв рiшення про перехiд у власнiсть трудового народу (селянства) всiх помiщицьких, монастирських, церковних, удiльних земель без викупу, скасування приватноСЧ власностi. Але остаточне вирiшення цього питання було вiдкладене до Установчих зборiв. Селянство самостiйно почало реалiзовувати намiри зСЧзду.
3 березня 1917 року у губернiСЧ зароджуСФться третя полiтична сила, яка орiСФнтувалась на Центральну Раду. На Волинi утворились рiзноманiтнi украСЧнськi органiзацiСЧ, а саме громада Товариства украСЧнських поступовцiв, "Селянська спiлка" та iн.
Органом, який представляв у губернiСЧ Центральну Раду, стала Волинська украСЧнська рада з центром у Житомирi. Поступово украСЧнський рух перетворюСФться на впливову полiтичну силу в губернiСЧ.
З 19-22 лютого 1918 року Рiвненщина опинилась пiд владою австро-нiмцiв. Проти гетьманщини та ДиректорiСЧ в Дубровицi у листопадi 1918 року вибухнуло повстання, яке органiзував Дубровицький ревком. Був сформований Перший Дубровицький комунiстичний повстанський полк (командир М.Я.Лясковець, комiсар М.Д.Заграничний (РДфiмов). На зСФднання з повстанцями були посланi регулярнi частини радянськоСЧ 17-СЧ стрiлецькоСЧ дивiзiСЧ.
До травня 1919 року на значнiй територiСЧ Рiвненщини була влада ДиректорiСЧ. Вiдомо, що у Рiвному перебував уряд ДиректорiСЧ, тут був сформований "лiвий" кабiнет Б.Мартоса. В Рiвному помер та був похований на Дубенському цвинтарi командувач армiСФю УНР Василь Тютюнник.
У день рiчницi гетьманського перевороту 29 квiтня 1919 року командувач Пiвденно-Захiдного фронту В.Оскiлко у Рiвному пiдняв заколот спрямований проти Головного отамана С.Петлюри й уряду. В наказi "Вiйськам УНР" вiн оголосив про свiй вступ у командування всiма збройними силами Надднiпрянщини. Переворот В.Оскiл