Археологiя Закарпаття
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
Вµння замкiв
Невицький замок
Якщо СЧхати з Ужгорода до Львова через Ужанський перевал, то за 12 кiлометрiв на пiвнiч буде село Невицьке. По правий бiк вiд траси ви побачите на високiй горi ( 260 метрiв над рiвнем моря) шатровий дах однiСФСЧ з веж старовинного Невицького замку. Пiд час археологiчних розкопок на замковiй горi були знайденi безлiч предметiв, що засвiдчують те що тут селились люди ще за царя Гороха. Були знахiдки камяних сокир доби неолiту (РЖV тис. до н.е.), прикрас i зброСЧ доби бронзи ( РЖРЖ тис. до н.е.), керамiки бiльш пiзнiх часiв i ще безлiч рiзних речей.
Саме через Верецький перевал, зруйнувавши укрiплення в Невицькому, прорвались монголо-татари в Угорщину в 1241 роцi. Першi письмовi згадки про Невицьке вiдносяться до кiнця ХРЖРЖРЖ столiття. Тодi ж ймовiрно й починаСФться зведення на мiii земляних укрiплень деревяноСЧ фортецi.
В 1279 роцi угорський король Ладислав IV (Ласло IV) даруСФ землi Ужанського комiтату одному з трансiльванських воСФвод - Фiнтi Аба (Обо). Його нащадки володiли замком до початку ХIV ст. й значно змiцнили його. Але вони ввязались в мiжусобну боротьбу за угорський королiвський трон i в 1317 роцi були змушенi тiкати на територiю Галицько-Волинського князiвства. Правити угорськими володiннями став Карл РЖ Роберт, а Невицький замок переходить у власнiсть Яна Другета - вiрного королiвського слуги. "аснiсть - власнiстю, але замком з 1317 року володiли не Другети, а чергова опозицiя Карла РЖ. Лише пiсля СЧСЧ поразки, в 1322 роцi, новий володар змiг зайняти Невицьке. Так як деревяний замок дуже постраждав в мiжусобних сутичках, Ян Другет починаСФ зводити нову муровану фортецю, будiвництво якоСЧ розтягнулось майже на столiття. Була побудована фортеця по типу iталiйських замкiв, що по сутi продовжували лiнiю розвитку деревяно-земляних однобаштових замкiв.
Цитата з книги тАЮРЖсторiя УкраСЧнськоСЧ архiтектури 2003 р. тАЮПервiсне ядро оборонного комплексу на гiрськiй терасi поблизу с.Невицьке - монолiтна споруда з вузьким внутрiшнiм подвiрям. Форма плану, зумовлена дiлянкою, наближаСФться до овалу, вiд якого вiдтято захiдну частину. Зовнiшнi розмiри комплексу наближаються до розмiрiв замку в Олеську (26 х 58 м). Над одним з примiщень у пiвденно-схiднiй частинi замку височить квадратна в планi чотириярусна дозорна башта, яка ззовнi не виступаСФ з площини мурiв, а з боку подвiря вписана в житловий корпус. Форма плану свiдчить, що це найдавнiша частина замку була пристосована лише для ведення фронтального вогню, а захистом служили переважно природнi перешкоди, мiцнiсть i неприступнiсть камяних мурiв, тобто оборона ще значною мiрою залишалася пасивною.
Другети володiли замком в Невицькому на протязi декiлькох столiть. Родина СЧх була вельми непосидюча. Представники СЧх роду часто встрявали в рiзнi чвари, як мiжнароднi та мiжкнязiвськi, так i суто родиннi. Часто один представник роду воював з iншим, а Невицьке часто змiнювало володарiв. РЖнколи другетiвськi чвари втихомирювали королi, а в 1602 роцi навiть папа Римський втручався в СЧх вiйну. За участь в контрреформацiСЧ й пiдтримку СФзуСЧтiв, Ватикан допомагаСФ Дердю РЖРЖРЖ Другету стати власником Невицького замку. З цим не змирились протестантськi трансiльванськi князi й вiйська Дердя РЖРЖ Ракоцi в 1644 роцi захоплюють Невицьке. Замок був зруйнований й з того часу бiльше не вiдновлювався. На протязi декiлькох столiть замок продовжував руйнуватись.
В книзi тАЮЗамки ПiдкарпатськоСЧ Русi( автори Д.Поп та РЖ.Поп) можна прочитати, що в 30-тi роки ХХ столiття на стiнi пiвнiчноСЧ частини замка ще можна було бачити залишки фресок. Зараз вiд тих фресок не залишилось й слiду. В тiй же книзi СФ ось така iнформацiя про замок в Невицькому: тАЮНевицький замок займав важливе стратегiчне положення. З його стiн можна було контролювати вихiд з УжанськоСЧ долини, по якiй проходив торгiвельний шлях з Угорщини через Ужоцький перевал в Галицько-Волинське князiвство й Польщу. Тому й не дивно, що для свого часу Невицький замок був сильним укрiпленням. Будiвники замку вмiло використовували вулканiчний пагорб й створили на його вершинi потужне для свого часу фортифiкацiйне укрiплення. В комплекс його входили замковi споруди й система укрiплень, яку утворювали вали, рови й стiни з баштами. Зовнiшнiй вал напiвкругом охоплював замок, за яким виритий глибокий рiв, далi розташований внутрiшнiй вал, на якому зведена крiпосна стiна з чотирма баштами, якi розташованi на вiдстанi 30-40м одна вiд одноСЧ, тобто в межах прицiльноСЧ стрiльби здовж стiн. Три башти мають напiвовальну форму, одна трикутну. З пiвденно-захiдноСЧ сторони головнi крiпоснi споруди зСФднуються двома паралельними стiнами з вСЧздною баштою шестикутноСЧ форми, створюючи архiтектурну форму, близьку до барбакана. На баштi-барбаканi збереглися амбразури.
В 70-80 роки ХХ ст. на територiСЧ замку розмiщувався туристичний центр. Зараз центр той не функцiонуСФ, хоча iснують плани про його вiдновлення. Ще за радянських часiв було влаштоване шатрове укриття двох башт, вiд якого на однiй з башт майже нiчого не залишилось. Залишилась ще якась не зрозумiла металева конструкцiя, що використовувалась мабуть для тренування альпiнiстiв. [див. дод.4]
Ужгородский (р.Ужгород) - XII?-XVIII ст., розташований в старiй частинi мiста. Самий давнiй памятник вiйськового мистецтва i архiтектури. У дворi замка в наслiдок археологiчних розкопок знайденi залишки готичного храму серединиXII столiття. [див. дод.1]
Мукачiвський (м.Мукачево) замок "Паланок" - памятник фортификационноСЧ архiтектури i iсторiСЧ XII-XVII ст. На горi вулка