Проблема спрямованостСЦ особистостСЦ соцСЦального педагога
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?СЦя фактора Q4 (напружений - незворушний) зСЦ шкалою тАЬЛокус контролю - життя або керованСЦсть життямтАЭ по тесту СЖО r = - 0,49 (р< 0,05).
СпрямованСЦсть фактора Q4 до позитивного полюса характеризуСФ студентСЦв першоi й другоi групи як людей напруженими, заклопотаними планами. У студентСЦв зСЦ спецСЦалСЦзацСЦСФю дослСЦдники цСЦ якостСЦ вираженСЦ бСЦльшою мСЦрою, чим у студентСЦв зСЦ спецСЦалСЦзацСЦСФю педагоги, СЦ для них бСЦльшою мСЦрою переконанСЦ в тСЦм, що воля вибору в них сильно обмежена. Вони не схильнСЦ будувати плани на майбутнСФ.
АналСЦз звязкСЦв показника по шкалСЦ Q3 тести Кеттелла з термСЦнальною цСЦннСЦстю 4 (цСЦкава робота) показав, що для студентСЦв першоi й другоi груп характерна зворотна залежнСЦсть r = - 0.64, p < 0.05). Студенти - педагоги в бСЦльше ступенСЦ схильнСЦ контролювати себе, пСЦдкорятися правилам, чим студенти - дослСЦдники, СЦ, отже, студенти - педагоги бСЦльшою мСЦрою цСЦнують цСЦкаву роботу.
Була виявлена пряма залежнСЦсть мСЦж фактором Q4 (напружений - незворушний) СЦ термСЦнальною цСЦннСЦстю 6 (любов) r = 0.63 (р<0,05).
Студенти зСЦ спецСЦалСЦзацСЦСФю педагоги в меншому ступенСЦ напруженСЦ й стурбованСЦ планами, чим студенти - дослСЦдники. При цьому любов маСФ для них меншу цСЦннСЦсть, хоча, любов в СЦнтерпретацСЦi - любов до дСЦтей СФ ПВК учителСЦ.
ПростежуСФться взаСФмозвязок мСЦж термСЦнальною цСЦннСЦстю 14 (воля) СЦ фактором G по тесту Кеттелла r = 0,49 (р<0,05) СЦ фактором О r = 0,48 (р<0,05).
Це говорить про те, що студенти зСЦ спецСЦалСЦзацСЦСФю педагоги бСЦльше моралСЦстичнСЦ й акуратнСЦ, чим студенти зСЦ спецСЦалСЦзацСЦСФю дослСЦдники, при цьому вони з у собСЦ. ОскСЦльки залежнСЦсть мСЦж факторами пряма, то студенти - педагоги менше цСЦнують самостСЦйнСЦсть, вони бСЦльше конформнСЦ.
Виявлено кореляцСЦю шкали G з СЦнтернальноi цСЦннСЦстю 1 (акуратнСЦсть) r = - 0,49 (р<0,05).
СпрямованСЦсть по шкалСЦ G до позитивного полюса вказуСФ на те, що студенти - педагоги бСЦльше акуратнСЦ, чим студенти - дослСЦдники, СЦ тримають у порядку не тСЦльки своi речСЦ, але й справи. Ряд авторСЦв [37, 39, 47] вСЦдзначають ця якСЦсть як професСЦйно важливе не тСЦльки для педагогСЦв, але й для дослСЦдникСЦв.
ОцСЦнюванСЦ в дСЦйсному дослСЦдженнСЦ характерологСЦчнСЦ й цСЦннСЦсно - значеннСФвСЦ характеристики студентСЦв зСЦ спецСЦалСЦзацСЦСФю педагоги й дослСЦдники виявили тСЦсний взаСФмозвязок, що дозволяСФ зробити деякСЦ висновки. АналСЦз цСЦннСЦсних орСЦСФнтацСЦй студентСЦв першоi й другоi груп виявив слабку структурованСЦсть системи цСЦнностей. Серед предпочитаСФмих цСЦнностей студенти зСЦ спецСЦалСЦзацСЦСФю дослСЦдники назвали творчСЦсть, що СФ значеннСФвою передумовою до дослСЦдницькоi дСЦяльностСЦ. ВзаСФмозвязок цСЦнностей, що вСЦдкидають, СЦ характерологСЦчних особливостей, що визначають професСЦйно значимСЦ якостСЦ дослСЦдникСЦв СЦ педагогСЦв дозволяСФ зробити висновок про те, що цСЦннСЦснСЦ орСЦСФнтацСЦi не дозволяють реалСЦзувати професСЦйно значимих якостей у процесСЦ професСЦйноi дСЦяльностСЦ.
