Практичний внесок К.РЖ.Рубинського в розвиток бСЦблСЦотечноi справи на УкраiнСЦ
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
?овнення бСЦблСЦотеки шляхом фСЦлантропСЦi, зростання книжкових фондСЦв треба визнати невеликим. Якщо на початок 60-х рокСЦв, за 55 рокСЦв СЦснування бСЦблСЦотеки, книжковий фонд ледве досяг 60894 томСЦв, то на РЖ сСЦчня 1895 р., тобто ще за 40 рокСЦв збСЦльшився до 128065 томСЦв. Отже, пересСЦчна бСЦблСЦотека поповнювалася щороку на 1680 томСЦв (41).
На РЖ сСЦчня 1905 р. книжковий фонд бСЦблСЦотеки становив 177879 томСЦв.
В останнСФ десятирСЦччя перед Жовтневою революцСЦСФю унСЦверситетська бСЦблСЦотека поповнювалася СЦнтенсивнСЦше: зростання фонду становить майже 5000 томСЦв щороку. Але це збСЦльшення йшло переважно за рахунок пожертвувань. На РЖ сСЦчня 1916 р. фонд фундаментальноi бСЦблСЦотеки становив уже 258256 томСЦв (26, 29).
Книжковий фонд унСЦверситетськоi бСЦблСЦотеки в минулому столСЦттСЦ комплектували, тСЦльки виходячи з СЦнтересСЦв професорСЦв СЦ викладачСЦв. В основному купувалася фундаментальна лСЦтература. ПСЦдручникСЦв було мало, та й тСЦ, звичайно, надходили тСЦльки в одному примСЦрнику.
З 1862 p. спецСЦальна студентська бСЦблСЦотека була закрита, що дуже погСЦршувало становище студентСЦв.
НарештСЦ Рада унСЦверситету звернула на це увагу СЦ з 1879 р. органСЦзувала при бСЦблСЦотецСЦ студентських вСЦддСЦл. Цей вСЦддСЦл повинен був складатися з пСЦдручникСЦв СЦ посСЦбникСЦв. Коли ця бСЦблСЦотека почала роботу, в нСЦй було лише 2109 томСЦв (5, 28, 30).
КерСЦвництво цСЦСФю бСЦблСЦотекою було покладене на комСЦтет СЦз професорСЦв. ЗавСЦдувати нею було доручено спецСЦальнСЦй особСЦ. Згодом такими завСЦдувачами були помСЦчники бСЦблСЦотекаря фундаментальноi бСЦблСЦотеки. МСЦстилась ця бСЦблСЦотека в аудиторСЦi, де вСЦдбувались лекцСЦi. Це обмежувало роботу студентського вСЦддСЦлу - бСЦблСЦотека могла функцСЦонувати тСЦльки в години, коли не було лекцСЦй. З цСЦСФi причини при студентському вСЦддСЦлСЦ бСЦблСЦотеки не було читальнСЦ.
Студентський вСЦддСЦл рСЦс теж дуже повСЦльно. На 1895 р. у ньому налСЦчувалось 7783 томи, в 1905 р. книжковий фонд зрСЦс до 12904 томСЦв, в 1916 р. вСЦн уже становив 20884 томи. На РЖ сСЦчня 1917 р. книжковий фонд фундаментальноi СЦ студентськоi бСЦблСЦотек становив 296370 томСЦв (Додаток 1).
Великою заслугою бСЦблСЦотеки СФ те, що вона нагромаджувала СЦ зберСЦгала величезну кСЦлькСЦсть найцСЦннСЦшоi лСЦтератури, яку протягли крСЦзь усякСЦ рогатки, створюванСЦ для лСЦтератури царською цензурою.
Кошти на комплектування фундаментальноi бСЦблСЦотеки в цей перСЦод збСЦльшилися порСЦвняно з попереднСЦм перСЦодом, проте були ще недостатнСЦ для того, щоб задовольнити потреби унСЦверситету.
