Практичний внесок К.РЖ.Рубинського в розвиток бСЦблСЦотечноi справи на УкраiнСЦ
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
?помагаСФ у навчаннСЦ невстигаючим дСЦтям бСЦднякСЦв. Його починання було пСЦдхоплене колегами, а в 1887 р. створюються СЦ безплатнСЦ вечСЦрнСЦ курси для малозабезпечених учнСЦв. ПедагогСЦчна дСЦяльнСЦсть Рубинського зумовила його сталий СЦнтерес до проблеми навчання дСЦтей, дитячого читання, дитинства взагалСЦ.
НаприкСЦнцСЦ 1893 р. Костянтин РЖванович Рубинський повернувся до Харкова, де працював на посадСЦ спочатку помСЦчника бСЦблСЦотекаря ХаркСЦвського унСЦверситету, а з 1900 р. - бСЦблСЦотекарем. Про авторитет Рубинського свСЦдчить СЦ той факт, що в 1897 р. указом СЦмператора Миколи II його було нагороджено орденом Святого СтанСЦслава III ступеня (7).
У 1902 р. Рада унСЦверситету вСЦдрядила Костянтина РЖвановича Рубинського для вивчення досвСЦду роботи бСЦблСЦотек Москви, Петербургу, КиСФва, Юр'СФва /м.Тарту/, Варшави. ВСЦн ознайомився з дСЦяльнСЦстю 25 бСЦблСЦотек СЦ перш за все унСЦверситетських , ретельно вивчив iх досвСЦд. Повернувшись до Харкова, вСЦн представив РадСЦ звСЦт про вСЦдрядження СЦ свСЦй проект перенесення СЦ розмСЦщення фонду бСЦблСЦотеки унСЦверситету, який був прийнятий. У 1905р. /з 01.06. по 15.09/ Рада унСЦверситету дозволила бСЦблСЦотекарю Костянтину РЖвановичу Рубинському закордонну вСЦдпустку до Парижу /з прослуховуванням курсу французькоi мови для СЦноземцСЦв/ для огляду СФвропейських бСЦблСЦотек. ВСЦн вСЦдвСЦдав великСЦ науковСЦ бСЦблСЦотеки Парижу, БерлСЦну, Мюнхену, Цюриха, ВСЦдня, Женеви, Берна та СЦн. "Благодаря письму к консулам, которым снабдил меня университет, двери всех библиотек гостеприимно открывались передо мною, библиотекари всюду охотно знакомили меня с устройством своих библиотек... Показать все достоинства иностранцу-библиотекарю, казалось, доставляло им большое удовольствие..." /4,с.13/. По поверненню Костянтин РЖванович Рубинський виступив на засСЦданнСЦ бСЦблСЦотечноi комСЦсСЦi з доповСЦддю "Положение вопроса о библиотечном персонале в Западной Европе и у нас).
ОстаннСЦ за часом вСЦдомСЦ нам данСЦ про дореволюцСЦйну дСЦяльнСЦсть Костянтина РЖвановича Рубинського залишив бСЦблСЦотекар НоворосСЦйського унСЦверситету П.С.Шестериков у своiй книзСЦ"Постановка библиотечного дела в унСЦверситетах и других библиотеках России" /Одесса,тип. Б.Й.Сапожникова, РЖ9РЖ5/. От що вСЦн писав про свСЦй вСЦзит до Харкова у 1913 р.:"... Отправился в университет и застал библиотекаря Константина Ивановича Рубинского, который обстоятельно ознакомил меня с библиотекой. Благодаря его чрезвычайной любезности я получил ответы на вопросы ... столь обстоятельные, что все дело постановки рисуетея мне как на дадони.