Даний висновок пСЦдтверджуСФться наявнСЦстю взаСФмозвязку мСЦж СЦндивСЦдуально-психологСЦчними й особистСЦсними характеристиками дослСЦдникСЦв СЦ педагогСЦв. ХарактерологСЦчнСЦ особливостСЦ лежачСЦ в основСЦ професСЦйно значимих якостей педагогСЦв (емпатСЦя, СЦнтуiцСЦя, СЦмпровСЦзацСЦя, спостережливСЦсть, оптимСЦзм, спритнСЦсть, передбачення, рефлексСЦя) не вираженСЦ в студентСЦв зСЦ спецСЦалСЦзацСЦСФю педагоги. Так само в студентСЦв другоi групи, що мають спецСЦалСЦзацСЦю - дослСЦдники, профСЦль Кеттелла не збСЦгаСФться зСЦ стандартним профСЦлем, характерним для вчених. Виходячи з вищесказаного треба, що в студентСЦв третього курсу ще не сформувалося професСЦйне бачення миру, не СЦнтерналСЦзувалась система цСЦнностей характерна для даних спецСЦальностей, що в пСЦдсумку й визначаСФ невиразнСЦсть у них професСЦйно значимих якостей СЦ iхню неефективну реалСЦзацСЦю в процесСЦ професСЦйноi дСЦяльностСЦ. Це тягне за собою ряд труднощСЦв СЦ проблем з якими доводиться зСЦштовхуватися вчителям СЦ дослСЦдникам на початку своСФi професСЦйноi дСЦяльностСЦ, СЦ якСЦ, на нашу думку, можна дозволити в процесСЦ навчання.
Висновок
Виховання пСЦдростаючого поколСЦння - нелегке й вСЦдповСЦдальне завдання. Кожний дорослий прагне виконати ii якнайкраще. Однак, виникаСФ питання, чому в однаково тяжких умовах результат виявляСФться рСЦзним: однСЦ пСЦдлСЦтки, намагаючись виправдати очСЦкування виховуючих дорослих, виявляються неефективними в дорослому життСЦ, СЦнших - уникаючи вимог СЦ не вСЦдповСЦдаючи очСЦкуванням - перевершують своiх вихователСЦв у психологСЦчнСЦй зрСЦлостСЦ?
СоцСЦально-полСЦтичнСЦ й економСЦчнСЦ змСЦни в УкраiнСЦ торкнулися практично всСЦ сторони процесу навчання, виховання й розвитку особистостСЦ. На тлСЦ загальноi кризи в економСЦчних, полСЦтичних, соцСЦальноi сферах значно зросли такСЦ явища як безробСЦття, злочиннСЦсть, проституцСЦя, розширилося коло уражених алкоголСЦзмом, наркоманСЦСФю, розумовими захворюваннями, збСЦльшилася кСЦлькСЦсть дСЦтей, що залишилися без догляду. У звязку СЦз цим основне завдання школи, на думку А.А.Реана, складаСФться в пСЦдвищеннСЦ в дСЦтей адаптацСЦйного потенцСЦалу (одночасно це СФ й завданням профСЦлактики адиктивного поводження). Однак при органСЦзацСЦi освСЦтнього процесу однаково домСЦнуСФ навчальна складова - засвоСФння знань (актуальнСЦсть цСЦСФi проблеми зростаСФ у звязку зСЦ збСЦльшенням профСЦльних СЦ спецСЦальних класСЦв, введення РДД (СФдиного державного СЦспиту), пСЦдвищеними вимогами СЦнформатизацСЦi й СЦн.).
А. А. Реан указуСФ на те, що школа повинна виконувати не тСЦльки навчальну, але й функцСЦю, що виховуСФ, у таких аспектах, як:
- розвиток СЦнтелекту (великий обсяг знань по рСЦзних дисциплСЦнах зовсСЦм не припускаСФ обовязкового розвитку СЦнтелектуальних здатностей, у най Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение