Рiвненщина в контекстi iсторичного краСФзнавства
Дипломная работа - Туризм
Другие дипломы по предмету Туризм
? поблизу с.Городок Рiвненського, с.Крилiв Дубенського, с.Устенське Друге Здолбунiвського районiв.
Пiвденнi райони краю в добу середньоСЧ i пiзньоСЧ бронзи (РЖРЖ поч.. РЖ тис. до н.е.) освоювали племена тшинецько-комарiвськоСЧ культури. Частина дослiдникiв вважаСФ СЧх раннiми предками словян. Скарби бронзових знарядь працi, зброСЧ та прикрас тих часiв знайдено поблизу сiл Липи Дубенського, Стеблiвки Здолбунiвського районiв та в iнших мiiях. Вони свiдчать про виникнення майновоСЧ нерiвностi в середовищi племен доби пiзньоСЧ бронзи.
Коли у VРЖРЖРЖ VРЖРЖ ст. до н.е. тогочасне населення навчилося добувати залiзо i виготовляти з нього знаряддя працi та зброю, то це допомогло пiднести продуктивнiсть господарства, сприяло прискоренню майнового розшарування i серед племен, якi заселяли територiю сучасноСЧ областi. Пiвденне Погориння в добу раннього залiза (VРЖ РЖРЖ ст. до н.е.) заселювали скотарськi племена, поширенi головним чином у полiських районах пiвнiчноСЧ частини сучасноСЧ УкраСЧни та на пiвднi БiлорусiСЧ. На Рiвненщинi зафiксовано понад 50 поселень та могильникiв того перiоду.
В РЖРЖРЖ-РЖРЖ ст. до н.е. в РЖРЖ-VРЖ ст. н.е. на територiСЧ сучасноСЧ областi поширюються ранньословянськi племена зарубинецькоСЧ та черняхiвськоСЧ культур. В с.Могиляках Острозького р-ну дослiджено 4 поховання зарубинецькоСЧ культури. Поселення черняхiвськоСЧ культури виявлено i частково дослiджено поблизу сiл Марковичiв i Пiдлужжя Дубенського району, а на поселеннях помiж селами Мирогощею Першою, Мирогощою Другою i Костянцем цього ж району розкопано кiлька наземних жител.
У кiнцi VРЖ на початку VРЖРЖ ст. на Волинi, куди входили землi i сучасноСЧ РiвненськоСЧ областi, виникло обСФднання племен державного типу на чолi з дулiбами-волинянами. У Х ст. територiя сучасноСЧ областi ввiйшла до складу КиСЧвськоСЧ Русi. Це сприяло економiчному i культурному розвитку краю. По берегах рiчок Горинi, Случi, Стиру, РЖкви виникли численнi поселення та украплення. На територiСЧ областi вiдомо близько 80 могильникiв, поселень та городищ. Укрiпленi мiста, що тодi виникли, ставали центрами ремесла й торгiвлi. У мiстах проживала феодальна верхiвка. Знайденi поблизу Бегеня i Городка (Рiвненський район), Висоцька (Дубровицький район), Торговицi (Млинiвський район) скарби дорогоцiнних прикрас, що часто включають i грошовi гривнi, вказують на ступiнь заможностi окремих прошаркiв населення. Знайдене неподалiк с.Бiлова Рiвненського району поховання ювелiра свiдчить про високий рiвень розвитку мiiевого ювелiрного ремесла.
Деякi з погоринських мiст вiдiграли помiтну роль в iсторiСЧ давньоруськоСЧ держави i неодноразово згадуються в лiтописах. Багато з них поклали початок сучасним мiстам i селам: Дубен Дубно, Корчеськ Корець, Заречеськ Зарiцьк, Милеськ Мильськ, Сапогинь Сапожин, Небль Нобель. Окремi поселення повнiстю зберегли своСЧ старi назви до наших днiв (Острог, Муравиця, Степань). Серед 11 мiст, згаданих у лiтописах, найвизначнiшу роль в iсторiСЧ краю вiдiграли Дорогобуж i Пересопниця, якi в ХРЖ ХРЖРЖ ст. перiодично були центрами удiльних Пересопницького та Дорогобузького князiвств Погориння.
На пiвнiчному Погодиннi деякий час iснували також Степанське i Дубровицьке князiвства, якi в ХРЖХРЖРЖ ст. входили до складу туровопiнських земель.
Пiсля обСФднання 1199 року Галицького i Волинського князiвств Рiвненщина входить в СФдине Галицько-Волинське князiвство. Пiд час нападу в 1240-1241 рр. монголо-татар на галицько-волинськi землi населення краю (Дорогобуж, Муравиця, Мильськ, Дубно та iн.) стiйко боронилося вiд завойовникiв, проте не могло встояти перед численними полчищами ворога. Францисканський чернець глава мiсiСЧ папи РЖнокентiя РЖV до татар, Плано Карпiнi, який у 1246 роцi приСЧжджав через Рiвненщину, розповiдав про великi руСЧни, що траплялися на його шляху.
В 12541255 рр. руське вiйсько на чолi з галицько-волинським князем Данилом Романовичем перейшло в наступ проти татарського воСФводи Куремси i визволило землi до Пiвденного Бугу, Тетереву, Случi. Але з ЗолотоСЧ орди замiсть Куремси був присланий новий воСФвода Бурундай з великим вiйськом. 1259 року територiя Рiвненщини знову опинилася пiд владою татар.
Перебуваючи пiд гнiтом монголо-татарських завойовникiв, народнi маси мусили виконувати рiзнi тяжкi повинностi, сплачувати ханським наглядачам поплужне (данина вiд плуга), ямне (повиннiсть пiдводами), кормове (утримання татарських наглядачiв) та iн. У звязку з тим, що завойовники дуже поруйнували мiста, на Рiвненщинi занепало ремiсниче виробництво. Населення краю не раз пiднiмалось на боротьбу проти iноземних загарбникiв.
Галицько-Волинське князiвство, ослаблене внаслiдок монголо-татарських нападiв, втратило свою незалежнiсть i в 1340 роцi було захоплене Литвою. В другiй половинi ХРЖV ст. мiж Литвою i Польщею за галицько-волинськi землi тривала майже тридцятирiчна боротьба. Щоб залучити на свiй бiк украСЧнських феодалiв, великi литовськi князi надавали СЧм жалуванi грамоти на володiння землею, угiддями й селянами. Особливо виросли феодальнi володiння магната Ф.Д.Острозького, якому великий князь литовський i польський король "адислав РЖРЖ Ягайло в 1386 роцi дав намiсництво в Луцьку та населенi пункти Корець, Заславль, Хлапотин, РЖванiв, Хребтовичi, Красне, Крупу, а великий литовський князь Вiтовт у 1396 роцi подарував Радосiлки, Межиричi, Ставки, Городницю та iншi села. Князь Острозький iз своСЧм загоном брав активну участь у Грюндвальськiй битвi (1410 р.) i в гуситських вiйнах.
Впродовж ХV ст. триваСФ процес зростання феодального землеволодiння. Зокр