Практичний внесок К.РЖ.Рубинського в розвиток бСЦблСЦотечноi справи на УкраiнСЦ
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
В°уковим каталогом, систематизуються фонди, встановлюСФться книгообмСЦн з науковими органСЦзацСЦями РосСЦi та ЗахСЦдноi РДвропи, вперше можливСЦсть користуватися фондами науковоi бСЦблСЦотеки /НБ/ одержали студенти.
Реформа вищоi школи призвела до того, що унСЦверситети на УкраiнСЦ були знищенСЦ. У 1920 р. ХаркСЦвського унСЦверситету вже не СЦснувало. БСЦблСЦотека залишилась без своСФi опори. Намагаючись зберегти цСЦннСЦшу книжкову колекцСЦю, в 1922р. нарком освСЦти переводить ii пСЦд своСФ керСЦвництво, надавши iй самостСЦйний бюджет СЦ нову назву "Центральная научно -учебная библиотека", зробивши ii практично загальнодоступною.
Рубинського було змСЦщено з посади завСЦдувача в 1922р. До 1926р. вСЦн працював старшим бСЦблСЦотекарем Центральноi науковоi бСЦблСЦотеки ХаркСЦвського державного унСЦверситету.
Колектив бСЦблСЦотеки, над яким нависла загроза знищення, продовжуСФ СЦснувати СЦ працювати. ВсСЦ показники роботи бСЦблСЦотеки з 1917р. зросли майже в 10 разСЦв. Але невеликий штат, тяжке матерСЦальне становище не дозволяють завершити роботу по реСФстрацСЦi необробленоi лСЦтератури (11 ,41).
У 1927р. громадськСЦсть мСЦста вСЦдзначила 40-рСЦччя педагогСЦчноi СЦ науково-бСЦблСЦотечноi дСЦяльностСЦ бСЦблСЦотекаря Костянтина РЖвановича Рубинського.
У 1927-1929 рр. за участю Рубинського видаються першСЦ зведенСЦ каталоги перСЦодики, одержуваноi бСЦблСЦотеками Харкова, чим започатковуСФться координацСЦя використання фондСЦв (7,25 ).
У 1929 р. бСЦблСЦотецСЦ судилося пережити ще один важкий удар. Листом Укрнауки вСЦд 21.09.1929р. пропонувалося (а значить, судилося, наказувалося, отже, Рубинський змушений був пСЦдписати акт) передати створеному в ХарковСЦ РЖнституту СЦм. Т. Г. Шевченка (керСЦвник Д. БагалСЦй) рукописи (63 примСЦрники). Серед них твори Котляревського, Сковороди, РадСЦщева, поема ЛСФрмонтова "Демон", лист ПушкСЦна до Родзянка й безцСЦннСЦ для СЦсторСЦi
ХаркСЦвського унСЦверситету "Бумаги об оснований университета", що прояснювали "справу КаразСЦна", який потрапив у немилСЦсть до СЦмператора. БСЦблСЦотека втратила унСЦкальнСЦ документи, що були гордСЦстю ii колекцСЦi
2.2 Внесок Костянтина РЖвановича Рубинського в роботу бСЦблСЦотеки ХаркСЦвського державного унСЦверситету у 30-х роках XX столСЦття
ЗвСЦльнившись вСЦд адмСЦнСЦстративних обов'язкСЦв, К.РЖ. Рубинський зайнявся лСЦтературною роботою; в 1928-1930 рр.. в його перекладСЦ на украiнську мову вийшли кСЦлька романСЦв Е. Золя. До 1930-х рр.. належить ряд робСЦт К.РЖ.
ПрофесСЦя бСЦблСЦотекаря, що пройшов шлях вСЦд кнСЦгохранСЦтеля-монаха середньовСЦччя до бСЦблСЦотекаря публСЦчноi, академСЦчноi, унСЦверситетськоi бСЦблСЦотеки, отримала суспСЦльне визнання завдяки авторитетним вченим СЦ громадським дСЦячам, чиi СЦмена складають славу СЦ гордСЦсть вСЦтчизняноi науки. НауковСЦ працСЦ та практична дСЦяльнСЦсть на бСЦблСЦотечному теренСЦ Феофана Прокоповича, В.Н. ТатСЦщева, А.Н. ОленСЦна, В.С. СопСЦкова, РЖ.А. Крилова, Н.РЖ. Лобачевського, Н.А. РубакСЦн, Л.Б. ХавкСЦноi, К.Н. Дерунових СЦ багатьох СЦнших видатних особистостей сприяли зростанню престижу бСЦблСЦотекаря в суспСЦльнСЦй свСЦдомостСЦ.
