Geum.ru

Аналiз валютних операцiй банку з метою пiдвищення iх ефективностi

Дипломная работа - Банковское дело

Другие дипломы по предмету Банковское дело



пондента. Бажано, щоб цей банк-кореспондент знаходився в краiнi, де отримуються кошти. У зовнiшньоекономiчних розрахунках банкiвський переказ використовуiться, зокрема, для оплати:

боргових зобовязань по ранiше одержаних кредитах, авансових платежах;

рекламацiй за поставку неякiсноi продукцii;

авансових платежiв;

розрахункiв нетоварного характеру.

Схема розрахункiв шляхом банкiвських переказiв мало чим вiдрiзняiться вiд розрахункiв платiжними дорученнями у внутрiшньогосподарському оборотi. Експортер пересилаi iмпортеру документи, передбаченi контрактом. РЖмпортер виписуi доручення своiму банку перерахувати кошти на рахунок експортера (постачальника). Розрахунки банкiвським переказом бiльш вигiднi для покупця, але вони не захищають iнтереси експортера.

2. Розрахунки по вiдкритому рахунку полягають у продажу товарiв у кредит, при цьому в експортера немаi гарантiй одержання платежу вiд iмпортера. Тому такi розрахунки застосовуються тодi, коли iснують регулярнi i стабiльнi дiловi вiдносини мiж покупцем i виробником (наприклад, асоцiйованими членами транснацiональних корпорацiй) i немаi законодавчих обмежень.

Розрахунки по вiдкритому рахунку передбачають, що експортер вiдвантажуi на адресу покупця товар, надсилаi йому вiдповiднi документи та записуi суму у дебет рахунку покупця. Цей рахунок вiдкриваiться не в банку, а ведеться пiдприiмством-постачальником. РЖмпортер повинен оплатити одержанi товари протягом заздалегiдь обумовленого строку, причому вiн розпоряджаiться товарами на свiй розсуд.

3. РЖнкасо означаi операцii, здiйснюванi банками на пiдставi одержаних iнструкцiй з документами з метою:

  1. одержання акцепту або платежу залежно вiд угоди;
  2. видачi комерцiйних документiв проти акцепту або проти платежу;
  3. видачi документiв на iнших умовах.

Документи, за якими здiйснюються операцii по iнкасо, бувають такими:

фiнансовi документи, по яких здiйснюються розрахунки за контрактом (переказнi векселi, чеки, платiжнi розписки або iншi документи);

комерцiйнi документи, що надають право власностi на товар i супроводжують його (вiдвантажувальнi документи, документи на право власностi).

РЖснуi два види iнкасо:

  1. чисте (означаi iнкасо фiнансових документiв, що не супроводжуються комерцiйними документами);
  2. документарне (означаi iнкасо фiнансових документiв, що супроводжуються комерцiйними документами, або iнкасо лише останнiх документiв).

У зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi в основному використовують документарне iнкасо, бо воно краще захищаi iнтереси постачальника. Постачальник маi бути впевнений, що комерцiйнi документи потраплять до покупця лише пiсля оплати продукцii.

РЖснуi два рiзновиди документарного iнкасо: документи проти платежу та документи проти акцепту.

Технiка розрахункiв у цих двох рiзновидах багато в чому схожа. Розрахунки починаються в банку експортера. Однак у першому випадку експортер здаi своiму банку разом з товарними документами iнкасове доручення, яке банком експортера пересилаiться через банк iмпортера покупцевi, а той виписуi на його пiдставi платiжне доручення i через свiй банк проводить платiж.

У другому випадку експортер разом з товарними документами здаi своiму банку переказний вексель (тратту). Цi документи пересилаються банку iмпортера. РЖмпортер акцептуi вексель i через свiй банк повертаi банку експортера. Той облiковуi вексель i надаi своiму клiiнтовi облiковий кредит до закiнчення строку погашення векселя. При настаннi строку погашення векселя iмпортер здiйснюi платiж через свiй банк банку експортера. Оскiльки переказний вексель не виключаi ризик неплатежу при настаннi строку погашення векселя, банк iмпортера може вживати заходи щодо захисту своiх iнтересiв. Це робиться таким чином: товари, призначенi для отримання iмпортером, затримуються в мiii вивантаження до строку погашення векселя. Пiсля оплати векселя банк iмпортера вiддаi клiiнту документи, необхiднi для отримання вантажу.

4. Акредитив являi собою угоду, вiдмежовану вiд договору купiвлi-продажу або iншого контракту, на якому вiн може базуватися.

Застосування акредитивiв у мiжнародних розрахунках регулюiться Унiфiкованими правилами i звичаями для документарних акредитивiв, якi розробленi Мiжнародною Торговою Палатою i затвердженi в 1993р. Цi Унiфiкованi правила визначають документарний акредитив як угоду, згiдно з якою банк, що дii на прохання та на пiдставi iнструкцii свого клiiнта, повинен зробити платiж третiй особi або за наказом клiiнта сплатити чи акцептувати, чи негоцiювати (тобто купити чи взяти на облiк) тратти проти передбачених документiв, якщо було додержано всiх умов акредитива.

РЖнакше кажучи, документарний акредитив це грошове зобовязання банку, яке виставляiться на пiдставi доручення його клiiнта-iмпортера на користь експортера.

Банк, який видаi зобовязання, повинен виконати платiж експортеру або забезпечити здiйснення платежу iншим банком. Коли банк виставляi акредитив, вiн надаi гарантiю платежу вiд iменi свого клiiнта. Тому банк погоджуiться на виставлення акредитива тiльки у випадку, коли вiн довiряi своiму клiiнту.

Залежно вiд ступеня забезпечення платежу для продавця документарнi акредитиви подiляються на:

  1. безвiдзивнi;
  2. вiдзивнi
  3. непiдтвердженi;
  4. пiдтвердженi; [33, c.65]

У зовнiшнiй торгiвлi доцiльно застосовувати тiльки безвiдзивнi акредитиви, оскiльки