Практичний внесок К.РЖ.Рубинського в розвиток бСЦблСЦотечноi справи на УкраiнСЦ
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
?ом, в 1913 р. - 59382, в 1915 р. - 45543 (27,28-30).
Право користуватися бСЦблСЦотекою було надано професорсько-викладацькому складовСЦ, службовцям унСЦверситету, студентам СЦ стороннСЦм особам, останнСЦм - пСЦсля внесення повноi застави.
БСЦблСЦотека працювала в одну змСЦну, в учбовий час була вСЦдкрита вСЦд 10 до 3 години дня, крСЦм недСЦль СЦ свят. "СЦтку вона працювала чотири рази на тиждень. На рСЦздвянСЦ канСЦкули бСЦблСЦотека вСЦдкривалася лише в так званСЦ "присуственние дни", коли бСЦблСЦотечнСЦ працСЦвники по черзСЦ виконували своi функцСЦi. В перСЦод великоднСЦх канСЦкул бСЦблСЦотека закривалася за три днСЦ до Великодня СЦ не працювала протягом 10-11 днСЦв.
ВзагалСЦ, як ми бачили, великСЦ фонди бСЦблСЦотеки використовувалися мало. РЖ не випадково К.РЖ.Рубинський, який довго працював в унСЦверситетСЦ при пСЦдтримцСЦ приватних жертводавцСЦв "составилась громадная библиотека стоящая полмиллиона. По видимому она должна бы служить источником просвещения для всего края, а между тем она едва могла удовлетворять небольшое число профессоров й студентов" История ее представляет какую-то загадку" /Рубинский К.И.Библиотека Харьковского университета. - Х.,1907-С.3 7-3 8./.
Розгадку цього Костянтин Рубинський шукав у тому, що службовцСЦ бСЦблСЦотеки були погано забезпеченСЦ, недосить освСЦченСЦ, слабо знали бСЦблСЦотечну роботу СЦ т.д. Для нас, однак, не маСФ нСЦякого сумнСЦву в тому, що розгадку треба було шукати у всСЦй полСЦтицСЦ царського самодержавства.
У 1917-1919 рр. бСЦблСЦотека разом з унСЦверситетом важко переживаСФ змСЦну режимСЦв на УкраiнСЦ, внаслСЦдок чого унСЦверситет виявився практично без фСЦнансування. Але, незважаючи на голод СЦ холод, до бСЦблСЦотеки поступово поверталися спСЦвробСЦтники. У це винятково важкий час, в умовах масового знищення СЦ розтягування фондСЦв бСЦблСЦотек, К.РЖ. Рубинського вдалося не лише зберегти фонд найстарСЦшоi вСЦтчизняноi унСЦверситетськоi бСЦблСЦотеки, але й примножити його. Розпорядженням мСЦсцевоi влади в ХарковСЦ створена комСЦсСЦя з порятунку бСЦблСЦотек емСЦгрантСЦв, до складу якоi увСЦйшов СЦ К.РЖ. Рубинський. Одночасно йому доручили завСЦдування складом конфСЦскованих в емСЦгрантСЦв книг; вСЦн складав списки цих книг, розподСЦляв iх мСЦж районними, окружними, науковими бСЦблСЦотеками; найцСЦннСЦшСЦ видання передав в унСЦверситетську бСЦблСЦотеку та бСЦблСЦотеку СЦм. В.Г. Короленка. Ця трудомСЦстка СЦ вСЦдповСЦдальна робота згодом стала предметом важких полСЦтичних звинувачень на його адресу. (Про те, що насправдСЦ вСЦдбувалося в бСЦблСЦотеках, особливо наукових, в 1920-1930-х рр.. ВСЦдомо дуже мало. РЖсторикам бСЦблСЦотечноi справи ще належить об'СФктивно вСЦдновити цей перСЦод в бСЦблСЦотеках, за якими також пройшла безжальна репресивна машина. РЖ доля До . РЖ. Рубинського - одна з багатьох потрапили в ii жорна.) (29).
