Практичний внесок К.РЖ.Рубинського в розвиток бСЦблСЦотечноi справи на УкраiнСЦ
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
. ДалекогляднСЦ вСЦтчизнянСЦ бСЦблСЦотекознавцСЦв - А. РЖ. Калишевський, О. Р. Войнич-СяноженцкСЦй, М. С. Сафронеев та СЦншСЦ - бачили в цСЦй формСЦ навчання майбутнСФ вищоi бСЦблСЦотечноi освСЦти.
З'iзд розробив резолюцСЦю, сформульовану освСЦтнСЦ та квалСЦфСЦкацСЦйнСЦ вимоги до фахСЦвцСЦв академСЦчних бСЦблСЦотек. РЖ хоча бСЦльшСЦстю голосСЦв перевага була вСЦддана курсовоi системСЦ навчання, значення прийнятих з'iздом рСЦшень важко переоцСЦнити.
Розробкою СЦ реСФстрацСЦСФю Статуту ХаркСЦвськоi фСЦлСЦi займався К. РЖ. Рубинський разом з бСЦблСЦотекарем ХаркСЦвськоi громадськоi бСЦблСЦотеки О. РЖ. Прозоровського.
К. РЖ. Рубинський неодноразово звертав увагу науковоi громадськостСЦ СЦ професСЦоналСЦв на значення зведених каталогСЦв найбСЦльших бСЦблСЦотек. У доповСЦдСЦ Положення питання про бСЦблСЦотечну персоналСЦ в ЗахСЦднСЦй РДвропСЦ СЦ у нас вСЦн докладно описав досвСЦд створення зведеного каталогу нСЦмецьких бСЦблСЦотек, визначаючи його ... як факт, який мав видатне нацСЦональне значення в НСЦмеччинСЦ (9, С. 23).
У 1911 р. на Першому ВсеросСЦйському з'iздСЦ з бСЦблСЦотечноi справи вСЦн виступив СЦз проектом створення спСЦльними зусиллями академСЦчних бСЦблСЦотек СЦ вчених товариств зведеного каталогу росСЦйських бСЦблСЦографСЦчних покажчикСЦв (27. С. 101, 197]. СпецСЦальною резолюцСЦСФю з'iзд пСЦдтримав цю пропозицСЦю.
У 1928-1929 рр.., Повертаючись до СЦдеi зведеного каталогу, К. РЖ. Рубинський склав ЗведенСЦ каталоги перСЦодичноi закордонноi науковоi лСЦтератури по бСЦблСЦотеках м. Харкова. Каталог 1929 об'СФднав вСЦдомостСЦ про наявнСЦсть в 39 бСЦблСЦотеках мСЦста 1 375 назв перСЦодичних видань. Це дозволило координувати iх придбання СЦ використання.
На жаль, далеко не всСЦм планам харкСЦвських бСЦблСЦотекознавцСЦв судилося збутися. Насувалися СЦсторичнСЦ подСЦi, що вСЦдбилися на долСЦ БатькСЦвщини, вСЦтчизняноi культури СЦ долСЦ людей.
К. РЖ. Рубинського, що стояв в сторонСЦ вСЦд СЦдеологСЦчноi боротьби, мовчазно протидСЦяла вимогам офСЦцСЦйноi влади до наукових бСЦблСЦотек, вже не запрошували до участСЦ в спецСЦальних нарадах, конференцСЦях, з'iздах. У 1922 р. вСЦн вСЦдсторонений вСЦд керСЦвництва бСЦблСЦотекою ХаркСЦвського унСЦверситету. Перекладений на принизливу для нього посаду помСЦчника бСЦблСЦотекаря, вСЦн виживав завдяки перекладам романСЦв Е. Золя з французькоi на украiнську мову. У 1930 р. К. РЖ. Рубинський трагСЦчно загинув (потрапив пСЦд колеса примСЦського поiзда). Доля вберегла його вСЦд подальших принижень, зачеркнувшСЦх наукове майбутнСФ багатьох його сучасникСЦв.
3.1.1 Костянтин РЖванович Рубинський про процес розвитку бСЦблСЦотекознавства як науки
На початок XX столСЦття припадають першСЦ спроби визначення структури бСЦблСЦотекознавства як необхСЦдноi дисциплСЦни. Це зробив Костянтин РЖванович Рубинський.
