Практичний внесок К.РЖ.Рубинського в розвиток бСЦблСЦотечноi справи на УкраiнСЦ
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
вивчення спецСЦальноi, мСЦсцевоi перСЦодики, окремих документСЦв з архСЦву бСЦблСЦотеки унСЦверситету, мСЦсцевих СЦ державних архСЦвСЦв, його робСЦт цього перСЦоду, спогадСЦв доньки - АнтонСЦни КостянтинСЦвни, яка живе в ХарковСЦ.
НашСЦ вСЦдомостСЦ про стан бСЦблСЦотеки унСЦверситету в 1917 р. дуже обмеженСЦ. БСЦблСЦотекарСЦ, наляканСЦ артобстрСЦлом мСЦста, погромами, покинули бСЦблСЦотеку. К.РЖ. Рубинський, який володСЦв багатьма СЦноземними мовами, що мав кСЦлькаразову можливСЦсть емСЦгрувати, не кинув свою бСЦблСЦотеку. Тривалий час вСЦн залишався СФдиним ii штатним працСЦвником, а в 1917 р. навСЦть жив у нСЦй. МСЦська рада доручив йому очолити бСЦблСЦотеку, вСЦдновити ii роботу. ВСЦн став першим директором бСЦблСЦотеки ХаркСЦвського унСЦверситету у найскладнСЦшСЦ, драматичнСЦ роки ii СЦснування.
У РДвропСЦ вже в першСЦй половинСЦ XVIII ст. були створенСЦ професСЦйнСЦ об'СФднання бСЦблСЦотекарСЦв, виходили сотнСЦ спецСЦальних перСЦодичних видань, а особи, якСЦ бажають служити в бСЦблСЦотеках, могли отримати спецСЦальну освСЦту. Це здивувало росСЦйських бСЦблСЦотекарСЦв СЦ змусило СЦншими очима подивитися на рСЦвень бСЦблСЦотечноi справи в РосСЦi.
Таке потрясСЦння пережив СЦ бСЦблСЦотекар ХаркСЦвського унСЦверситету Костянтин РЖванович РубСЦнський, ознайомившись в 1905 р. з роботою найбСЦльших бСЦблСЦотек ЗахСЦдноi РДвропи. Але цьому передував десятирСЦчний перСЦод роботи в якостСЦ помСЦчника, а потСЦм бСЦблСЦотекаря одного з найбСЦльших унСЦверситетських бСЦблСЦотек. Ще в 1896 р., прийшовши до бСЦблСЦотеки, випускник СЦсторико-фСЦлологСЦчного факультету з головою поринаСФ у вивчення СЦсторСЦi унСЦверситету.
У зв'язку з наближенням 100-рСЦччям унСЦверситету перед К.РЖ. Рубинського було поставлено завдання вСЦдтворення СЦсторСЦi фундаментальноi бСЦблСЦотеки, як найважливСЦшого науково-допомСЦжного установи. К.РЖ. Рубинський блискуче впорався з цим завданням, залишивши нащадкам СЦсторичний нарис "БСЦблСЦотека ХаркСЦвського унСЦверситету за 100 рокСЦв ii СЦснування (1805-1905)". Глибокий аналСЦз минулого бСЦблСЦотеки допомСЦг йому розСЦбратися в причинах, що заважають ii розвитку. Простежуючи СЦсторСЦю бСЦблСЦотеки, К.РЖ. Рубинський бачить, як з перших рокСЦв свого СЦснування вона, очолювана професорами, приходить все бСЦльший безлад.
БСЦблСЦотекар шукаСФ СЦ знаходить розгадку цього явища. "Чи не в тому вона, що на бСЦблСЦотечну справу дивилися у нас, як на справа дуже проста, не потребуСФ спецСЦальних вСЦдомостей, як на справу, яку можна доручити всякому освСЦченСЦй людинСЦ ...". [1, с.38]. Завершуючи нарис, К.РЖ. Рубинський зауважуСФ: "склала величезна бСЦблСЦотека, що стоiть пСЦвмСЦльйона. Мабуть, вона повинна була служити джерелом освСЦти для всього краю, а тим часом вона ледве могла задовольняти невелика кСЦлькСЦсть професорСЦв СЦ студентСЦв.
