Аналiз валютних операцiй банку з метою пiдвищення iх ефективностi
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
та продажу (купiвлi) на умовах форвард. Якщо продаж валюти проводиться на спотовому ринку i одночасно укладаiться угода про купiвлю тiii саиоi валюти на форвардному ринку, то це валютна операцiя своп, що маi назву репорт. Якщо ж iдеться про купiвлю валюти на умовах спот у поiднаннi з одночасним продажем на форвардi, то вiдповiдну операцiю називають депорт.
Валютна позицiя банку це спiввiдношення мiж сумою активiв та позабалансових вимог у певнiй iноземнiй валютi та сумою балансових i позабалансових зобовязань у цiй самiй валютi. Рiзниця мiж сумою активiв у iноземнiй валютi i пасивiв у тiй самiй валютi називаiться експозицiiю щодо даноi валюти. Експозицiя визначаi розмiр валютного ризику, на який наражаiться банк внаслiдок незбалансованостi активiв i пасивiв в iноземнiй валютi. Чим бiльший розмiр експозицii, тим бiльший валютний ризик iснуi в банку, i навпаки.
Валютна позицiя банку буваi закритою i вiдкритою. Валютна позицiя називаiться закритою, якщо сума активiв та позабалансових вимог збiгаiться iз сумою балансових та позабалансових зобовязань у кожнiй iноземнiй валютi, а вiдкритою, якщо сума активiв та позабалансових вимог не збiгаiться iз сумою балансових i позабалансових зобовязань.
Валютна позицiя вiдкрита довга це коли сума активiв i позабалансових вимог перевищуi суму балансових i позабалансових зобовязань. Якщо вiдбуваiться навпаки, то вiдкрита валютна позицiя називаiться короткою.
Валютна позицiя банку визначаiться щоденно i окремо стосовно кожноi iноземноi валюти. На розмiр вiдкритоi валютноi позицii банку впливають такi операцii:
купiвля (продаж) готiвковоi та безготiвковоi iноземноi валюти, як поточнi так i строковi операцii (на умовах своп, форвард, опцiон та iншi), за якими виникають вимоги та зобовязання в iноземних валютах, незалежно вiд способiв та форм розрахункiв за ними;
одержання (сплата) iноземноi валюти у виглядi доходiв або витрат та нарахування доходiв i витрат, якi враховуються на гривневих рахунках;
купiвля (продаж) основних засобiв та товарно-матерiальних цiнностей за iноземну валюту;
надходження коштiв в iноземнiй валютi до статутного фонду:
погашення банком безнадiйноi заборгованостi в iноземнiй валютi (списання, якоi здiйснюiться з гривневого рахунку витрат):
iншi обмiннi операцii з iноземною валютою (виникнення вимог в однiй валютi при розрахунках за ними в iншiй валютi, в т.ч. i нацiональнiй).
Валютна позицiя виникаi на дату операцii з купiвлi (продажу) iноземноi валюти, а також нарахування доходiв (витрат), зарахування на рахунки (списання з рахункiв) iнших доходiв (витрат) та вiдповiдно до перелiчених операцiй.
Обрахування загальноi величини вiдкритоi валютноi позицii проводиться таким чином:
- визначаiться вiдкрита валютна позицiя за кожною iноземною валютою як рiзниця мiж сумою активiв за балансовими та позабалансовими рахунками та сумою пасивiв за балансовими та позабалансовими рахунками. При цьому довга вiдкрита валютна позицiя показуiться зi знаком плюс, а коротка вiдкрита валютна позицiя зi знаком мiнус;
- довгi i короткi вiдкритi валютнi позицii за кожною iноземною валютою переводяться в гривневий еквiвалент за офiцiйним курсом НБУ;
- загальна величина вiдкритоi валютноi позицii банку дорiвнюi сумi абсолютних величин довгоi та короткоi вiдкритоi валютноi позицii банку у гривневому еквiвалентi за кожною iноземною валютою.
Збалансованiсть активiв i пасивiв у iноземнiй валютi i одним iз методiв управлiння валютним ризиком. Зайнявши певну валютну позицiю, можна отримати прибутки чи зазнати збиткiв внаслiдок змiни валютного курсу, оскiльки:
- довга валютна позицiя приносить прибутки в разi пiдвищення курсу iноземноi валюти i завдаi збиткiв у разi його зниження;
- коротка валютна позицiя приносить прибутки в разi зниження курсу iноземноi валюти, але завдаi збиткiв при пiдвищеннi курсу.
Розмiр прибуткiв i збиткiв залежить вiд розмiру експозицii та змiн у валютних курсах.
Управлiння валютною позицiiю банку може здiйснюватися на основi структурного балансування активiв та зобовязань в iноземнiй валютi за строками i сумами, тобто методами натурального (природного) хеджування. До них вiдносяться: структурне балансування валютних потокiв; змiна строкiв валютних платежiв (випередження та вiдставання), дисконтування платiжних вимог в iноземнiй валютi тощо.
Обмеження величини валютноi позицii також може бути досягнуте методами штучного хеджування, якi базуються на проведеннi позабалансових операцiй, таких як строковi валютнi угоди, форварднi валютнi контракти, валютнi фючерси, валютнi опцiони та валютнi своп-контракти.
Комерцiйнi банки вiдiграють головну роль на валютних ринках, оскiльки вони:
- купують i продають iноземну валюту, що сприяi безперебiйностi розрахункiв по мiжнародних угодах;
- допомагають учасникам зовнiшньоекономiчноi дiяльностi уникати чи зводити до мiнiмуму експозицiю до iноземноi валюти. Це ситуацiя, при якiй експортер або iмпортер пiддаються впливу валютного ризику, тобто невизначеностi фiнансових результатiв угоди.
Це досягаiться завдяки таким заходам:
1. Введенню банкiвського рахунку в iноземнiй валютi.
2. Наданню позички в iноземнiй валютi.
3. Укладанню форвардних валютних угод. При цьому банк даi згоду продати або купити певну кiлькiсть iноземноi валюти по фiксованому обмiнному курсу для поставки ii в майбутньому.