Аналiз фiнансових результатiв банку
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
е вона, на думку вiтчизняних фахiвцiв, найповнiше розкриваi суть та джерела походження доходiв банку.
Економiчний прибуток це рiзниця мiж доходами i витратами банку. Кiнцевим фiнансовим результатом дiяльностi банку i прибуток до оподаткування, який утворюiться внаслiдок руху грошових потокiв, що характеризують доходи i витрати банку.
Одним iз фундаментальних та узагальнюючих показникiв ефективностi фiнансово-комерцiйноi дiяльностi банку i вiдношення прибутку банку до його капiталу. У кiнцевому випадку, саме прибутковiсть власного капiталу господарюючого субiкту безпосередньо впливаi на привабливiсть його акцiй. Це, однак, не характерне для швидко зростаючого банку, який з метою забезпечення необхiдноi капiтальноi бази змушений здiйснювати новi емiсii, що зумовлюi зниження доходу на капiтал. Тому на протязi декiлькох рокiв пiсля розмiщення нового випуску акцiй прибутковiсть капiталу не може виконувати роль надiйного iндикатора ефективностi функцiонування банку [64, с. 63].
Визначення мiри впливу окремих чинникiв на динамiку прибутковостi капiталу банку, що даi можливiсть вiдкоригувати орiiнтири для його фiнансового механiзму, вiддзеркалюють наступнi взаiмозвязки:
Прибуток Прибуток Активи
-------------- = --------------- х ------------- (1.1)
Капiтал Активи Капiтал
Тобто прибутковiсть капiталу банку знаходиться в прямiй залежностi вiд вiддачi активiв та у зворотнiй залежностi вiд достатностi капiталу. Виходячи з цього, банку вигiдно функцiонувати на межi ризику, тобто з найменшим забезпеченням активiв власним капiталом.
Прибуток банку рiзниця мiж його доходом i витратами.
Балансовий прибуток банку сума прибутку й надходжень вiд реалiзованих операцiй, у тому числi вiд курсових рiзниць за iноземними операцiями i дебетовим сальдо мiнус збитки вiд реалiзованих операцiй.
Дохiд банку загальна сума коштiв, отриманих вiд здiйснення активних операцiй.
РЖснують наступнi види банкiвського доходу:
- отриманi вiдсотки;
- доходи i комiсiя з послуг;
- доходи вiд операцiй з цiнними паперами;
- доходи вiд iнкасацii грошового виторгу й перевезення цiнностей;
- доходи вiд дiяльностi негоспрозрахункових пiдроздiлiв банку;
- доходи вiд операцiй iз золотом i дорогоцiнними металами;
- доходи з операцiй касового обслуговування Держбюджету i державного боргу;
- штрафи, пеня, отриманi неустойки.
Прибуток до оподаткування банку складаiться з:
- чистого процентного доходу, який визначаiться як рiзниця мiж процентними доходами i процентними витратами банку;
- чистого комiсiйного доходу, який визначаiться як рiзниця мiж комiсiйними доходами i комiсiйними витратами. Вiн також може бути розподiлений за видами банкiвських послуг, якi i джерелами утворення вiдповiдних доходiв i напрямами витрачання коштiв;
- дивiдендного доходу доходу, отриманого вiд цiнних паперiв на продаж та iнвестицiйних цiнних паперiв;
- чистого торговельного доходу, тобто прибутку або збитку вiд здiйснення вiдповiдних операцiй з цiнними паперами, iноземною валютою та iншими фiнансовими iнструментами;
- прибутку / збитку вiд iнвестицiйних цiнних паперiв прибутку/збитку вiд продажу цiнних паперiв на iнвестицii, вкладень в асоцiйованi та дочiрнi компанii;
- прибутку вiд довгострокових iнвестицiй в асоцiйованi компанii i дочiрнi установи та iнших iнвестицiй;
- iншого операцiйного доходу.
Фактори, пiд впливом яких формуiться прибуток, не обмежуються доходами i витратами. Дуже важливими факторами, що обумовлюють суму прибутку до оподаткування, i:
- обсяг капiталу банку;
- рiвень ефективностi використання активiв банку;
- мультиплiкативний ефект капiталу;
- рентабельнiсть доходу.
Функцiями прибутку банку на сучасному етапi розвитку i:
- економiчна функцiя прибутку, полягаi в забезпеченнi достатностi капiталу банку та його зростання, а вiдповiдно i розвитку банку;
- соцiальна функцiя, яка полягаi в забезпечення стабiльного стiйкого розвитку населення та нарощення iх капiталу за рахунок банкiвськоi системи.
Джерелом банкiвського прибутку i доходи, отриманi в результатi створення i реалiзацii банком свого продукту. Сутнiсть технологii банкiвськоi дiяльностi полягаi в тому, що комерцiйний банк частину власного капiталу i тимчасово вiльних фiнансових ресурсiв, що акумулював у видi грошових коштiв, передаi субiктам господарювання, якi вiдчувають потребу в додаткових коштах. Вiн робить це за певну плату.
Таким чином, переданi банком грошовi кошти i специфiчним товаром, що маi, як будь-який товар, споживну вартiсть i цiну. Споживна вартiсть цього товару полягаi в його спроможностi задовольняти потреби позичальникiв у грошових коштах i приносити банку процентний доход.
Створюiться враження, що позиченi банком грошовi засоби самi по собi народжують новi грошi (доход). Однак, ще К. Маркс доводив, що всi види доходiв мають одне джерело додаткову вартiсть.
Таким чином, згiдно з його теорiiю, процентний доход банку перетворена форма частини додатковоi вартостi. Це пояснюiться тим, що тимчасово вiльнi кошти банку, переданi в користування субiктовi господарювання (пiдприiмству), саме в процесi його виробництва виконують функцiю самозростання капiталу.
Доход, отриманий функцiонуючим пiдприiмством, розпадаiться на пiдприiмницький доход, який воно отримуi, i позичковий процентний доход, який отримуi банк.