До кСЦнця XVIII ст. складаСФться чСЦтке уявлення про вимоги до бСЦблСЦотекаря: освСЦченСЦсть, знання книги СЦ бСЦблСЦографСЦi, володСЦння СЦноземними мовами та навичками спСЦлкування з читачами.
Головним же СЦмпульсом, на мСЦй погляд, для осмислення росСЦйськими бСЦблСЦотекарями власноi професСЦi, ii статусу в суспСЦльствСЦ було те, що на початку XIX ст. багато провСЦднСЦ вСЦтчизнянСЦ бСЦблСЦотекарСЦ - Л.Б. Хавкина, А.И. Калишевський, Е.А. Гейнц, Б.С. Бондарський, Н.С. Сафронеев та СЦншСЦ - отримали можливСЦсть ознайомитися з постановкою бСЦблСЦотечноi справи в ЗахСЦднСЦй РДвропСЦ.
У 1930р. виконуючи постанову ЦК ВКП вСЦд 30.10.1929 року "Об улучшении библиотечной работы", комСЦсСЦя полСЦтосвСЦти ХаркСЦвськоi мСЦськоi Ради створюСФ бригаду по перевСЦрцСЦ бСЦблСЦотеки. За рекомендацСЦСФю Укрнауки до ii складу входить Костянтин РЖванович Рубинський. КомСЦсСЦя констатуСФ, що бСЦблСЦотека вСЦдСЦрвана вСЦд завдань радянськоi науки, засмСЦчена класовими ворожими елементами (26,31,33).
КерСЦвництво бСЦблСЦотеки звинувачуСФться в зберСЦганнСЦ незареСФстрованоi емСЦгрантськоi лСЦтератури, переховуваннСЦ цСЦнних документСЦв з СЦсторСЦi революцСЦйноi боротьби, що iх розшукували вСЦдповСЦднСЦ органи.
ФабрикуСФться протокол засСЦдання мСЦсцевкому бСЦблСЦотеки, на пСЦдставСЦ якого Костянтина РЖвановича Рубинського виводять зСЦ складу бригади. КомСЦсСЦя вимагаСФ негайного звСЦльнення з роботи директора Ольховськоi СЦ вченого секретаря (фактично заступника директора) Костянтина РЖвановича Рубинського СЦ передачСЦ справи на додаткове судове розслСЦдування. Але Укрнаука не дала згоди на його звСЦльнення СЦ Костянтин Рубинський продовжуСФ працювати в бСЦблСЦотецСЦ до своСФi трагСЦчноi загибелСЦ 20 грудня 1930 року (35).
У 1933р. унСЦверситети були вСЦдновленСЦ, а науковСЦ бСЦблСЦотеки, разом з СЦншими науковими закладами, передано своiм первСЦсним господарям-унСЦверситетам. Центральна наукова бСЦблСЦотека, за цСЦлСЦснСЦсть СЦ збереження якоi стСЦльки рокСЦв боровся Костянтин РЖванович, повернулася до унСЦверситету СЦ стала однСЦСФю з найбСЦльших СЦ найбагатших вузСЦвських бСЦблСЦотек Украiни.
В наш час СЦм'я Костянтина РЖвановича Рубинського повертаСФться украiнськСЦй бСЦблСЦотечнСЦй системСЦ.
Центральна бСЦблСЦотека ХаркСЦвського унСЦверситету - спадок Рубинського - фонд якоi зараз нараховуСФ бСЦля 4 млн. томСЦв, СФ тепер одним з великих, оснащених сучасними технологСЦями книгосховищ (3, 4).
2 лютого 1995 року в ЦентральнСЦй науковСЦй бСЦблСЦотецСЦ ХаркСЦвського державного унСЦверситету вСЦдбулися ПершСЦ читання, присвяченСЦ 135-рСЦччю
Костянтина РЖвановича Рубин