Багато професорСЦв у мСЦру сил пСЦклувалися про належне комплектування бСЦблСЦотечного фонду. Виiздили в закордоннСЦ вСЦдрядження вони брали на себе труд особисто домовлятися з СЦноземними торговельними книжковими фСЦрмами щодо придбання необхСЦдноi лСЦтератури, закуповували там цю лСЦтературу, СЦ в результатСЦ бСЦблСЦотека одержувала цСЦлСЦ ящики книжок, що йшли слСЦдом за вченими, якСЦ поверталися з-за кордону.
Але все це були недостатнСЦ способи, щоб поповнити незначнСЦ ресурси, асигнованСЦ на комплектування бСЦблСЦотеки. КрСЦм того, деяка частина асигнованих сум витрачалася на оправлення книг, канцелярськСЦ потреби, пересилку лСЦтератури.
В першу чергу передплачувалися бСЦблСЦографСЦчнСЦ видання, енциклопедСЦi загального характеру, посСЦбники у бСЦблСЦотечнСЦй справСЦ СЦ книжки для кафедри богословя.
ПСЦд керСЦвництвом Рубинського в 1902 р. було споруджено, за проектом вСЦдомого петербурзького архСЦтектора Величка, першу в ХарковСЦ СЦ на УкраiнСЦ спецСЦальну будСЦвлю бСЦблСЦотеки, вона складалася з двох книгосховищ: старого - деревяного, в три яруси, СЦ нового - залСЦзобетонного, в пять ярусСЦв. МСЦж цими двома книгосховищами знаходиться двоповерхова будСЦвля; ii верхнСЦй поверх складаСФться з великого читального залу, що прилипають до нього, кСЦмнат; через них зал для читачСЦв з'СФднуСФться з новим СЦ старим книгосховищами. Одна з цих кСЦмнат була вСЦдведена пСЦд абонемент, друга - для каталожноi. На нижньому поверсСЦ знаходилася канцелярСЦя та СЦншСЦ службовСЦ примСЦщення бСЦблСЦотеки. До освоСФння нового книгосховища унСЦверситет пСЦдСЦйшов досить вдумливо СЦ обережно.
Студентський вСЦддСЦл бСЦблСЦотеки, що з часу його заснування в 1879 р., протягом 25 рокСЦв продовжував тулитися в аудиторСЦi, також не мСЦг розгорнути роботу через тСЦсноту примСЦщення. Не зважаючи на те, що фонд студентського вСЦддСЦлу зростав повСЦльно, все ж таки зайнята ним аудиторСЦя була вся заповнена шафами СЦ книжками. Отже, для подальшого росту бСЦблСЦотеки в цьому примСЦщеннСЦ абсолютно не було нСЦяких перспектив (5).
У новСЦй будСЦвлСЦ фундаментальноi бСЦблСЦотеки унСЦверситету виявилось вСЦльне мСЦсце, СЦ в 1904 р. студентський вСЦддСЦл був перенесений у книгосховище фундаментальноi бСЦблСЦотеки. Водночас студенти дСЦстали змогу користуватись великим читальним залом фундаментальноi бСЦблСЦотеки.
У 1907 р. знову ставилося питання про розширення бСЦблСЦотеки СЦ перебудову старого книгосховища. У доповСЦдСЦ про будСЦвельнСЦ потреби ХаркСЦвського унСЦверситету читаСФмо:
"Старое книгохранилище университета, неудобное и опасное в пожарном отношении, должно быть перестроено по образцу нового, т.е. с полным устранением всякого другого строительного материала, кроме камняСЦ железа...(5).Нарасширение библиотеки проэктировалось 125000 крб. /Багалей Д. Доклад о строительных нуждах императорского Харьковского университета.//Запискиимператорского университета X.,1907 .- кн. РЖ /.
Але нСЦ перебудови, нСЦ розширення бСЦблСЦотечноi будСЦвлСЦ не сталося. МСЦж тим, уже в 1913 р. знову гостро став вСЦдчуватись брак мСЦсця у книгосховищСЦ. Як свСЦдчать сучасники, "свободного места там остается лет на пять". /Шестриков П. Постано