У 1902 р. у зв'язку СЦз завершенням будСЦвництва новоi будСЦвлСЦ бСЦблСЦотеки унСЦверситету К.РЖ. Рубинський вСЦдвСЦдуСФ 25 найбСЦльших бСЦблСЦотек Москви, Петербурга, Варшави, КиСФва. ВСЦн ретельно вивчаСФ досвСЦд iх роботи СЦ перш за все досвСЦд перенесення фондСЦв у нове книгосховище. Результатом цСЦСФi поiздки став докладний звСЦт СЦ запропонований К.РЖ. Рубинського проект розмСЦщення фонду та органСЦзацСЦi роботи бСЦблСЦотеки в нових умовах. В основу проекту лягла система розстановки книжок у бСЦблСЦотеках Московського та Варшавського унСЦверситетСЦв, а також РосСЦйського вСЦддСЦлу бСЦблСЦотеки РЖмператорськоi АкадемСЦi наук.
АналСЦтичний розум СЦсторика, значний досвСЦд педагогСЦчноi роботи, що дав змогу правильно визначити мСЦсце бСЦблСЦотеки в освСЦтСЦ, знання стану бСЦблСЦотечноi справи в РосСЦi та ЗахСЦднСЦй РДвропСЦ стали тСЦСФю основою, на якСЦй сформувалися погляди К.РЖ. Рубинського на бСЦблСЦотекознавство, бСЦблСЦотечна справа СЦ бСЦблСЦотечну професСЦю.
КвСЦнтесенцСЦей цього стала доповСЦдь "Положення питання про бСЦблСЦотечну персоналСЦ в захСЦднСЦй РДвропСЦ СЦ у нас", який був прочитаний К.РЖ. Рубинського в бСЦблСЦотечнСЦй комСЦсСЦi унСЦверситету 19 березня 1906 У самСЦй назвСЦ доповСЦдСЦ чСЦтко окреслена хвилювали його проблема - бСЦблСЦотечний персонал, що пройде червоною ниткою у всСЦх його наступних статтях СЦ доповСЦдях.
У РДвропСЦ К.РЖ. Рубинського вражаСФ високий рСЦвень вимог, що пред'являються до бСЦблСЦотекаря науковоi бСЦблСЦотеки. Так, в АвстрСЦi для вступу в наукову бСЦблСЦотеку необхСЦдно було вже тодСЦ, в 1905 р., мати докторський диплом СЦ прослужити не менше року в бСЦблСЦотецСЦ. У НСЦмеччинСЦ до 1870-х рр.. вакантнСЦ посади в бСЦблСЦотеках замСЦщалися доцентами, якСЦ в самих бСЦблСЦотеках навчалися веденню справи. В АнглСЦi в 1893 р. вийшло мСЦнСЦстерське постанову, за яким для заняття посади в наукових бСЦблСЦотеках необхСЦдно було прослужити в якостСЦ волонтера в КоролСЦвськСЦй бСЦблСЦотецСЦ два роки. У ФранцСЦi та БельгСЦi вводився СЦспит з бСЦблСЦотекознавства та бСЦблСЦографСЦi. РЖ скрСЦзь неодмСЦнна вимога наявностСЦ досвСЦду практичноi бСЦблСЦотечноi роботи.
"У нас же встановився якийсь дивний погляд на цю справу. НСЦхто не сумнСЦваСФться в тому, що для будь-якоi СЦншоi справи потрСЦбнСЦ спецСЦальнСЦ знання. Однак тСЦльки бСЦблСЦотечна справа вважаСФться таким легким, що для нього достатньо загальноi освСЦти. Достатньо мати диплом про закСЦнчення вищого навчального закладу, щоб отримати посаду в унСЦверситетських бСЦблСЦотеках ... " (2, с.26).
Виразно представляючи проблеми вСЦтчизняного бСЦблСЦотекознавства, розумСЦючи, що iхня наукова розробка справа не лише фахСЦвцСЦв, але СЦ представникСЦв науки СЦ громадських дСЦячСЦв, К.РЖ. Рубинський не без коливання, за його власним визнанням, вирСЦшуСФться виступити з публСЦчною лекцСЦСФю "Культурна роль бСЦблСЦотеки СЦ завдання бСЦблСЦотекознавства".
Вперше за 100-рСЦчну СЦсторСЦю ХаркСЦвського унСЦверситету 22 листопада 1909 в актовому залСЦ