МатерСЦалСЦв про дСЦяльнСЦсть Костянтина РЖвановича Рубинського в останнСЦ, передреволюцСЦйнСЦ роки не збереглося, архСЦв ХаркСЦвського унСЦверситету був знищений в роки Великоi ВСЦтчизняноi вСЦйни; пСЦсляреволюцСЦйний перСЦод практично нСЦким не дослСЦджений. Подальша бСЦблСЦотечна дСЦяльнСЦсть Костянтина РЖвановича Рубинського вСЦдтворювалася спСЦвробСЦтниками бСЦблСЦотеки ХаркСЦвського державного унСЦверситету шляхом вивчення спецСЦальноi, мСЦсцевоi перСЦодики, окремих документСЦв з архСЦву бСЦблСЦотеки унСЦверситету, мСЦсцевих та державних архСЦвСЦв, його робСЦт цього перСЦоду, спогадСЦв дочки - АнтонСЦни КостянтинСЦвни, яка мешкаСФ у ХарковСЦ.
ВСЦдомостСЦ про стан бСЦблСЦотеки унСЦверситету в 1917р. дуже обмеженСЦ. БСЦблСЦотекарСЦ, що були наляканСЦ артобстрСЦлами мСЦста, погромами, залишили бСЦблСЦотеку. Костянтин РЖванович Рубинський, який володСЦв багатьма СЦноземними мовами, мСЦг неодноразово емСЦгрувати, не залишив свою бСЦблСЦотеку. Довгий час вСЦн залишався СФдиним ii штатним працСЦвником, а у 1917 р. навСЦть мешкав у нСЦй. МСЦська рада доручила йому очолити бСЦблСЦотеку вСЦдновити ii роботу. ВСЦн став першим директором бСЦблСЦотеки ХаркСЦвського унСЦверситету у важкСЦ, драматичнСЦ роки ii СЦснування (9).
У РЖ9РЖ7-РЖ9РЖ9 рр. бСЦблСЦотека разом з унСЦверситетом важко переживаСФ змСЦну режимСЦв на УкраiнСЦ, внаслСЦдок чого унСЦверситет залишився практично без фСЦнансування. Але, незважаючи на голод та холод, до бСЦблСЦотеки поступово повертались спСЦвробСЦтники. В цей важкий час, в умовах масового знищення та розтягання фондСЦв бСЦблСЦотек, Костянтину РЖвановичу Рубинському вдалося не тСЦльки зберегти фонд найстарСЦшоi вСЦтчизняноi унСЦверситетськоi бСЦблСЦотеки, але й примножити його. Розпорядженням мСЦсцевоi влади у ХарковСЦ створена комСЦсСЦя по врятуванню бСЦблСЦотек-емСЦгрантСЦв, до складу якоi увСЦйшов Костянтин РЖванович Рубинський. Одночасно йому доручили завСЦдування складом конфСЦскованих у емСЦгрантСЦв книг; вСЦн складав списки цих книг, розподСЦляв iх мСЦж районними, окружними, науковими бСЦблСЦотеками; найцСЦннСЦшСЦ видання передав до унСЦверситетськоi бСЦблСЦотеки та бСЦблСЦотеки СЦменСЦ В.Г. Короленка (9).
Ця трудомСЦстка та вСЦдповСЦдальна робота пСЦзнСЦше стала предметом тяжких полСЦтичних звинувачень на його адресу. /Про те, що вСЦдбувалося насправдСЦ в бСЦблСЦотеках, особливо наукових, у 1920-1930-х рр. вСЦдомо дуже мало. РЖсторикам бСЦблСЦотечноi справи ще потрСЦбно обСФктивно вСЦдновити цей перСЦод в бСЦблСЦотеках, по яких також пройшла безжалСЦсна репресивна машина. РЖ доля Костянтина РЖвановича Рубинського - одна з багатьох, що потрапили до неi (30).
У 1920 р. в УкраiнСЦ розпочалася реформа вищоi освСЦти: унСЦверситети знищувалися як архаiчна академСЦчна вища школа. НаприкСЦнцСЦ 1920 р. ХаркСЦвський унСЦверситет вже не СЦснував, замСЦсть нього створюСФться АкадемСЦя теоретичних знань /через рСЦк припинила своСФ СЦснування/, а у травнСЦ 1921 р. ХаркСЦвський СЦнститут народноi освСЦти /ХРЖНО/ з двома факультетами: соцСЦального виховання та професСЦйноi освСЦти. ПолСЦтосвСЦтфакультет, що вСЦдкрився при ХРЖНО у 1925 р. й став прямим поперед