листопада 1909 р. в актовому залСЦ унСЦверситету Костянтин Рубинський виступив з публСЦчною лекцСЦСФю "Культурна роль бСЦблСЦотеки й завдання бСЦблСЦотекознавства". Вперше за столСЦтню СЦсторСЦю в його стСЦнах прозвучали палкСЦ слова на захист книгозбСЦрнСЦ. ДоповСЦдач пСЦдкреслив жалюгСЦдне становище бСЦблСЦотек в краiнСЦ, особливо народних СЦ сСЦльських, мСЦзерну оплату працСЦ бСЦблСЦотекарСЦв. Розглядаючи бСЦблСЦотеку як "фактор людськоi культури... як капСЦтал, СЦ при тому найцСЦннСЦший капСЦтал кожноi краiни, в який вкладене все знання людства", Рубинський вважаСФ: необхСЦдна наука, "яка б займалася вивченням оборотСЦв капСЦталу; що являСФ собою найвищу цСЦннСЦсть для культури людини. Така наука СЦснуСФ. Вона називаСФться бСЦблСЦотекознавство" (8, с.2РЖ).
Рубинський вважав, що бСЦблСЦотека як фактор людськоi культури завойовуСФ все бСЦльше й бСЦльше значення та заслуговуСФ стати предметом серйозного вивчення. БСЦблСЦотеки СФ цСЦнним капСЦталом кожноi краiни, в який вкладено усСЦ знання людства. Обертання наукового капСЦталу, який мСЦститься в бСЦблСЦотеках, заслуговуСФ на саме серйозне вивчення. При цьому необхСЦдне СЦснування науки, яка б займалася вивченням причин, що сприяють розвитковСЦ такого "капСЦталу" Така наука СЦснуСФ. Вона називаСФться бСЦблСЦотекознавство.
Виникла вона у XIX ст. Базисом цСЦСФi науки СФ вироблення найкращих засобСЦв розповсюдження знань шляхом надання у користування книг, що збираються з цСЦСФю метою, вивчення механСЦзму бСЦблСЦотек, дослСЦдження значення бСЦблСЦотек як фактора культури, вивчення роботи цього фактора у його взаСФмодСЦi зСЦ школою та його самостСЦйноi роботи, звязок СЦз суспСЦльними умовами життя у рСЦзнСЦ часи та у рСЦзних народСЦв, дослСЦдження значення, яке мала бСЦблСЦотека не тСЦльки для розповсюдження знань, але й для розвитку науки.
Поряд з цими завданнями вивчення дСЦяльностСЦ народних бСЦблСЦотек, умов, при яких вони найкраще досягають своСФi мети, маСФ значний СЦнтерес, iх устрСЦй, органСЦзацСЦя, склад, доступнСЦсть, вплив на народнСЦ маси -всСЦ цСЦ питання важливСЦ, так само як питання про органСЦзацСЦю громадських бСЦблСЦотек, що набувають все бСЦльшого СЦнтересу в очах громадськостСЦ. Тому у бСЦблСЦотекознавствСЦ народним та громадським бСЦблСЦотекам маСФ вСЦдводитись важливе мСЦсце.
Але ще бСЦльшу важливСЦсть в цСЦй науцСЦ мав питання про академСЦчнСЦ бСЦблСЦотеки, якСЦ служать завданням викладання та завданням науки. РЖсторичне вивчення питання про взаСФмодСЦю мСЦж бСЦблСЦотекою та наукою, мСЦж бСЦблСЦотекою та вищою школою проллСФ свСЦтло й на СЦсторСЦю бСЦблСЦотекознавства, й на СЦсторСЦю викладання, й на СЦсторСЦю самоi науки.
РЖсторСЦя бСЦблСЦотечноi справи покаже поступовий розвиток дСЦяльностСЦ бСЦблСЦотеки, як фактора культури; але вивчення СЦсторСЦi бСЦблСЦотек важливе ще в СЦншому вСЦдношеннСЦ. В бСЦблСЦотецСЦ як у люстерку вСЦдображаСФться культурне життя суспСЦльства в певну епоху. РЖнвен