Рiвненщина в контекстi iсторичного краСФзнавства
Дипломная работа - Туризм
Другие дипломы по предмету Туризм
ка вiдбувся за пiдтримки члена ДиректорiСЧ О.АвдiСФвського та лiдера РД.Петрушкевича. Заколот за два днi був придушений.
В травнi 1919 року проти вiйськ ДиректорiСЧ вели бойовi дiСЧ на територiСЧ Рiвненщини частини Новгород-СiверськоСЧ (комбриг Т.Черняк) i ТаращанськоСЧ (комбриг В.Н.Боженко) бригад 1-СЧ УкраСЧнськоСЧ дивiзiСЧ. Петлюрiвськi вiйська вiдступили в Галичину.
Радянська влада розпочала соцiалiстичнi перетворення, але вже в серпнi 1919 року вони були перерванi наступом польськоСЧ армiСЧ.
1920 рiк став роком збройного протистояння мiж Радянськими республiками та Польщею. Територiя краю знову стала ареною боСЧв. Третя польська армiя тут вела боСЧ проти 1-СЧ КiнноСЧ армiСЧ та 12-СЧ армiСЧ Пiвденно-Захiдного фронту. "iтку 1920 року Радянська влада на короткий час продовжила перетворення. 15-17 серпня вiдбувся Рiвненський повiтовий зСЧзд ревкомiв та комнезамiв. А вже в кiнцi вересня край знову захопили польськi вiйська.
18 березня 1921 року мiж РосiСФю i Польщею було укладено Ризький мирний договiр, за яким Захiдна УкраСЧна i Захiдна Бiлорусiя увiйшли до Польщi. Ще до цього, 4 лютого 1921 року, польський уряд запропонував на захiдноукраСЧнських землях та захiднобiлоруських землях новий адмiнiстративний устрiй. Територiя Рiвненщини виявилась подiленою мiж Волинським i Полiським воСФводствами. До складу Волинського воСФводства увiйшли Дубенський, Острозький (у 1925 роцi перетворений на Здолбунiвський), Рiвненський та Костопiльський ( утворений 1 сiчня 1925 року) повiти. До Полiського воСФводства разом iз захiднобiлоруськими землями включено Сарненський повiт (29 листопада 1930 року повiт передано Волинському воСФводству).
УкраСЧнсько-бiлоруське порубiжжя Радянського Союзу (з 1922 року) та Польщi стало у 20-тi роки ареною запеклого iдеологiчного, вiйськового протистояння цих держав за домiнування над регiоном.
В 1929-1933 рр. СФвропейськi держави переживали економiчну кризу. УкраСЧнськi землi у складi Польщi опинились в тяжкому становищi. Мiiева промисловiсть розвивалась повiльно. На Рiвненщинi в серединi 30-х рр. ХХ ст. налiчувалось понад 1300 пiдприСФмств з загальною кiлькiстю робiтникiв близько 16 тисяч. Це були цегельнi, каменоломнi, миловарнi, тартаки, столярнi, млини та маслоробнi. Промисловi робiтники складали менше 1% вiд загальноСЧ кiлькостi населення. Пiд час економiчноСЧ кризи припинили роботу Здолбунiвський цементний завод, Клесiвськi каменоломнi, Берестовецькi i Яново-Долинськi карСФри.
Селяни становили 80 % всього населення. Переважна бiльшiсть селян мала вiд 0,5 до 3 га землi. Парцеляцiя, камiсацiя та осадництво, здiйсненi польським урядом, не сприяли покращенню життя захiдноукраСЧнського селянства. Однак, селянство нашого регiону не пережило жаху голодомору, що був у схiднiй радянськiй УкраСЧнi. До 1934 року на Рiвненщину з Польщi було переселено 1426 осадникiв, яким видiлили 24208 га землi. До них здебiльшого належали офiцери польськоСЧ армiСЧ, якi в 1920 роцi воювали проти РадянськоСЧ влади.
Польський уряд намагався проводити полiтику культурноСЧ асимiляцiСЧ украСЧнського населення. Тому переважали загальноосвiтнi школи з польською мовою навчання, або утраквiстичнi (двомовнi).
Попри iдеологiчний, релiгiйний тиск украСЧнська культура розвивалась: дiяли украСЧнськi театральнi гуртки, хори, культурно-освiтнi товариства ("Просвiта", заборонена наприкiнцi 20-х рр.., "Рiдна хата", "Союз украСЧнок", молодiжна скаутська органiзацiя "Пласт").
В цей перiод на Рiвненщинi дiяли полiтичнi партiСЧ. На платформi критики нацiоналiстичноСЧ iдеологiСЧ стояли КПЗУ, легальними виданнями якоСЧ були газета "Сель-Роб", "Сила", "РЖлюстрована газета". На позицiях створення УССД (УкраСЧнськоСЧ СамостiйноСЧ СоборноСЧ Держави) виступали Волинське украСЧнське обСФднання (ВУО), Органiзацiя УкраСЧнських нацiоналiстiв (ОУН), УкраСЧнське нацiонально-демократичне обСФднання (УНДО), хоч виступали й за легальнi форми боротьби за незалежну УкраСЧну.
Восени 1939 року Рiвненщина, як i бiльшiсть захiдноукраСЧнських земель, була воззСФднана з Радянською УкраСЧною. Тут було встановлено Радянську владу. Вiдновилось викладання в школах украСЧнською мовою, лiквiдоване безробiття, нацiоналiзовано землю та промисловi пiдприСФмства.
Разом з тим влада принесла новi випробування мiiевому населенню. Прискореними темпами розпочалась колективiзацiя з застосуванням насильницьких методiв залучення селян до колгоспiв. Бiднiше населення радо сприймало заходи новоСЧ влади, а селяни середнього статку та заможнi вкрай негативно поставились до соцiалiстичних перетворень на селi.
Жертвами сталiнських репресiй в 1939-1940 рр. стали не тiльки селяни, а й представники нацiонально свiдомоСЧ iнтелiгенцiСЧ, члени нацiоналiстичних полiтичних партiй. Потрапили пiд репресiСЧ i польськi осадники, вiйськовi, чиновники. Тисячi наших землякiв стали вязнями "ГУЛАГУ", виселенi на спец поселення на схiд радянськоСЧ краСЧни.
Указом ПрезидiСЧ ВерховноСЧ Ради Союзу РСР вiд 4 грудня 1939 року була утворена Рiвненська область з центром в мiстi Ровно (Рiвне).
За даними на 1 сiчня 1941 року чисельнiсть населення в областi становила 1139808 чоловiк, з них мiського 149673 i сiльського 990235 чоловiк. УкраСЧнцi складали 75,4% вiд загальноСЧ чисельностi. В обласному центрi на 1 сiчня 1941 року проживало 40612 чоловiк.
З перших днiв вiйни мiж гiтлерiвською Нiмеччиною i Радянським Союзом територiя Рiвненщини стала мiiем запеклих боСЧв. Мiста i села пiддавались нещадному бомбардуванню.
Бойовi операцiСЧ проти ворога вели радянськi механiзованi (8,