У 1920 р. в УкраiнСЦ почалася реформа вищоi освСЦти; унСЦверситети знищувалися як архаiчна академСЦчна вища школа. До кСЦнця 1920 р. ХаркСЦвського унСЦверситету вже не СЦснувало, а замСЦсть нього створюСФться АкадемСЦя теоретичних знань (через рСЦк безславно закСЦнчила своСФ СЦснування), а в травнСЦ 1921 р. - ХаркСЦвський СЦнститут народноi освСЦти (ХСЦно) з двома факультетами: соцСЦального виховання СЦ професСЦйноi освСЦти. Що вСЦдкрився при ХСЦно в 1925 р. полСЦтпросветфакультет СЦ став прямим попередником майбутнього перший на УкраiнСЦ бСЦблСЦотечного вузу.
З лСЦквСЦдацСЦСФю унСЦверситету бСЦблСЦотека залишилася без фСЦнансування; Наркомпрос перевСЦв ii пСЦд свою опСЦку. БСЦблСЦотека отримала статус публСЦчноi, загальнодоступноi СЦ нова назва - Центральна науково-учбова бСЦблСЦотека.
У 1921 р. К.РЖ. Рубинський спСЦльно з М.О. Габель за дорученням Наркомосу розробляв десяткову систему класифСЦкацСЦi для педагогСЦчноi бСЦблСЦотеки. ВСЦн викладав СЦсторСЦю бСЦблСЦотечноi справи та основи бСЦблСЦотекознавства на курсах бСЦблСЦотекарСЦв червоноармСЦйських бСЦблСЦотек (30).
У 1920-СЦ рр. перед науковими бСЦблСЦотеками було поставлено завдання активноi участСЦ у полСЦтичному та економСЦчному життСЦ краiни. РЖ цей ухил бСЦблСЦотечноi роботи з притаманними йому формами роботи визнавався чи не СФдиним завданням академСЦчних бСЦблСЦотек, руйнуючи iх функцСЦi. Мовчазно протидСЦючи новим вимогам офСЦцСЦйноi влади, К.РЖ. Рубинський, людина надзвичайно скромний СЦ стриманий, не мСЦг вписатися в "буднСЦ великих будСЦвництв". ВСЦн стояв в сторонСЦ вСЦд СЦдеологСЦчноi боротьби, не брав участСЦ в масових заСЦдеологСЦзованних заходах. ВСЦдомий бСЦблСЦотекознавцСЦв не запрошувався для участСЦ в спецСЦальних конференцСЦях, нарадах, не брав участСЦ в обговореннСЦ питань бСЦблСЦотекознавства та бСЦблСЦографСЦi, не друкувався. Його знання СЦ досвСЦд виявилися не затребуваними (10).
У 1922 р. почалася чистка соцСЦального складу наукових установ, iх пролетаризацСЦя. БезпартСЦйна наукова СЦнтелСЦгенцСЦя на керСЦвних посадах замСЦщалася членами партСЦi. З цим пов'язано вСЦдсторонення К.РЖ. Рубинського з посади директора та переклад на посаду старшого бСЦблСЦотекаря.
У 1925 р. на I конференцСЦi наукових бСЦблСЦотек у КиСФвСЦ в доповСЦдСЦ представника Укрнауки В. Дубровського вперше висунута СЦдея об'СФднання колишнСЦх унСЦверситетських бСЦблСЦотек з публСЦчними. К.РЖ. Рубинський був перший СЦ, мабуть, СФдиним професСЦоналом, який став на захист унСЦверситетськоi бСЦблСЦотеки: тСЦльки за 1928 р. вСЦн опублСЦкував чотири статтСЦ в перСЦодичних виданнях, доводячи недоцСЦльнСЦсть такого об'СФднання.
Таким чином, до початку бурхливих рокСЦв (пСЦсля 1917 року) Рубинським було багато зроблено для бСЦблСЦотеки ХаркСЦвського унСЦверситету. А саме, у 1897-1903 рр. були виданСЦ складенСЦ Костянтином Рубинським кСЦлька каталогСЦв подарованих приватних бСЦблСЦотек. У тСЦ роки завершуСФться робота над алфавСЦтним н