Аналiз фiнансових результатiв банку
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
iд трастових операцiй;
- доходи вiд факторингових операцiй;
- доходи вiд лiзингових операцiй;
- iншi доходи вiд комiсiйних операцiй.
3. РЖншi доходи.
Доходи вiд кредитування складаються з процентiв за банкiвськими позиками, а також з облiкових процентiв, що одержуються при облiку векселiв. Близько 70% доходiв банки отримують саме вiд надання позик.
Важливе значення для зростання дохiдностi банкiв маi iнвестицiйний портфель цiнних паперiв банку. Обсяги доходу з цього джерела залежать вiд розмiру й структури iнвестицiйного портфеля, а також дохiдностi рiзних видiв цiнних паперiв.
Основну масу доходу вiд комiсiйних операцiй банки отримують у виглядi комiсiйноi винагороди за розрахунково-касове обслуговування своiх клiiнтiв. РЖншi види комiсiйних доходiв становлять незначну частку в загальному обсязi доходiв через нерозвиненiсть ринку таких послуг, як трастовi, факторинговi, лiзинговi та iн.
До iнших видiв доходу вiд комiсiйних операцiй належать:
- комiсiя за надання гарантiй та порук;
- плата за акцептнi операцii банку;
- плата за фiнансування капiтальних вкладень та iншi iнвестицiйнi послуги;
- комiсiйнi за здiйснення валютних операцiй;
- комiсiйна винагорода за консалтинговими послугами.
Оскiльки прибуток банку це рiзниця мiж валовими доходами та валовими витратами банку, розглянемо структуру його витрат.
Структура витрат банку. Витрати банку включають:
Операцiйнi витрати: сплаченi проценти за залученими банком коштами; сплачена комiсiя; витрати на операцii з цiнними паперами; витрати на валютнi операцii; витрати на розрахунково-касове обслуговування; витрати на страхування майна, цiнностей ризику; iншi операцiйнi витрати [76, с. 83].
Неоперацiйнi витрати: витрати на утримання персоналу; витрати, повязанi з експлуатацiiю основних фондiв банку; iншi витрати.
Найбiльшу частку в загальнiй сумi витрат банку становлять витрати на виплату процентiв за залученими банком ресурсами (виплати за депозитами, за рахунками до запитання, за депозитними сертифiкатами тощо). Цi виплати набагато перевищують виплати за iншими статтями i становлять бiльш як половину операцiйних витрат.
Комiсiйнi виплати це виплати, якi здiйснюi банк у процесi проведення своiх активних операцiй i надання послуг клiiнтам, а також витрати з ведення кореспондентських рахункiв.
Витрати на валютнi операцii це витрати на розрахункове обслуговування зовнiшньоекономiчноi дiяльностi.
Неоперацiйнi витрати включають: заробiтну плату працiвникiв банку, витрати на утримання примiщень та устаткування й iнше.
До складу iнших витрат належать витрати, якi непередбаченi iншими статтями. Це судовi витрати, сплаченi банком штрафи тощо.
Банкiвськi менеджери повиннi здiйснювати щомiсячний аналiз рiвня доходiв та витрат банку як у цiлому, так i за статтями з метою мiнiмiзувався витрат та отримання прибутку.
Банки зацiкавленi в збiльшеннi чистого доходу, i для цього в iхньому розпорядженнi i такi можливостi:
- пiдвищення рiвня дохiдностi вiд використання кожноi складовоi активiв;
- здiйснення перерозподiлу активiв на користь тих, що дають найбiльший дохiд;
- зменшення процентних та непроцентних витрат.
В умовах ринковоi економiки отримання прибутку та забезпечення рентабельноi дiяльностi i необхiдним чинником iснування будь-якого субiкта пiдприiмництва. Прибуток характеризуi стiйкiсть кредитноi установи. Вiн необхiдний для створення адекватних резервних фондiв, стимулювання персоналу i керiвництва до розширення та вдосконалення операцiй, скорочення витрат i пiдвищення якостi послуг, що надаються, i, зрештою, для успiшного проведення наступних емiсiй i вiдповiдно збiльшення капiталу, який даi змогу розширити обсяги i полiпшувати якiсть наданих послуг.
Капiтал найважливiший iндикатор фiнансового стану банку. Але неможливо протягом тривалого часу пiдтримувати стабiльний стан капiталу без адекватних доходiв. Прибуток i капiтал взаiмно пiдкрiплюють один одного. Стабiльна прибутковiсть даi змогу збiльшити капiтал, оскiльки банк може використати весь чистий дохiд для поповнення своii бази капiталу, або вiн може використати частину цього доходу на виплату дивiдендiв акцiонерам. У будь-якому випадку акцiонери отримають бiльший дивiдендний дохiд, нiж вiд iнших подiбних iнвестицiй. Вони з бiльшим бажанням придбаватимуть додатковi акцii такого банку.
У свою чергу, сильна позицiя капiталу допомагаi збiльшити прибуток двома способами. По-перше, капiтал i джерелом безпроцентних фiнансових коштiв для банку. Якщо банк збiльшуi свiй капiтал через випуск нових акцiй i використовуi прибуток для оплати своiх зобовязань, його процентнi витрати зменшуються. По-друге, кредитори бажають мати справу з добре капiталiзованим банком. Отже, добре капiталiзованi банки платять меншi процентнi ставки за своiми зобовязаннями, тим самим зменшуючи своi процентнi витрати. Добре капiталiзованi банки можуть також працювати iз менш лiквiдними активами, оскiльки можуть вiльно отримувати кредитнi ресурси, якщо це iм потрiбно. Вони можуть розмiщувати бiльше коштiв у дохiдних активах [11, с. 53].
Збитки, з iншого боку, можуть швидко зменшити або знищити капiтал банку. Тому дуже важливо здiйснювати безперервний контроль за прибутковiстю банкiв.
Значення банкiвського прибутку важко переоцiнити. Вiн важливий для всiх учасникiв економiчного життя i залежить вiд ряду чинникiв:
- вiд отр